Власний рахунокСкільки заробляє вчителька української мови

Новий закон про українську мову як державну набув чинності 16 липня. Раніше ми вже розповідали, скільки заробляє вчителька, а тепер запитуємо про фінанси у вчительки української мови та літератури. Зокрема – наскільки це невдячна професія, на що вона живе і як відкладає на Берлін.

Як стати вчителькою української мови?

Я не з тих людей, які мріяли стати вчителями з дитинства. Не було у мене й зразка для наслідування, улюбленого вчителя. Власне, що старшою я ставала, то менше в мене залишалося улюблених вчителів і викладачів.

Поклик до професії з’явився в університеті, коли ми проходили практику в гімназії. Мені сподобалося працювати з дітьми, до того ж це професія, у якій дуже багато можливостей для саморозвитку. Наукова робота, своєю чергою, мене не приваблювала: якщо точні науки мають хоч якусь підтримку держави, то філологія – точно ні. У мене філологічна освіта, а не педагогічна, але з правом викладання у школі – диплом Донецького національного університету імені Василя Стуса.

Для мене важливим чинником у виборі професії був ідеологічний фактор. Я народилася в Донецьку у російськомовній родині, але в університеті свідомо перейшла на українську. У повсякденному спілкуванні як основну я використовувала українську, і до 2014 року жодних проблем у місті це не викликало. Після початку російської агресії я виїхала з Донецька, певний час жила в іншому місті, а в 2015 році переїхала до Києва і знайшла роботу у загальноосвітній школі спального району.

Особливості роботи

Чи відчуваю я, що професія вчителя – невдячна справа? Звичайно. Нерідко буває, що не хочеться йти на роботу, тому що твою працю не цінують.

Чотири роки тому я приходила в школу як ідейна молода вчителька. Тепер цей запал трохи погаснув. По-перше, невдячною професію робить скромна зарплатня. По-друге – ставлення дітей та, що більш важливо, батьків. По-третє – ставлення дирекцій окремих шкіл до молодих спеціалістів.

Моя ставка – це 24 години на тиждень, тобто щотижня в мене 24 уроки. Це робота з різними класами, до кожного з яких треба своя підготовка – відповідно до програми. З українською мовою простіше, тому що я знаю матеріал старшої школи та можу вигадати вправи на ходу. Але з літературою треба освіжати твори у пам’яті, до того ж у програму часто вносять зміни. Якщо ви хочете бути хорошим вчителем, треба забити на життя. А якщо хочете жити, треба або забити на роботу, або змінити її.

Мені подобається вчити дітей, передавати їм знання, виховувати їх. Але треба визнати – виховання залежить насамперед від батьків. Саме безпосереднє оточення найбільше впливає на дітей. На жаль, батьки не завжди це розуміють.

Звичайно, бувають і неприємні ситуації, коли у відповідь на хамство учня хочеться вліпити його в стінку і сказати все, що ти про нього думаєш. Але ти просто набираєш у легені повітря або кажеш, що треба вийти до завуча, а сама йдеш заспокоюватися. Учитель у жодному разі не може ображати дітей.

Дохід

Коли я виходила на роботу в школу 2015 року, працювала на трохи більш ніж на половину ставки. З урахуванням надбавок і бонусів отримувала 2 000 гривень. Після трьох років роботи й підтвердження кваліфікації можна отримати другу категорію, пропорційно збільшуються виплати й за вислугу років. Додаткові гроші отримуєш і коли здобуваєш категорію методиста. До того ж за ці чотири роки зарплати вчителями кілька разів підвищували, і для мене це було відчутно.

За останній місяць я отримала зарплату в 11 тисяч 119 гривень і 67 копійок. Тут є низка складників, які її становлять. Це педагогічна зарплата і кілька надбавок – за престиж праці у розмірі 30%, а також за класне керівництво, заміни інших вчителів, перевірку зошитів тощо. Для київських вчителів також є надбавка від міської влади – близько тисячі гривень. У середині місяця ми отримуємо аванс, а на початку наступного – решту. Певна річ, частина цієї суми відходить на сплату податків – військовий збір, соціальне страхування тощо.

Окрім основного місця роботи, я займаюся репетиторством, пишу статті та беру участь в освітніх проєктах. Наприклад, навесні я їздила в освітній табір, де працювала з дітьми – отримала гонорар 6 000 гривень. Та стабільний дохід – це позаурочні заняття з дітьми. До мене цього року ходить п’ятеро учнів, за годину заняття я беру 200 гривень. У середньому на тиждень п’ять занять, тому орієнтовно на місяць за це заробляю 4 000 гривень.

Витрати

Зараз я не винаймаю житло, а мешкаю з батьками. Головна стаття моїх видатків – це їжа. Можу витратити на продукти близько 4 000 гривень на місяць.

Нові речі я купую далеко не щомісяця. Буває, що по магазинах не ходжу пів року, але за раз витрачаю на кілька речей до 3 000 гривень. Ще близько 3 000 гривень – на комунальні послуги. На побутові товари та косметичні засоби витрачаю ще близько 1 000.

Я мешкаю неподалік від школи, тому на роботу ходжу пішки. За потреби користуюся громадським транспортом. Також витрачаю кошти на самоосвіту та підвищення кваліфікації. Цього року витратила 300 гривень на курси. Книг на «Книжковому Арсеналі» в травні купила на 600 гривень.

Не витрачаю гроші на тренажерний зал або манікюр, як це роблять мої колеги. Краще заощаджу кошти на хороший відпочинок. Наприклад, цього року була в Німеччині та Карпатах. На поїздку до Берліна, Дрездена та Потсдама витратила близько 500 євро.

Ілюстрації: Тетяна Костик