Де ти працюєшЯ працюю у тролейбусному депо №2

Фото: Юлія Вебер

З 1 квітня в Києві буде впроваджено електронний квиток. Тролейбусне депо номер 2 завжди було плацдармом для пілотних проектів «Київпастрансу», тому вже з грудня у коротких тролейбусах «Богдан» почали встановлювати нову систему валідаторів. Ми її протестували – працює. Спочатку нові валідатори встановлять на всіх тролейбусах, далі – в інших видах транспорту. Окрім цього, у всіх тролейбусах нашого депо завтра буде встановлений Wi-Fi – швидкий і класний.

Станом на 24 січня в депо №2 є 124 рухомі одиниці тролейбусів, враховуючи 10, які отримали буквально на днях. Це нові «Богдани» з асинхронним ходом. У випадку аварії чи будь-яких проблем на дорозі такі тролейбуси можуть проїхати ще кілометр без живлення, за рахунок потужних акумуляторів, установлених на даху. За 2017 рік водії скористалися цією функцію понад 30 разів. Усі тролейбуси, які ми отримали торік – з асинхронним ходом, а найновіші обладнані ще й чотирма камерами спостереження в салоні.

Весь транспорт для міста закуповують на тендерах, і ми ніяк не можемо вплинути на те, які саме моделі з’являться у нас. Але можемо висувати технічні вимоги щодо машин, які хочемо бачити на лініях. Ось я бачу, що рухомий склад старіє, і розумію – через два роки будуть проблеми з випуском ЛАЗів на 18 маршруті. Далі пишу листи генеральному керівникові із проханням придбати 20 довгих тролейбусів. Там ці заявки збирають і на їх підставі формують замовлення.

У 80-х роках з тролейбусного депо №2 виїжджало на лінії близько 350 одиниць рухомого складу. А наскільки менше людей тоді жило у Києві! Інтервал руху на 18 маршруті був близько 20 секунд, а випускали 70-100 одиниць тролейбусів. Сьогодні ми випускаємо 22 машини, але довгі, раніше були короткі й маленькі.

Конкуренція

Маршрутки – то дуже болюча тема. Мені важко з ними конкурувати – вони набагато мобільніші. Ось є 26 тролейбус і є 26 маршрутка, яка повністю дублює маршрут. Ми складаємо графік на місяць уперед, він незмінний. А вони постійно перелаштовуються – виїжджають спеціально на 2-3 хвилини раніше від тролейбуса і відбирають пасажирів. З іншого боку, наш новий транспорт значно зручніший. Там ти можеш сидіти, стояти нормально, а не зігнувшись, у нас дешевший проїзд, тепер ще буде Wi-Fi.

Так, на сьогодні ми ще не забезпечуємо комфортне перевезення пасажирів, бо техніки все ж малувато, але якщо протягом наступних років ми збільшимо парк удвічі – можемо самостійно перекрити всі потрібні напрямки і зменшити інтервал так само вдвічі.

До того ж на цих тролейбусах треба комусь їздити – у нас дефіцит водіїв, не всі розуміють, що це хороша професія, хоч ми стараємося як можемо – підвищуємо зарплатню, забезпечуємо достойні умови праці.

Нововведення

За рекомендацією Світового банку, 7-й маршрут має бути продовжений у центр, а 36-й – до Мінської. І я дуже хочу це зробити. На 7-ку, скажімо, потрібно ще 8 машин. З огляду на поставки нової техніки найближчим часом, це можливо. Тому маю надію, що з 1 квітня разом з електронним квитком – «сємьорка в центрі»!

Нові лінії активно не будуватимуть, але ми хочемо зробити ще одну на Ново-Біличі. Я можу лише висувати пропозиції, хоча ідей – вагон. Але з генеральним директором «Київпастрансу» конкретно цю ідею ми обговорювали.

Є певні запитання стосовно нашого нічного маршруту (всього в Києві їх 4 – один автобусний, три тролейбусні, ТРЕД №2 обслуговує один з них – ред.), що з’єднує Академмістечко з центром міста. Ми замовили аналіз пасажиропотоку, і, можливо, його доведеться трохи переробити.

Ремонтний цех

Кожен тролейбус щодня заїжджає у ремонтний цех, щоб пройти плановий огляд. На кожній лінії є своя бригада слюсарів, які стежать за станом усіх машин без винятку. В обід тролейбуси починають з’їжджатись у депо. Водії відпрацювали у ранкові години пік, перед вечірніми вони міняються, тролейбус миють.

Аварійна бригада, працює з моменту виходу першого тролейбуса на лінію і до останнього, що заїжджає в депо. В разі несуттєвих проблем, які можна вирішити, не заганяючи машину назад, є «газель», яка виїжджає на лінію і усуває їх. Важка робота. А ця зима особливо важка. Після неї якась частина старих ЛАЗів може і не вийти на лінії. Найбільша проблема, як не дивно це звучить – сіль.

Серед водіїв чоловіків набагато більше – приблизно втричі. Серед кондукторів трохи інакше. Вони, до речі, до кінця року ще лишаються – їхнє завдання – допомагати людям користуватися новими валідаторами, правильно оплачувати поїздки. Усі вони мають змогу перевчитися на водія і лишитись працювати. Я знаю кожну кондукторку, яка тепер у навчальному комбінаті, пишаюся ними і стежу, як вони складають екзамени.

Тролейбусне депо номер 2 виконує сьогодні 2500 рейсів на день. Всієї виручки вистачає на те, щоб виплатити зарплатню усім працівникам у нуль, тому підприємство, звичайно, отримує дотації з бюджету. Із запчастинами і комплектуючими проблем немає, наприклад, торік у ТРЕД №2 обслуговувалися всі існуючі у Києві моделі тролейбусів. Наше депо – дуже особливе.

Шиномонтаж

Зверніть увагу на стіни. Наш майстер, що працює в шиномонтажі – художник, і у вільний від роботи час сам розмалював усе приміщення.

Кожна шина має свій номер і облік, вона прив’язана до одиниці рухомого складу. Ми маємо статистику, скільки кілометрів пройшла кожна шина і коли закінчився гарантійний термін. У середньому це 70000 км, з урахуванням складних маршрутів. Бо є 5-ка чи 7-ка, куди завжди черга з водіїв – їдеш собі по рівненькому проспекту прямо, а є Подільський узвіз. Проблем з шинами немає, закуповуємо у потрібній кількості.

Якщо ви пам’ятаєте, ще кілька років тому, коли у тролейбусах пошкоджувались вікна, їх просто забивали чорним шматком металу чи в кращому випадку шматком пластику. Сьогодні це вже суворо заборонено. Щоранку на виїзді з депо кожну машину перевіряє служба технічного контролю, і якщо розбите скло, тролейбус просто не випускають на лінію. Це наказ по депо. З лобовим склом – інше питання. Це не так помітно, і він ще трохи може поїздити, якщо водію це не заважає бачити дорогу, але дуже короткий проміжок часу. Ми замовляємо на заводі «Богдан» вікна на перспективу, і в нас завжди є запасні.

Нові тролейбуси «Богдан» мають строк експлуатації 10 років. Їх буксують з Луцька звичайною дорогою, тому на щойно придбаних моделях ми ще не встигли встановити передні панелі. Вже можна сказати, що ті тролейбуси показують себе краще, ніж ЛАЗи, і виїздять більше.

Графіті

«Для того щоб стерти таке невелике графіті, я маю його терти хвилин 20-30. Це Борщагівка, вандалізм у 41 тролейбусі. Там вони є в кожному. Повністю відмити майже неможливо. Зараз приїде наступний і знову буду відмивати. І так щодня»,   – скаржиться на вандалів жінка, яка прибирає у тролейбусах.

Я взагалі працював водієм тролейбуса 33 роки, але тепер уже важко – зір, такий вік. Натомість уже сьомий рік малюю таблички для тролейбусів. У нас лишилися маршрути, де курсують старі машини, у яких немає електронних табло.

Звичайно, якась ностальгія має бути, бо скоро моя професія буде неактуальною. Але мене більше радує прогрес, рух уперед. З часом усе змінюється, тому якщо електроніка для пасажирів зручніше, я цим тільки задоволений.

Так само і для водіїв – коли він закінчує зміну і повертається в депо, то може ще попрацювати на іншому маршруті по дорозі назад, підібрати там людей. Просто ввів нову цифру на табло і їдеш, а на старих тролейбусах маєш усе переставляти або їхати з номером 22 на маршруті 19.

Раніше у тролейбусів «Шкода» були інші книжечки. Вони були зі спеціальними касетами, куди вставляли номери і маршрути. Скажемо так – вони більш надійні, але зараз шрифт набагато більший і зручніший.

Диспетчерська

Усі водії приходять сюди перед початком зміни, щоб пройти огляд у нарколога і взяти таблички з номером, якщо це потрібно. Диспетчер має стежити за випуском машин на рейс і їхнім рухом.

Ось тут ви бачите старе табло, яким керувались до появи GPS. Унизу кнопки із номерами тролейбусів. Натискаєш 2642, і він з’являється на екрані – так можна було зрозуміти, де саме у депо він стоїть. Зверніть увагу на кількість машин – вони займають увесь простір.

Значить, скільки я змінив тролейбусів? 9тр, 14тр, 15тр, МАЗ, ЮМЗ, «Кієвлянка», ЛАЗ і ось тепер «Богдан». Порівняння з усіма попередніми моделями навіть не може бути. Хоча, з іншого боку – 9тр, чехословацька машина – коли різали, то їх болгарки не брали. А зараз 6 років – і салон ржавіє, гниє. Перші «Шкоди» їздили до 25 років. Якби були ще запчастини, то й довше їздили б.

У Києві багато змін сталося за останні два роки. З одного боку – значно кращі дороги, з іншого – більше машин. Тепер затори, і через це в нас і графік злітає, і машини випадають. Сьогодні я їжджу на 41 маршруті. За кожним з нас закріплено свій тролейбус.