Багато мам поєднують роботу та виховання дітей, що, безумовно, складно. У цьому їм допомагають няні. Але що робити, коли няня стає конкурентом у боротьбі за увагу й любов дитини? The Village Україна розбирає це питання разом із психологинею та мамою, яка зуміла вирішити проблему ревнощів до няні, не звільнивши її.
Розповідає мама
Ольга Щербина
Мама Аліси
Оскільки няня в нас працювала довго й була радше моїм помічником у питанні роботи та другом дитині, я розуміла мозком, що це круто, що моя дитина з людиною, яка дуже добре до неї ставиться. Але в серці була біль, що це за мною вона повинна плакати, я ж її мама! Я повинна бути для неї всім світом! Звичайно, розуміла, що такі ревнощі до няні – це більше моя злість на себе й «почуття провини мами, яка працює».
Я майже місяць пропрацьовувала це почуття в собі й потім завела правила:
– Я мама, мене ніхто й ніколи не замінить!
– Радіти, що з моєю дитиною класна людина й дякувати їй щодня.
– Проговорювати дитині, що няня на роботі і в певний час вона піде у своїх справах.
– Коли приходжу додому, я якісно проводжу час зі своєю дитиною. Залізти в пісочницю? Легко! Побудувати халабуду - погнали! Влаштувати пікнік з усіма дітьми двору? Уже несу ковдри й мильні бульбашки!
– Не переносити свої переживання на дитину або няню.
– Поважати роботу людини.
Що робити, пояснює психолог
Олена Замоні
Дитяча психологиня та педагогиня
Ситуація «мама й няня»
Ревнощі можуть виникати через те, що мама помічає, що дитина проявляє більше любові до няні, ніж до мами. Із чим це пов’язано?
Напевно, кожна мама хоче дати своїй дитині найкраще: умови побуту, харчування, іграшки й освіту. Загалом причиною, чому мама не може присвячувати багато часу дитині, є робота. Тому в сім’ю запрошують іншу людину, аби заповнити все те, чого мама не може дати дитині в цей момент.
Оскільки мама працює та відсутня вдома протягом великого проміжку часу, її функцію виконує няня. Дитина проводить майже весь день з нянею й емоційно зближується з нею. Тому дитина може не відпускати няню або зі слізьми й істериками реагувати на те, що няня йде додому.
Фактично виходить, що няня проводить більше часу з дитиною. Тож певні емоційні зв’язки мами та дитини втрачаються тому, що няня розважає дитину, слухає, допомагає їй, вони разом чимось займаються та щось учать. Тобто няня присутня в усіх процесах життя дитини, а мама, зі свого боку, ніби позбавлена їх. У результаті з боку мами виникає нерозуміння, що не так?
Для того, щоб правильно побудувати стосунки й кордони з нянею, мамі необхідно зрозуміти, що няня – це її помічниця, яка її не замінить.
Що потрібно розуміти няні
Важливий момент – поведінка няні. Супер, коли няня володіє певними знаннями й може поєднувати в собі педагога, вихователя та няню, а також помічає та розуміє нюанси, які можуть виникати в стосунках між мамою та дитиною. Дитина може трішки охолонути до мами через її зайнятість і часткову відсутність удома. Няні, яка проводить багато часу з дитиною та бачить, що відбувається в цих стосунках, необхідно робити такі кроки.
Наприклад, якщо є можливість зателефонувати, няня може сказати дитині: «А давай зателефонуємо мамі?» Або, якщо вони разом із дитиною роблять якусь аплікацію, листівку, малюнок, теж можна запропонувати зробити це для мами. Можна зробити мамі сюрприз або подарунок, намалювати квіточку, аби їй було приємно. Няні необхідно взяти на себе функцію відновлення психологічно-ментального зв’язку мами з дитиною. Тобто робити спільні дії не просто так, а присвячувати їх мамі дитини.
Також важливо вчасно перемикати увагу дитини. Якщо няня знає орієнтовний час, коли мама повертається додому, вона за 15–20 хвилин нагадує дитині, що зараз прийде мама. Тобто готує дитину до її повернення. Наприклад, підводить до віконця, аби разом виглядати її. Це потрібно для того, щоб дитина переключилася з гри на момент спілкування з мамою. Загалом діти самі собою влаштовані так, що з радістю біжать зустрічати маму. Обіймають, цілують, вітають її таким способом і демонструють, як вони скучили. Якщо такого не відбувається, няня має допомогти дитині з цим і правильно її спрямовувати.
Що потрібно розуміти мамі
Усі хочуть, щоб няня була вихованою, сповненою любові й уважною до дитини. Ніхто не хоче брати на роботу нестримну няню, яка буде кричати на дитину, лінуватися та не виконувати поставлені завдання. А коли ми стикаємося з тим, що знаходимо няню, яка відповідає всім нашим вимогам, коли в сім’ю приходить людина, яка навіть краща, ніж ми хотіли, коли в дитини починає виникати бажання проводити з цією людиною більше часу, саме в цей момент підкрадається відчуття ревнощів.
У такій ситуації мамі необхідно зрозуміти, що їй потрібно знаходити час для того, аби приділяти увагу дитині. Коли мама повертається з роботи, вона повинна пам’ятати, що дитині необхідна увага. Мамі варто запитувати в неї, як вони провели день з нянею, чим займалися, що робили. Якщо щось трапилось і дитина засмучена, запитати її про це, бути залученою в процеси життя дитини й показати свою зацікавленість.
Краще спілкуватися з дитиною на рівні: присісти, обійняти, дивитися в очі дитині, щоб був цей контакт
Часто буває, що мама приходить додому з роботи втомлена, у неї є багато домашніх справ і вона навіть не намагається повернутися повністю до дитини, щоб поспілкуватися з нею лице в лице. Узагалі краще спілкуватися з дитиною на рівні: присісти, обійняти, дивитися в очі дитині, щоб був цей контакт. Буває, що мами повертаються спиною, займаються своїми справами, паралельно ніби розмовляють з дитиною, ніби ставлять якісь поверхові запитання, і на цьому все. Через це зв’язок з дитиною може втрачатися. Тому, якою б зайнятою бізнес-леді мама не була, їй бажано знаходити хоча б 15–30 хвилин для проведення особистого часу з дитиною, щоб у них був свій простір. Тобто прочитати казку, поговорити, обійняти, пограти, полежати разом. Для дитини це дуже важливо, тому що саме в цьому є світ дитини.
У вихідні варто проводити час з дитиною, займатися спільними справами тому, що дитина потребує її уваги й ніхто ніколи не зможе замінити місце мами, навіть суперняня. У силах мами зберегти гарні стосунки з дитиною. Вимагати цього від дитини неможливо, оскільки вона зростає як людина, яка пізнає світ. А ми, з позиції дорослих людей і досвіду, можемо багато чого пропрацювати в собі та змінити своє ставлення до певних речей. Дитині це складно зробити.
Дитина розкривається тим людям, які цікавляться її життям, її справами, відчуттями та думками. Ми, дорослі, також відкриваємося тим людям, які цікавляться нашим життям, проблемами й інтересами. Це важливо. Які б нісенітниці не говорила дитина, як для дорослого, потрібно показати, що це важливо й цікаво для мами, навіть якщо це не так. Бо передусім це важливо для дитини. Тут необхідна залученість мами в життя малечі. Зрозуміло, що через свій вік дитина може іноді говорити нерозумні речі, але це не розумно для нас, дорослих, а для дитини це дуже важливо й цінно. Тому потрібно активно слухати її, вникати в слова, показуючи цим свою небайдужість. Кожній мамі варто не забувати про це та створювати певні традиції, щоб зв’язок мами й дитини не переривався.
Помилки, яких припускаються мами
Мами іноді грішать тим, що починають себе поводити трохи інфантильно, стикаючись із ситуаціями, коли дитина більше приділяє уваги няні. Мама починає застосовувати такі фрази, як: «ага, ти любиш няню більше за мене, тоді я не дам тобі те, тоді я не зроблю те». Тобто вона грає в ображену дитину. Це дитяча, неприпустима модель поведінки для дорослої людини. Мамі не варто віддалятися від дитини. Навпаки намагатися наблизитися до неї своєю увагою й інтересом. Деякі мами думають, що можна завоювати любов дитини подарунками, іграшками, чимось матеріальним, але спілкування й увага необхідні дитині більше, ніж іграшки.
Причини ревнощів у мами
Бувають випадки, коли люди беруть у сім’ю ідеальну няню, яка відповідає всім вимогам і критеріям. Але в результаті виникає момент, коли проблема з’являється в мами, бо не може нормально реагувати на те, що всі захоплюються нянею, усю похвалу від членів сім’ї отримує також няня, а дитина від неї просто в захваті. Мама не може впоратися, образно, з перетягуванням ковдри на сторону няні. Тоді відбувається розставання з дійсно хорошим спеціалістом. Цю проблему варто розбирати з психологом, тому що причина може ховатися дуже глибоко. Нею можуть бути дитячі переживання мами, її психологічні особливості або розлади особистості. Можливо, це пов’язано зі страхом самотності, з несправедливістю або зрадою цієї особистості. Ревнощі – сигнал про те, що варто звернути увагу на свої внутрішні психологічні проблеми.
Дуже часто причини ревнощів у самій мамі. Їй необхідно розібратися, що конкретно її лякає в стосунках дитини з нянею або що конкретно дратує чи не влаштовує в няні
Дуже часто причини ревнощів у самій мамі. Їй необхідно розібратися, що конкретно її лякає в стосунках дитини з нянею або що конкретно дратує чи не влаштовує в няні. Які моменти викликають недовіру? Наприклад, няня дуже хоче завоювати увагу дитини та демонструє це своєю поведінкою. Або вона використовує багато тактильних інструментів, дуже часто обіймає дитину, цілує, бере на руки. Це є порушенням кордонів. Мама це бачить і починає помічати, що зайвий раз їй не додали уваги, зайвий раз дитина не підбігла до мами, не поцілувала, не обійняла. Дуже важливо під час найму няні на роботу проговорити всі умови, норми поведінки, очікування, але це має бути в адекватних межах.
Як правильно будувати стосунки із нянею
Няня – це людина, яка допомагає та працює в сім’ї як помічник. З боку мами буде дуже правильно заздалегідь обговорити варіанти поведінки. Усі важливі моменти варто проговорювати. Якщо мама помічає в поведінці дитині ненормальні, на її думку, реакції, їй варто поговорити з нянею, щоб це не перетворилося на конфлікт. Тому що багато конфліктів виникає через недомовленість і непорозуміння між людьми. Необхідно в спокійній атмосфері обговорити з нянею всі питання, які хвилюють маму. Запропонувати ті варіанти, які б вона хотіла бачити, оскільки незавжди няня – чутливий, грамотний педагог, яка може самостійно вловити всі ці моменти. Деякі няні вважають, що достатньо лише їхньої присутності поряд з дитиною: вчасно нагодувати, впору вкласти спати, переодягти, і на цьому все. Дитині насправді необхідне спілкування. Особистість розвивається, коли її слухають, розуміють, коли з нею спілкуються, тобто направляють на неї свою увагу. Найбільше дитина потребує прояву уваги від близької людини.
Як полегшити собі життя
Мамі необхідно зрозуміти, що це абсолютно нормально, коли дитина починає прив’язуватися до людини, з якою вона проводить більше часу. Це звичайно для певного віку дітей. Мамі може бути неприємно, коли вона бачить, як її дитина проявляє більше симпатії й уваги до сторонньої людини, ніж до неї. Необхідно пропрацювати ці моменти в середині. Заспокоїтися й зрозуміти, що це нормально. Необхідно бути готовою до того, що під час дорослішання дитина буде приділяти більше уваги друзям, захопленням, і це також нормально.
Мамі необхідно зрозуміти, що це абсолютно нормально, коли дитина починає прив’язуватися до людини, з якою вона проводить більше часу
У дитини має бути спілкування з іншими дітьми, крім няні. Це важливо для її розвитку. Треба розширювати коло спілкування дитини: малеча з дитячих майданчиків, діти в садочку, діти друзів або родичів. Це коло не повинно замикатися тільки на няні. Завдяки більшому спілкуванню з іншими дитина не буде мати дуже сильну прив’язаність до однієї людини.
Проблему в трикутних стосунках мами, дитини та няні допоможе вирішити людина зі сторони, а саме психолог. Якщо мама розуміє, що причина може бути в ній самій і вона тяжіє до саморозвитку, то може пошукати для себе вирішення в тренінгах, консультаціях, літературі: «Діти – з небес» Джона Грея, наприклад. Але краще за все звернутися по допомогу до спеціаліста, запастися терпінням і працювати над своїм психологічним станом.
Ілюстрації: RawPixel