The Village Україна дізнається у людей різних професій, як вони заробляють і на що витрачають гроші. У новому випуску – історія діджея, який грає сети на вечірках і не тільки.

Професія

Діджей

Середній дохід:

20 000 грн

Витрати:

4000 ГРН

Квартира

1500 грн

Одяг

300 ГРН

Перукар

2500 грн

Їжа в закладах

2000 ГРН

Допомога мамі

500 грн

Кіно

3000 ГРН

Продукти

300 ГРН

Мобільний зв'язок та інтернет

800 ГРН

Транспорт

2000 ГРН

Вініли та цифрова музика

500 грн

Спорт

2600 грн

Заощадження

Як стати діджеєм

Я не хотів бути діджеєм, мене це особливо не приваблювало. Але в 2003-му я захопився драм-енд-бейсом. І той драм-енд-бейс, який я полюбив, ніхто не грав. Мені, щоб послухати його на якійсь вечірці, довелося самому стати діджеєм. Я пішов від зворотного. Просто хотів грати ту музику, яка подобається.

У мене був друг, який мав бар і там було діджейське обладнання – це був найзручніший для мене спосіб вчитися. Я приходив туди вночі у будні, коли бар не працював, і всю ніч «зводив» щось. Так я навчився працювати на обладнанні і зрозумів, як усе влаштовано. Я знаю, що у тих, хто починає діджеїти, часто виникають труднощі з тим, у який момент треку починати зводити. У мене ж таких питань ніколи не виникало – я завжди розумів, у якому місці треба.

Спочатку грав просто «за ідею», для фану – по 1-2 рази на місяць. Паралельно почав влаштовувати з друзями вечірки, привозив закордонних музикантів, писав свою музику, грав у різних проектах. Потім переключився лише на діджеїнг і розширив свої межі: якщо раніше я грав тільки драм-енд-бейс, то з часом почав грати іншу електронну музику. Спершу діджеїв у барчиках, потім почали кликати на різні презентації.

Особливості роботи

Усесвіт так створений, що якщо ти вкладаєшся у щось, витрачаєш на це все більше часу, гориш цим – то є і віддача. Зараз я діджею 2-3 рази на тиждень. У барах зазвичай граю ввечері десь три години: з десятої до першої. Більше трьох годин я майже не граю – це вже фізично важко.

Я не займаюся музикою, яка мені не подобається. У мене так вийшло, що я любив багато різної музики ще до захоплення драм-енд-бейсом. Те, що я граю зараз: це даунтемп, ізі лісенінг, джазі, легкий хіп-хоп. Я не танцювальний діджей. Я граю в барах, де люди просто сидять і п’ють коктейлі. Тому моя музика зазвичай фонова, прикольна і ненапряжна.

У п’ятницю – міжнародний реліз-дей. Усі головні альбоми – від Емінема до Florence and The Machine виходить цього дня. Є ресурси, де можна відстежувати релізи – тому я вже наперед знаю, що вийде, і думаю, що саме хочу послухати. Усі вихідні я переслуховую нову музику. У мене є різні плейлисти: що я можу зіграти в барі, а що на якомусь рейві, що піде в мікси, також є плейлист з найкращою музикою. Сподобався трек – додаю в один із плейлистів. Потім із цих плейлистів граю сети.

Нещодавно я грав на відкритому майданчику на вулиці й повз проходила пара – віком десь близько 40 років. Вони послухали мене хвилин десять, а потім підійшли спитати: «А де таку музику можна взяти?» Я відповів, що я вже 15 років збираю музику, щоб потім її міксувати.

Для мене важливо, коли люди підходять до мене спитати, що це був за трек, чи сказати, що їм сподобався сет. На одному із сетів до мене підійшов чоловік, віком десь 50 років, і сказав: «Дякую за вашу передачу», хоч там половина треків – експериментальна музика.

Але досі є діджеї, які соромляться зізнатися, що вони діджеї. Я ж горджуся тим, що діджей. Я знаю, чому і для кого я це роблю. Мене тішить, що ця індустрія все більше розвивається – тепер виступити на День молоді можуть запросити не «ТІК» та Ірину Федишин, а когось із діджеїв чи нішевих артистів, наприклад. Зараз я можу заробляти тим, що реально люблю і жити на ці кошти.

Зарплата

Я не в чистому сенсі діджей – це одна з моїх діяльностей. Я також пишу музику, веду програму на радіо. З усіх цих джерел є певні заробітки.

Я хотів би, щоб діджеї перестали грати за копійки. Треба розуміти, який ринок і скільки можуть заплатити. Звісно, є діджеї, які беруть по 10 000 гривень за сет, але я намагаюся брати близько 100 доларів. Але є випадки, коли я роблю виняток для важливих івентів чи друзів.

Зараз мої джерела доходу як діджея: бари, великі нічні вечірки та івенти. Наприклад, презентація ароматів Armani, нова колекція Yves Saint Laurent або відкриття якогось місця. Я потрапив у пул діджеїв, які можуть закривати музичні питання на подіях. Таких діджеїв, за моїми підрахунками, у Києві приблизно десять. Небагато тих, хто гнучкі – можуть для барів одне пограти, для нічних тус друге, для презентацій третє – і залишатися при цьому професіоналами.

Інколи я роблю мікси для брендів – це дає прибуток близько 100-200 євро. До мене ще звертаються за консультаціями щодо музики на івентах чи щодо музичного оформлення закладів. Це не завжди прямий заробіток, але це контакт із людьми, з якими ти зможеш потім попрацювати, хоч це може відбутися через півроку-рік.

Як музикант я заробляю на концертах та роялті свого музичного проекту. Також інколи мені пропонують писати джингли для реклами чи грати як сесійний музикант на інших проектах.

Витрати

Я живу не сам, на квартиру в мене йде близько 4000 гривень з комунальними.

Ще 2000 гривень, плюс-мінус, я витрачаю на вінілові платівки і цифрову музику – я купую її в MP3 та WAV, щоб діджеїти. У мене колекція десь із трьохсот вінілових платівок. Улюблені: Massive Attack, Boards Of Canada, Radiohead, Anohni, Amon Tobin, Moderat.

Я хочу 5-10% від доходу віддавати на допомогу мамі. Зараз виходить відсилати десь 2000 гривень.

Рідко ходжу по закладах – каву я можу і вдома попити. Але я часто в місті й інколи доводиться пообідати в кафе. Однак це не тому, що я так хочу відпочити, радше як необхідність. На це йде не більш як 3000 гривень. Ще десь 3000 гривень витрачаю на продукти додому.

Буває так, що в місяць нічого не витрачаєш на одяг, а буває, що купуєш кросівки за 3000 гривень – і вже перевищив усі бюджети. Але в середньому на це йде десь 1500 гривень.

Щовівторка я граю у футбол – на це витрачаю 500 гривень. Ще намагаюся відкладати кошти на поїздки і на музичне обладнання. Наприклад, хочу синтезатор – треба кілька місяців заощаджувати гроші, щоб його придбати.

ІЛЮСТРАЦІЇ: Євген Величев