Про безпеку квартири для дитини батьки часто замислюються лише після того, як на дитину падає комод або телевізор. Тоді вони у відчаї шукають людину, яка б буквально прибила до стін чи підлоги усі наявні в домі меблі.

Аудиторка безпеки квартир Олена Лівінська («SafetyInHome») вивчає питання безпеки квартир для дітей з 2011 року. Вона консультує сім’ї та оцінює безпекові ризики в дитячих садках.

Ілюстрації

ЄВГЕН величев

Вікна, балкони, підвіконня

 Поміняйте усі ручки на вікнах (навіть, якщо ніколи не відчиняєте це вікно) на такі, що мають захисні замки. Це легко зробити самостійно. Не сподівайтеся на москітну сітку — вона не втримає вагу дитини, якщо та на неї зіпреться.

 Балкони мають бути чисті або (якщо вони слугують складом для речей) недоступні для дитини. Чистий балкон — це порожній балкон, без крісел, підставок, вазонів, столиків — усього, що дитина може використати як сходинку, аби виглянути за огорожу чи у вікно.

 Балкон можна засклити, або ж встановити листи органічного скла бодай з одного боку на рівні очей дитини — це задовольнить цікавість побачити світ без потреби підніматися вище і перехилятися. Це не дає 100% гарантії, але значно зменшує ризики.

ВАЖЛИВО: Навіть, якщо ви живете на першому поверсі і падіння з вікна/балкону не загрожує серйозними травмами, це може залишити у дитини психологічну травму на довгі роки життя — страх висоти, перебування наодинці і т.д.

Прямі гострі кути

 Плануйте помешкання так, щоб там було якомога менше прямих кутів (двері, столи, підвіконня, пороги, табурети, шафи, полиці). Або ж переплануйте його з появою дитини.

 Встановіть силіконові чи інші м’які накладки на гострі кути. Їх є чимало найяскравіших кольорів, форм і цін (від 9 гривень). Але пам’ятайте — що яскравіший колір має захисна клейка стрічка, то більше вона привертає дитячу увагу, і як наслідок — постійні спроби з боку дини її віддерти. Повірте, зробити це простіше, аніж вам може видатися. Тому краще обирати найменш помітний і непривабливий для дитячого ока колір.

Якість матеріалів для меблів

 Принюхайтесь до меблів, особливо, якщо вони нові. Помірний, але стійкий запах клею чи іншої хімічної речовини, якою оброблена поверхня, може спричинити алергічні реакції (висип на шкірі, проблеми дихальних шляхів).

Такі запахи з часом можуть ставати менш різкими і не дуже відчутними, та все ж вони залишаються у кімнаті на рік, а то й більше. І якщо, такі меблі стоять дитячій спальні, то фактично — це 8 — 10 годин глибокого інтенсивного дихання.

Саме тому обговорюйте подібні деталі з продавцем/виробником до того, як заплатите гроші. І обов’язково домовитись про варіант повернення, якщо запах буде відчутним.

Важкі меблі, які дитина може на себе перекинути

 Закріпіть шафи, комоди та інші габаритні меблі. Для цього існують спеціальні якорі або ремінці. Підбираються вони індивідуально, після оцінки розміру і потенційної ваги наповненої конструкції, стіни, до якої кріпитимете меблі. Для надійності займіться кріпленням особисто або ж довірте це надійній людині. Якщо ж це робить випадковий майстер — ретельно перевірте його роботу.

 Плазмові телевізори закріпіть на стіні. В жодному разі не розміщуйте їх на полицях, комодах, столах.

Розетки

 Закрийте усі розетки в домі «заглушками». Вони продаються в магазинах комплектами. Варіантів чимало — одні можна витягнути руками, інші спеціальним ключем, треті за допомогою іншої заглушки. Головне — підібрати такі, що підійдуть саме для ваших розеток. Про це дізнайтеся заздалегідь, оскільки за українським законодавством подібні товари (кріплення для меблів, заглушки для розеток і т.д.), як і товари особистої гігієни, не підлягають поверненню в магазинах.

 Встановіть пристрій захисного відключення, або як його ще називають «дифреле» — ця штука миттєво знеструмить квартиру, щойно жива істота торкнеться оголеного дроту або ж пошкодженої поверхні електроприладів.

Унітаз

 Якою б безпечною не видавалася ця вкрай необхідна в домі конструкція — у неї теж можна встромити голову. Утім, якщо до цього ваша дитина до цього не додумається, то взятися за нього руками або ж кинути в середину щось цінне неодноразово спробує. Для таких випадків передбачена опція щільного блокування кришки унітазу спеціальними кріпленнями, які буде просто зняти вам і майже неможливо дитині.

 А можна просто зачиняти двері до туалету.

Ванна

 Завжди починайте вмикати холодну воду першою. А вже потім гарячу. Робіть так самі, і привчайте до цього дитину.

 Покриття у ванній кімнаті не повинно бути слизьким, а якщо все ж у вас лежить ковзка плитка — покладіть на неї гумовий киломок.

 Ніколи не залишайте дитину у ванній наодинці. Навіть на долі секунди. Якщо вам терміново треба відійти — беріть дитину з собою.

 Всю побутову хімію зберігати якомога вище.

Кухня

Це одне з найнебезпечніших для дитини місць у домі.

 Крани газової плити. Дитина не зможе їх крутити, якщо одягнути на кожен з них спеціальний захисний ковпачок.

 Від відкритого вогню на плиті та від потрапляння крапель/шматків гарячої страви на дитину убезпечить спеціальний захисний екран — він прикріплюється на усю поверхню духової шафи, а також у вигляді діагонального бортика з оргскла безпосередньо на краю плити. Та все ж намагайтеся користуватись розташованими подалі від краю плити конфорками.

 Скляний посуд, виделки, ножі, пляшки і т.д. перенесіть у горішні шафи, доки дитина навчиться усім цим користуватися. А щоб задовольнити цікавість і чимось зайняти малюка на кухні — виділіть їй/йому окрему шафу в зоні досяжності, куди поскладайте справжні, не іграшкові, але безпечні речі: металевий посуд, ложки, черпаки, силіконові форми для випічки і тому подібне.

 Перекладіть у недоступні для дитини місця усі крупи, бобові, макаронні вироби. Без нагляду навіть 5-річна дитина заради цікавості може запхати у ніздрю, наприклад, квасолину.