The Village Україна дізнається у людей різних професій, яким є їхній робочий простір. У новому випуску директор видавництва «Наш Формат» Антон Мартинов.

Фото: Анна Бобирєва

Про функції СЕО

«Наш Формат» поділений на команди, які виконують різні функції: є редакційна команда, видавнича, відділ продажу, маркетинг. Ще є сервісна служба: юристи і бухгалтери.

Моя основна функція – це асортимент, тобто книжки, які ми видаємо. Згодом я хотів би цю функцію делегувати, швидше за все, відділу маркетингу. Вони визначають, що може бути популярним на ринку, вирішують, як ми це будемо продавати. Можна зробити хорошу книгу, але без хорошого маркетингу та промо вона залишиться на складі.

Моє типове завдання – це визначення видавничого плану. Треба добре розуміти, що зараз відбувається на ринку в темах, які ми плануємо взяти, що цікаво аудиторії. Я даю на дослідження відділу маркетингу книгу, отримую від них зворотний зв’язок і зіставляю зі своїми думками. Дуже часто вони збігаються. Але навіть коли ні, я можу йти на поступки. Важливо довіряти своїй команді та визнавати, що дехто може бути сильнішим за мене в певних питаннях і давати їм можливість ухвалювати рішення.

За перший рік роботи в нас було 78 тисяч книг, далі 195, потім 410. Цього року ми ставимо собі за ціль 800 000 примірників. Це дуже амбітне завдання, саме тому ми беремо в команду людей, що здатні на таке.

Дуже багато часу може з’їдати мікроменеджмент. Дуже важливо зі самого початку ставити собі стратегічні питання та одразу розв’язувати їх. Наш підхід – боротися не з наслідками, а з причинами. Від вибору однієї неправильної книжки ми створимо проблеми усім – редакції, маркетингу, продажам, зрештою, і логістиці, яка матиме завантажений непотрібними книжками склад.

 Дуже важливо зі самого початку ставити собі стратегічні питання та одразу розв’язувати їх

Комунікація

Не люблю спілкуватися телефоном. Найчастіше, мабуть, говорю з Владом Кириченком – засновником видавництва, тому що він постійно «в бігах». Ще з мамою, іноді з дружиною. Якщо подивитися на тривалість дзвінків – це півхвилини, хвилина, коли 3-4 хвилини – це вже була якась дуже серйозна розмова. Телефон залишився для швидких розмов, питань, які можна вирішити за допомогою «так» чи «ні».

У компанії ми раніше використовували Skype для комунікації. Зараз перейшли в Telegram. Він довше тримає батарею на мобільних, швидший та зручніший, там краще працювати з групами. Для питань, які потребують розширеного аналізу або дискусії, є пошта. Намагаємося прописувати проблему, а вже тоді з нею виходити на розмову, щоби даремно не витрачати час. За день мені надходить близько 70 листів, я відповідаю десь на 40-45. Деякі з них вимагають величезної концентрації.

Цього року ми хочемо запровадити в себе систему Agile, щоб покращити якість роботи та зменшити кількість зайвих робочих ланцюжків. Зараз у роботі найчастіше користуємося Google Диском, на якому синхронізується уся наша робота, а для проектних груп використовуємо Trello-дошки.

Messenger як канал комунікації не люблю, він незручний для мене. Він має багато додаткових функцій і через це відволікає. Максимум – це створення групи, щоби когось з кимось познайомити, але це завжди вихід за межі компанії. Також у Messenger часто пишуть журналісти. Це зовнішній канал комунікації для мене.

 Телефон залишився для швидких розмов, питань, які можна вирішити за допомогою «так» чи «ні»

Блокнот

Я за рік виписую мінімум два блокноти. Користуюся блокнотом для того, щоб зафіксувати для себе важливі стратегічні моменти, намалювати блок-схеми, прописати, як ми будемо рухатися.

Переважно це не тактичні питання, а стратегічні. Не люблю писати олівцем, подобаються комфортні ручки, які класно пишуть. Якщо буде хороший блокнот, але погана ручка, я не буду писати, це вже не в кайф.

Я зберігаю свої записи. Дуже подобається сісти десь на дачі і прочитати, що ж я писав, наприклад, 7 років тому. Мене ще батько привчав ставити цілі наперед. Виписуєш завдання, а потім перевіряєш, що спрацювало. Цікаво спостерігати за еволюцією.

 Мене ще батько привчав ставити цілі наперед

Збережені лінки в pocket

Телефон

Pocket – програма, з якою у нас працює вже більше половини офісу. Будь-який матеріал можна процитувати, розбити на певні частини, тут є своя соціальна мережа, можна відразу відіслати другові чи колезі. Зручність у тому, що ти в офлайні можеш читати. Для того щоб люди в компанії зростали, однозначно треба навчатися. Якщо бачу корисні матеріали, завжди щось цитую і відправляю колегам.

Через Google Сalendar вітаємо колег з днем народження. Ми вносимо інформацію в календар, цим у нас займається помічник бухгалтера, і всім, окрім іменинника, приходить нагадування на електронну пошту.

Google Диск зручний, коли є потреба надіслати якийсь уривок, інформацію. Я натискаю «відкрити доступ», вводжу пошту, і людина вже має цей файл. Коли є інтернет, ти маєш доступ до будь-якої інформації. Коли інтернет відсутній, я завантажую офлайн, якщо мені щось треба почитати, і працюю з цим матеріалом. Але тепер скрізь є WI-FI, тому загалом це не проблема.

 Якщо бачу корисні матеріали, завжди щось цитую і відправляю колегам

Trello – це наш основний інструмент, у мене є дошки по співробітниках, напрямках, по сайту. Так само є по видавництву, тут кожен проект, в якому є етапи перекладу, літературного редагування, наукового редагування, коректури. Ми бачимо, хто за що відповідає, скільки завдань виконано із загальної кількості, коли цей проект закінчиться, коли книгу відправляють до друку, коли вона вийде з друку, яка роздрібна ціна, який ISBN і таке інше. Тобто з цим інструментом працює редакція, маркетинг, продажі, кожен закріплений за своїм елементом на дошці. Я бачу, що відбувається онлайн. Часто сидиш в офісі на вихідних і бачиш, що якась людина теж працює, тому що сповіщення приходять.

 Я намагаюся, щоб мене нічого не відволікало, коли працюю

Робочий стіл і браузер

Основна перевага ноутбуку порівняно з телефоном – зручний великий екран. Я дуже довго відучував себе від десктопу і переходив на ноутбук, мені було незручно горбитися над ним.

Головне, що має бути на ноутбуці – це додаткова клавіатура. Якщо її немає, то я таку машину не розглядаю для роботи. Володію сліпим методом набору, мені важливо, щоб я міг швидко набрати цифри усіма пальцями, а не тільки одним у верхньому ряду.

Я не люблю, коли в мене багато ярликів, мені завжди здається, що я мушу на нього клацнути, щось із ним зробити, це відволікає. На заставку ставлю цікаві цитати. Коли вони заїжджені, прибираю. Заставки в мене іноді змінюються залежно від настрою.

У мене колись був Mac. Я люблю Apple в плані iPhone, але не можу працювати на OS, це не моя техніка. Загалом редакція сидить у нас на Windows, тому що їм потрібні певні функції, які не забезпечує Linux.

З комп’ютером я працюю тільки з Google Диском. Усе, що мені потрібно, редагую онлайн. На Google Диску все відсортовано за проектами, тут багато папок.

На своєму жорсткому диску нічого не тримаю, бо є Netflix, який дає змогу в класній якості отримувати купу контенту, Google Диск, який зберігає всі твої файли, в тому числі і фотографії, є iPhone, який синхронізується з iCloud. У мене всі архіви також на Google Диску, є ще окремий вінчестер на терабайт, який беру і роблю бекап.

Закладками не користуюся, вони сильно відволікають, а мені потрібна повна концентрація на роботі. Через це можна не розібратися з проблемою, відповісти людям щось не те, а потім ця відповідь створить комусь проблеми і до тебе прилетить бумерангом. Я намагаюся, щоб мене нічого не відволікало, коли працюю.

 Я не люблю, коли в мене багато ярликів, мені завжди здається, що я мушу на нього клацнути, щось із ним зробити, це відволікає

Facebook

Я не фанат Facebook, це дуже відволікає. Останні півроку рідко користуюся, відімкнув усі сповіщення. Часом приходить натхнення щось написати, мені здається, що це може бути цінно для когось. Тоді я заходжу і пишу. Зранку намагаюся взагалі не читати ні Facebook, ні пошту. Я не споживаю медіа в соцмережах, а переходжу на сайт, роблю собі закладочку в Pocket, але рідко коли читаю одразу.

Facebook для мене є майданчиком та інструментом для поширення ідей та інформації про діяльність, там я більше як письменник, а не як читач. Лайкаю щось емоційне, цікаве, що несе користь, дає якісь нові знання. Це інструмент для пізнання світу, він зручніший, ніж газета, якщо тобі потрібна швидкість. Але я кайфую від паперової преси. Я взагалі фанат таких величезних газет, з якими можна зручно розсістися в кріслі й почитати.

 Facebook для мене є майданчиком та інструментом для поширення ідей та інформації про діяльність, там я більше як письменник, а не як читач