Дві третини українок виходять з декретної відпустки до того, як дитині виповниться три роки. У більшості випадків мати віддає малюка у дитячий садок, чи залишає на бабусю та дідуся. І лише у 15% випадків вихованням дитини займається батько.

Макс Левін – фотожурналіст LB.ua, а також батько трьох синів. У них два роки різниці – зараз їм чотири, шість та вісім років. У 2014 році Максим пішов у декретну відпустку, аби бути з дітьми. The Village Україна розповідає досвід тата у декреті.

Фото: Макс Левін

Я пішов у декрет, коли третій дитині був рік. Хоч навіть до цього я намагався підлаштовувати свою роботу так, щоб більше часу проводити з дітьми. Але ми з дружиною домовилися, що коли з’явиться третя дитина – я піду в декрет. Ми вивчали досвід Швеції , і мені подобалася сама ідея, що діти проводять час з батьком. Це була осінь 2014 року – якраз початок війни, багато роботи, відряджень. Але раз домовилися, що я йду у декрет – так і буде.

 Із 480 днів відпустки з догляду за дитиною у Швеції 60 – обов’язково має взяти батько, інакше ці дні просто не зарахують, а родина отримає менші виплати. Решту часу в декреті батьки можуть поділити між собою на власний розсуд.

 Українське законодавство дає можливість обирати, кому з батьків бути в декреті. Тато може піти у відпустку з догляду у будь-який момент до того, як дитина досягне трьох років. Навіть якщо спочатку в офіційному декреті була мама, вона може перервати його і вийти на роботу, а час, що залишився від відпустки дістанеться батькові.

Я працював в редакції і заявив: «Йду у декрет, звільняйте, якщо хочете». Мені сказали не перейматися, і що я буду рахуватися в штаті. Юридично це не була декретна відпустка. Дружина знайшла нову роботу, я лишився «сидіти з дітьми». От тільки півроку тому повернувся з декрету. Повноцінно я був з дітьми десь півтора – два роки, потім ми почали їх по-трошки віддавати в садочок. Тоді я вже став вільніший, міг їздити в робочі відрядження.

Я думаю, що стереотипні уявлення про ролі жінки та чоловіка у сім’ї вже відходять . Уявлення про сім’ю і родину дуже змінюються – дівчата у 20 років ще не мріють про сім’ю, вони хочуть знайти роботу, реалізуватися. Про розподіл хатніх обов’язків теж багато хибних уявлень. У моєму оточенні татусі часто проводять багато часу з дітьми. Наприклад, знайомий програміст має робочий графік з 16:00 до 00:00. Тобто у нього багато часу вдень, аби провести з дітьми, а вже ввечері він працює.

Якщо ти людина успішна, реалізована, то йдеш в декрет тому, що тобі просто подобається проводити час з дітьми

Коли ми з дружиною знайомилися, то зійшлися на тому, що це несправедливо, що жінка бере на себе всі хатні питання, а чоловік – заробляє гроші. Це приємно – допомагати один одному. Я, насправді, більш критично ставлюся до того, що щось не прибрано – тому я частіше за цим слідкую. Дружина ж частіше готує, бо вона рано встає, я ж інколи готую вечерю. Ми просто домовляємося, немає чіткого розмежування, що на мені – а що на дружині. Все дуже flexible.

Моя дружина може виконувати все, що я роблю, і навпаки. Вона має водійські права, може парканчик зробити, шуруп закрутити, камеру в велосипеді поміняти. Тобто ми обоє досить самодостатні, тому коли я їду у відрядження на тиждень чи два – вона може справлятися зі всім сама.

Коли я пішов в декрет, були якраз активні бойові дії – Іловайський котел, загострення. Тому на роботі багато хто подумав, що просто мені дружина заборонила їхати на війну. Або, що я злякався, хочу вдома відпочити. Пізніше всі зрозуміли, що я люблю проводити час з дітьми – я часто брав їх з собою в редакцію чи на зйомки. Моя мама – досить консервативна – спочатку здивувалася, а потім була дуже рада, що я не буду їздити на війну. Або якось ми прийшли в лікарню і медсестра спитала «А мама де? Як це так?».

Це приємно – допомагати один одному

Якщо ти людина успішна, реалізована, то йдеш в декрет тому, що тобі просто подобається проводити час з дітьми. А не тому, що дружина більше заробляє чи у тебе немає роботи. Найсумніше – це коли люди заводять дітей і ставляться до них як до іграшок – народили і через кілька років здали бабусям чи в садочок. Нам подобається, коли ми разом з дітьми, це відкриває нові радощі. Навіть повалятися, поборотися з ними. Мені подобалося, що ми щотижня – ще до того, як в садочок пішли – їздили і ліс набирати джерельну воду. Гралися, ловили жаб.

Цей час – від 1 до 4 років – безцінний. Спочатку дитина вчиться ходити, потім сідає на велосипед. Зараз ми з дітьми їздимо на велосипедах в садочок – 4,5 кілометри проїжджаємо. Років двадцять тому, в дитинстві, я мріяв, що я буду з моїми дітьми так робити .

 80% татусів у старшому віці шкодують про те, що в молодості приділили своїм дітям недостатньо часу і уваги.

Десь 2 роки тому у нас з’явилася хата в селі – поряд ліс, озеро, річка. Мені дуже подобається щось там робити для дітей – дитячий майданчик, гірку, будиночок на дереві. Ми намагаємося не обмежувати дітей, прислухатися до них. У межах розумного і якщо це не загрожує життю, звісно. Вони кричать, бігають, валяються в піску, ловлять жаб та ящірок – ми їм не забороняємо це робити.

Мені подобається, що діти підходять до мене і кажуть: «Тату, зроби нам таке», а не «Купи». Вони знають, що ми можемо самі зробити щось.

Нам подобається, коли ми разом з дітьми, це відкриває нові радощі

 Дослідження доводять, що дитина, де батько у сім’ї бере активну участь у вихованні дітей, має вищий рівень когнітивного розвитку вже починаючи з 5 місяців, пізніше ж – вона легше знаходить спільну мову з оточуючими. Татусі теж виграють від взаємодії з дітьми – збільшується їх здібність будувати зв’язки, вони краще опираються стресу і навіть успішніше будують кар’єру. У родині, де мама і тато активно беруть участь у вихованні – у дитини формується прагнення будувати довгострокові зв’язки з іншими людьми, вона стає більш здібною до емпатії.

Для дітей дуже важлива саме повна родина, які б не були класні мама чи тато окремо. Жоден з батьків не може забезпечити повний спектр емоцій . До мами можна притулитися, пригорнутися, з татом – побігати, поборотися, піти в похід. Я колись знімав проект про татусів-одинаків і це дуже сумно. Мабуть, з мамами така ж сама ситуація. Вони дуже стомлюються – не перемикаються на щось інше, бо постійно проводять час з дітьми. Тому добре, коли ви можете в сім’ї один одного підміняти. А ще часто жінки в декреті втрачають соціалізацію, контакти з співробітниками. У мене ж вийшло, що у мене зберігалися контакти – з питань фотовиставок, поїздки на Схід були.

Важко комусь щось порадити або сказати, що так правильно. Треба показувати своїм прикладом. Дуже приємно, коли ми, наприклад, їхали на великах і маленька дівчинка сказала нам вслід «Коли у мене буде сім’я: я теж так хочу». Можливо наш приклад допоможе комусь наважитися. Люди бояться відповідальності – думають, що діти – це страшно і обмежує. Нам теж було страшно, коли був перший день, як ми принесли першу дитину додому – я зрозумів, що цілодобово відповідальний за неї.

Ми дуже переживали з дружиною, що з дітьми будемо більш обмежені в часі, не зможемо подорожувати, будемо вести менш активний спосіб життя. Але, насправді, з дітьми розваг ще більше. І без перебільшення життя стає об’ємнішим і справжнім.