The Village Україна продовжує формат «Нові слова», у якому ми розповідатимемо, що означають терміни з креативних індустрій. У новому випуску – визначення «артдирекшн».

– це термін, який використовують у креативних індустріях на позначення організації творчого процесу. У першу чергу визначення асоціюють з візуальним складником, але насправді це комплексна діяльність, яка поєднує різні галузі роботи. 

Олексій Дивисенко

артдиректор креативної агенції Banda

Артдирекшн – це коли тобі подарували щеня і ти намагаєшся доглядати його, щоб воно було красивим, але водночас і постійно дресируєш, щоб не виросло тупим.

Артдиректор може навіть не вміти малювати й не знати всіх законів дизайну, але точно повинен мати смак. По суті артдиректор відповідає як за візуальний складник проєкту, так і за ідейний. Артдирекшн у медіа відрізняється від артдирекшину в брендингу лише тим, що в медіа більше нюансів, які треба враховувати, але загалом для мене це одне й те саме.

Дуже часто артдиректора представляють як дизайнера, у якого в підпорядкуванні є ще кілька дизайнерів. Але насправді це ті люди, які більше дивляться не на форму, а на суть, і з огляду на це генерують ідеї, як цю суть донести людям. 

Якщо коротко описати робочий процес артдиректора, то це: отримати завдання, вивчити тему, придумати ідею, продати її, затвердити команду (у брендингу – дизайнерів, для відео – режисера і продакшн), реалізувати ідею з командою та, зрештою, зробити кейс про проєкт. Увесь цей процес може тривати від місяця до року, тому проєкти нашаровуються і кожен наступний день не схожий на попередній. Іноді ти цілий день «штормиш» із копірайтером, іноді тільки їздиш по зустрічах із клієнтами. А інколи тобі просто лінь.

олена Калюк

артдиректорка журналу Cosmopolitan Ukraine

Про артдиректора є багато хибних уявлень. Наприклад, що це обов’язково експресивна особистість, яка постійно експериментує з зовнішністю і 90% часу дає оцінку роботі підлеглих. Та насправді більшість арткерівників – це трудяги, які настільки поринули в роботу, що питання власного образу відсунули на другий план.

Ще є уявлення, що артдиректор – це людина-оркестр, яка і дизайнер, і аналітик, і фоторедактор. Але це не так. Я багато разів переконувалася, що тільки в командній роботі, де всі учасники сприймають і чують одне одного, народжуються та формуються найкращі ідеї. До того ж сфера візуального спілкування настільки суб’єктивна, що одного креативу тут мало: для повної впевненості у виборі не обійтися без ґрунтовних маркетингових досліджень.

Завдання артдиректора у будь-якій сфері – постаратися відчути, який візуальний спосіб впорається із завданням якомога краще. Щиро вважаю, що суть артдирекшину полягає у вмінні правильно розповісти візуальну історію, за якою захоче стежити читач-глядач. Тобто у певному сенсі – зачепити увагу. У журналі історія починається з обкладинки та закінчується останньою сторінкою.

Настрій, ритм, фото, графічні елементи та кольори повинні працювати нарівні з текстом. Але для мене на першому місці – правильно підібране фото, яке викликає відгук і створює у читача асоціативний ряд. Добре, що у нашій команді також є суперфоторедактор зі своїм баченням.

У моїй роботі найбільше часу займає верстка, тому що команда у нас маленька і навантаження ми намагаємося розподіляти адекватно. Також я беру участь у великих зйомках на зразок зйомок обкладинки. Це тривалий процес, який починається щонайменше за місяць до зйомки та охоплює обговорення концепції, вивчення героїні, пошук референсів і створення мудбордів. Фотограф, стиліст та інші члени команди – професіонали. Тому присутність артдиректора на зйомці – це про спрямовування творчого процесу в правильне русло. До того ж артдиректор повинен вміти бачити матеріал на початковій стадії вже заверстаним, тож під час збору матеріалу саме я маю обрати сім вдалих кадрів із кількох тисяч фото.

Решта часу – це обговорення майбутніх матеріалів з редакцією, пошук референсів та їхній аналіз. Можна сказати, що наразі це найбільш енергозатратна частина роботи. Коли цей процес займає практично увесь день, до вечора сприймаєш верстку великого матеріалу зі складною структурою як медитацію.

Ілюстрації: Анна Шакун