Де ти працюєшЯ працюю в Одеській обсерваторії
Обсерваторія діє понад 145 років, зараз проводити спостереження тут майже неможливо
The Village розповідає про цікаві нежитлові будинки в Одесі. Ми запитали про роботу в обсерваторії наукову співробітницю, аспірантку та голову Одеського астрономічного товариства.
Фото: Євген Карєв
Одеська обсерваторія
Адреса: вулиця Маразліївська, 1в (парк імені Тараса Шевченка)
Рік будівництва: 1871 рік
Архітектор башти: Олександр Бернардацці
Одеську астрономічну обсерваторію побудували у 1871 році. Тоді на її місці не було не лише парку, а й міста взагалі, що створювало ідеальні умови для спостережень. Проте зараз цьому заважає міське світло. Тому більшість спостережень відбувається на станції Маяки, яка розташована за 40 км від Одеси і була заснована у 1957 році.
Сьогодні обсерваторія виконує просвітницькі функції: тут проходять лекції, екскурсії, зберігаються старовинні прилади. У 2017 році обсерваторія отримала фінансування, яке допоможе відкрити планетарій та гурток юних астрономів. Астрономічна обсерваторія є підрозділом Одеського національного університету, тому тут навчаються і практикуються студенти.
Круглу башту, в якій міститься старовинний телескоп, спроектував архітектор Олександр Бернардацці, який також був архітектором Одеської філармонії.
Окрім головної будівлі, на території є телескоп для спостереження за супутниками, старовинне меридіанне коло, яке застосовували для вимірювання координат світил, та лекційний зал.
Обсерваторія розташована в парку імені Тараса Шевченка. Саме співробітники обсерваторії заклали цей парк. Вони висадили дерева довкола, бо для якісніших досліджень потрібна була чиста атмосфера.
Михайло Іванович Рябов
голова Одеського астрономічного товариства,
керівник Планетарію Одеського національного університету,
викладач кафедри теоретичної фізики і астрономії
Моє життя вже багато років пов’язано з обсерваторією. Я закінчив університет у 1971 році і свої перші кроки в науці зробив саме тут. Найбільше мене тоді надихнула книга Володимира Цесевича «Що і як спостерігати на небі». Він керував обсерваторією з 1945-го по 1983 рік. Ця книжка була надзвичайно популярною і привела в науку багатьох молодих людей того часу.
Сам я займаюся радіоастрономією, цей розділ вивчає дуже віддалені об’єкти: квазари, активні ядра галактик, сонце тощо.
На території нашої обсерваторії є демонстраційний телескоп і той, що бере участь у наукових дослідженнях. Я маю на увазі про телескоп відділу космічних досліджень, який веде спостереження за супутниками. Потрібно сказати, обсерваторія є однією з провідних організацій у цьому напрямку, вона може спостерігати за запуском ракет навіть з космодрому Байконур.
В обсерваторії, тут і в Маяках, зараз працює близько 70 співробітників. За її історію були різні напрямки досліджень: це і астрометрія, і дослідження супутників і навіть власне виробництво телескопів, які розповсюджувалися в Радянському союзі. Зараз найактивніші дослідження відбуваються в напрямку вивчення хімічного складу зірок та структури нашої Галактики».
Михайло Іванович показує проект того, який вигляд матиме майбутній планетарій. Елементи купола поки лежать на подвір’ї обсерваторії. Кошти на нього обсерваторія отримала завдяки підтримці приватного спонсора та гранту платформи «Соціально активний громадянин». Бюджет проекту – 589 920 грн.
«Ми побудуємо планетарій поряд з лекційним залом на місці гаражів, які знесемо. До речі, будівля лекторію колись була Першою народною обсерваторією, яку створили любителі науки та ентузіасти з Товариства любителів світознання (рос. мироведения). Всередині раніше були планетарій і телескоп.
Діаметр купола майбутнього планетарію – 7,5 метрів. У ньому буде модель зоряного неба. Ми плануємо створити цілий комплекс. Він складатиметься з планетарію, виставкової галереї та лекційної зали, яку ми відремонтуємо й устаткуємо великими екранами та сучасним обладнанням. Планетарій не коштуватиме дорого, ми знайшли бюджетні варіанти. Я думаю, це буде унікальний проект для міста, адже окрім планетарію, тут можна дивитись у справжній телескоп, а лекції читатимуть учені».
Наталія Вікторівна Базєй
наукова співробітниця
«Я працюю в обсерваторії з 1988 року, тобто одразу після закінчення університету. Я займаюся астрометрією – визначаю координати світил. Це справа життя. Я з дитинства мріяла бути астрономом і досі рада, що ця мрія здійснилася.
Телескоп, який ви бачите, був встановлений у 1885 році, а виготовлений у 1872 році англійською фірмою COOK&SONS. Він уже не придатний для наукових досліджень, проте дуже цінний як історичний експонат та частина екскурсії – вночі з нього можна спостерігати за місяцем та зірками. Діти просто у захваті. Це єдиний телескоп, який залишився в місті. Він механічний і вже значно відрізняється від сучасних приладів. Раніше потрібно було все самому налаштовувати, а зараз телескопи автоматичні: дивишся собі в монітор і працювати набагато зручніше.
У місті проводити спостереження вже неможливо, тому цим ми займаємося в Маяках. А сюди приходять діти та дорослі, які цікавляться космосом. В останні роки відвідувачів багато, особливо дітей: чим вони менші – тим їм цікавіше. Ми самі готуємо лекції залежно від віку нашої аудиторії.
Зараз, звичайно, немає проблеми в тому, аби подивитися фільм або зображення космосу в інтернеті, але в дійсності це ще цікавіше. Думаю, зоряне небо ніколи не втрачає актуальності, це дуже красиво і завжди має успіх у глядачів».
Наталія Іваненко
аспірантка, керівниця гуртка з астрономії для дітей молодших класів
Я навчаюся перший рік в аспірантурі, працюю над дисертацією та паралельно керую астрономічним гуртком. Заняття в ньому відбуваються кожну неділю о третій годині.
Почалося все з того, що нас, студентів, запрошували читати лекції для всіх охочих в обсерваторії, аби ми вчилися публічно виступати. Тоді ми й подумали, що було б непогано створити гурток для дітей. Ми планували його рік, думали як краще презентувати матеріал, аби він був цікавий дітям.
Зараз до нас приходять діти від 7 до 12 років, є і молодші, проте їх небагато. Ми разом вивчаємо космос. Увечері, коли хороша погода, спостерігаємо за небом у телескопі, досліджуємо зоряне небо та сузір'я.
У нас великі плани щодо гуртка. Його регулярно відвідують 15-17 дітей, і ми хочемо залучити більшу аудиторію. Зараз наша мета – облаштувати аудиторію, де проходитимуть заняття. Обсерваторія виділила велику простору кімнату, університет надав будівельні матеріали. Проте виявилося, що в ній протікає дах. Тому ми опублікували проект на краудфандинговій платформі «Моє місто», аби зібрати 40 тисяч гривень на ремонт даху (The Village – проект уже зібрав необхідну суму і дах відремонтовано).
На платформі проект називається «Відкриття астрономічного гуртка», проте гурток уже є, але в нього немає постійного приміщення. А ми хочемо зробити місце, в якому дітям буде цікаво, де вони зможуть вільно і в будь-який час використовувати макети і глобуси, малювати мапи зоряного неба, збирати космічні пазли. Тому щойно ми відремонтуємо аудиторію, зробимо відкриття, аби привернути увагу до гуртка.
Особливість роботи з дітьми полягає в тому, що космос не виглядає як картинка з National Geographic чи шпалери на комп’ютер. Більше того, дітям потрібно виконувати завдання та вирішувати задачі. Тому наша мета – дуже поступово змінити деякі уявлення і зробити так, аби в дітей не зникло бажання вчитися, а навпаки, щоби вони відчули цю особливу атмосферу, побачили, як працюють справжні астрономи. Тому тут у будь-який час можна піднятися до телескопа. Ми будемо запрошувати на лекції своїх колег-науковців.