НАБУ і САП та викрили схему розкрадання держкоштів під час закупівлі Міноборони продуктів харчування для ЗСУ у 2022-2023 роках та оголосили підозри пʼятьом людям.

Як діяла схема

Закупівлі здійснювали через так звані комплекти продуктів, каталог яких налічував 409 позицій. Проте лише 10% із них були найбільш вживаними: овочі, крупи, м'ясо, вода. Решту, на кшталт спецій, желатину, ягід, майже не замовляли.

Водночас вартість такого комплекту визначали як середнє значення всіх товарів у каталозі. Це дозволяло постачальникам маніпулювати цінами: ціни на основні продукти штучно завищували, а на менш потрібні – занижувати. Ціна комплекту не змінювалася, проте картопля, яку постачали тисячами тонн, коштувала втридорога, кажуть правоохоронці.

Таким чином впродовж серпня-грудня 2022 року дві компанії-постачальниці, які контролювала одна власниця, незаконно отримали надприбутки у розмірі понад 733 мільйонів гривень. Це підтвердив висновок комплексної товарознавчої та економічної експертизи.

Частину цих коштів перевели на рахунки пов’язаних компаній та, ймовірно, використали для купівлі готелів у Хорватії та іншої нерухомості. Схему підтримував посадовець Міноборони, який підписував договори й «не помічав» аномально високих цін.

Після початку розслідування у 2023 році та розголосу в медіа, зокрема щодо закупівлі яєць по 17 гривень за штуку, учасники схеми зменшили ціни на 11 найбільш затребуваних продуктів. Це запобігло розкраданню 788 мільйонів гривень бюджетних коштів.

Міноборони змінило порядок закупівлі продуктів й запровадило окремі пілотні проєкти. Наразі слідство ще триває.

Кому оголосили підозри

Про підозри повідомили колишньому керівнику департаменту Мінооборони, власниці та двом керівникам повʼязаних компаній-постачальниць та ще одній людині.

Імена фігурантів не уточнюють, проте у виданні ZN.UA зазначають, що мова йде про колишнього керівника департаменту Мінооборони Богдана Хмельницького та Тетяну Глиняну – власницю повʼязаних компаній.

За якими статтями їм оголосили підозри
  • частина пʼять статті 191 КК України (розтрата майна в особливо великих розмірах)
  • частина два статті 15, частина пʼять статті 191 КК України (замах на розтрату)
  • частина три статті 209 КК України (легалізація)

За цими статтями фігурантам справи загрожує позбавлення волі на термін до 12 років.

   

У 2022 році журналісти видання «Дзеркало тижня» опублікували контракт Міноборони з постачальником продуктів для військових частин. Ціни на продукти в цих контрактах були завищені в кілька разів. «Схеми» проаналізували ще сім контрактів Міноборони, укладених у грудні 2022 року, разом із контрактом, який дослідило «Дзеркало тижня».

Після скандалу із закупівлями міністр оборони Олексій Резніков оголосив про створення дорадчого антикорупційного органу при Міноборони й призначив нових заступників. Згодом Верховна Рада України проголосувала за законопроєкт про публічність незбройних закупівель Міноборони. У червні 2023 року Міноборони вперше за час повномасштабної війни провели відкриті закупівлі їжі для ЗСУ.