Комітет Верховної Ради одноголосно підтримав законопроєкт про регулювання грального бізнесу, пише депутат Ярослав Железняк.

Згідно із законопроєктом, ліквідують комісію з регулювання азартних ігор та лотерей, а контроль передадуть Мінцифрі, пояснює Железняк.

Головні вимоги законопроєкту

де Заборонена реклами азартних ігор

  • в усіх аудіовізуальних, аудіальних та онлайн-медіа
  • в усіх виданнях та друкованих медіа (крім спеціалізованих, що присвячені азартним іграм)
  • в засобах внутрішньої та зовнішньої реклами, а також за допомогою заходів рекламного характеру
  • на транспорті та обладнанні й у місцях проведення масових заходів
  • в інтернеті (зокрема на платформах спільного доступу до відео та інформації)
  • в повідомленнях невизначеному колу людей поштою, електронною поштою та засобами мобільного зв’язку

що заборонено У рекламі гральних ігор 

  • участь людей, які не досягли 21-річного віку, зокрема як фотомоделей
  • участь волонтерів, військовослужбовців, спортсменів чи лікарів, а також людей, які імітують їхній зовнішній вигляд
  • участь популярних людей або їхнє пряме чи опосередковане схвалення азартних ігор, а також використання їх зображень і згадок імен (героїв кіно-, теле- та анімаційних фільмів, авторитетних організацій)
  • використання тематики, пов'язаної зі стримуванням агресії РФ, а також  будь-яких патріотичних закликів чи символіки

Одна із головних норм передбачає, що люди чи компанії [суб’єкти господарювання], які мають ліцензію на проведення азартних ігор, не можуть бути спонсорами, пояснює Железняк. За його словами, саме цю заборону раніше могли обійти. За порушення вимог передбачають й позбавлення ліцензії.

Участь військових у азартних іграх

«На період дії воєнного стану обмеження участі військовослужбовців в азартних іграх здійснюється шляхом внесення до Реєстру осіб, яким обмежено доступ до участі в азартних іграх, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України», – цитує Железняк.

Тобто обмеження щодо участі військових передадуть до Уряду, який зможе регулювати ситуацію, включно із повною забороною.

Блокування сайтів

  • Новий відповідальний орган буде виявляти вебсайти, мобільні застосунки, які надають доступ до азартних ігор без відповідної ліцензії та з порушенням вимог цього закону.
  • Такі ресурси зобов'яжуть обмежити доступ до азартних ігор протягом трьох днів. Вимога діятиме й до хостингів та платформ, також блокуватимуть домени. 
  • Банки мають відмовляти у здійсненні платежів людям, які організовують та проводять азартні ігри або надають до них доступ.

«Усе це запрацює на практиці лише і тільки одночасно з ефективною боротьбою з тіньовим бізнесом», – коментує Железняк. 

Раніше, 29 березня, на сайті Офісу Президента опублікували петицію із закликом обмежити гральний бізнес. Її автор, військовий Павло Петриченко, зазначив, що в стресових умовах військослужбовці є психологічно вразливими, тому для деяких із них азартні ігри стають єдиним способом впоратися зі стресом. 

Менш ніж за чотири години петиція зібрала понад 25 000 необхідних для розгляду голосів. У відповіді президент доручив відповідним органам зібрати всю аналітику з цього питання і запропонувати рішення.

   

Гральний бізнес в Україні легалізували у 2020 році. Утім, він продовжував працювати в тіні навіть після легалізації, зокрема для того, щоб ухилятися від сплати податків.

За 2023 рік гральний бізнес сплатив у 14 разів більше податків, ніж за 2022 рік. Це пов'язували із його детінізацією.