Як це працюєСтрімери — про те, як заробити на трансляціях комп'ютерних ігор

Текст: Андрій Яковлєв

Стрім комп'ютерних ігор —або трансляції ігрового процесу з коментарями самого гравця в інтернеті — давно відомі в ігровому ком'юніті, але серед широкої аудиторії отримали популярність відносно недавно. Одним з каталізаторів популяризації цього виду мережевого дозвілля стала стрімерша Карина — миловидна мініатюрна дівчина, яка прославилася в соцмережах жорсткою і навіть агресивною манерою спілкування з глядачами. При цьому Карина, якщо вірити чуткам, заробляє на своїх стрімах нечувані гроші.

Втім, зробити трансляції комп'ютерних ігор джерелом заробітку вдалося не тільки їй. Зараз на найпопулярнішій стрім-платформі — Twitch https://www.twitch.tv/ — заведено величезну кількість персональних каналів, власники яких транслюють в інтернет свою гру від першої особи, доповнюючи відео коментарями і жартами. У кожного такого каналу є глядацький чат, за допомогою якого передплатники можуть спілкуватися з гравцем і підтримувати його грошима (це називається донат). Часто за перераховані гроші текстове повідомлення донатера зачитується спеціальним голосовим роботом в прямому ефірі. Таким чином, виходить щось на кшталт шоу, на характер якого впливає не тільки сам гравець, але і його передплатники.

Найбільш популярними іграми зараз є Dota 2, League of Legends, Minecraft, Counter-Strike: Global Offensive і Hearthstone. І, за статистикою Twitch, стрім дивляться більше 100 мільйонів користувачів в місяць. The Village познайомився з кількома російськими стримерами і розпитав їх про заробіток, відносинах з передплатниками та вплив гри на реальне життя.

Я вчуся на другому курсі факультету реклами. На заняття ходжу рідко, живу разом зі своєю дівчиною. Регулярно граю в онлайн-ігри років з 12. Починав з Counter Strike 1.6, потім перейшов на Dota. Півтора роки тому краєм вуха почув про стрім, і мені стало цікаво, що це таке. Дивитися тоді, звичайно, не було чого. Потім натрапив на канал стрімера Дреда, ось у нього було весело. Тоді я теж вирішив спробувати. Перші п'ять передплатників мого каналу були моїми ж п'ятьма фейковими акаунтами. Живих людей мене в той час дивилися чоловік п'ять-десять. Потім я кинув посилання на свій стрім в паблік 4ch, https://vk.com/why4ch  власником якого тоді був, — зараз він входить до числа найпопулярніших в мережі «ВКонтакте». Але тоді передплатників було не так багато, і на мій стрім  прибігало всього по 30-40 глядачів. Для них я рубався в Counter-Strike і Dota, але грав погано, до того ж мій мікрофон фонив — словом, все було жахливо.

З грішми у родині були проблеми, але я не опустив руки. Подзвонив мамі, яка живе в іншому місті, і попросив у неї в борг 20 тисяч рублів (9,4 тисячі гривень) на приставку Sony Playstation, пообіцявши віддати за три-чотири місяці. Вона дала, і я почав стрім за допомогою приставки. В основному грав в GTA з друзями. Але донатів (донат — добровільна грошова пожертва глядачів гравцеві. — прим. ред.) було дуже мало — бувало, по два дні на піцу збирали. Потім справи пішли вгору, і в результаті 20 тисяч я зумів відбити за два місяці.

Зараз я відмовився від спонсорів, щоб не псувати свою репутацію. Адже всі ці віртуальні рулетки — обман людей. Часом мені пропонують нереальні суми — 100 тисяч (47 тисяч гривень), наприклад. Але я все одно не погоджуюся, а живу тільки за рахунок пожертвувань передплатників — грошей набирається близько 50 тисяч (23,5 тисячі) в місяць. Іграм я присвячую від чотирьох до шести годин, як правило ввечері. У вільний час гуляю з друзями, проводжу час з дівчиною, ходжу в спортзал. Нещодавно пішов здавати на права. Хоча, чесно кажучи, крім стрімів, мені зараз нічого не цікаво.

Раніше мої стріми були не дуже адекватними, а зараз я намагаюся позбуватися слів-паразитів і менше матюкатися. Але це непросто, я дуже емоційний і часто зриваюся під час гри — нерідко через свої помилки. До того ж у мене такий характер: я граю до кінця. Важко не зірватися, коли ти зосереджений і потієш, а твоя команда не може нічого зробити.

Я активно читаю чат, люблю цікаві питання, намагаюся відповідати не похапки. Періодично граю зі своїми передплатниками. Популярності зовсім не відчуваю. Нещодавно ходив на концерт Yung Lean, і там мене впізнали усього чоловік десять: підходили, віталися. Але я не вважаю цих людей фанатами. У мене взагалі немає фанатів, а є передплатники — це люди, які приємно проводять зі мною час. Зірку я точно не спіймав.

 З грошима у родині були проблеми, але я не опустив руки. Подзвонив мамі, яка живе в іншому місті, і попросив у неї в борг 20 тисяч рублів (9,4 тисячі гривень) на приставку Sony Playstation

Я активно читаю чат, люблю цікаві питання, намагаюся відповідати не похапки. Періодично граю зі своїми передплатниками. Популярності зовсім не відчуваю. Нещодавно ходив на концерт Yung Lean, і там мене впізнали усього чоловік десять: підходили, віталися. Але я не вважаю цих людей фанатами. У мене взагалі немає фанатів, а є передплатники — це люди, які приємно проводять зі мною час. Зірку я точно не спіймав. Тепер з приводу гучної стрімерші Карини. Є англомовна дівчинка-стрімер, контент якої на 90% збігається з контентом Карини. Її донатять — вона плаче і кричить. І Карина зі своїм хлопцем вирішили зробити те ж саме.

Вони записали два-три відео, на яких Карина волає і матюкається. Так все і почалося. Наскільки мені відомо, її хлопець працює у «ВКонтакте». Відповідно, у нього є зв'язки з адміністраціями різних пабліків. Кажуть, він всюди, де міг, купив рекламу стріма Карини. За моїми оцінками, вклав в це приблизно 150 тисяч рублів (70 тисяч гривень). Так і піднялася перша штучна хвиля популярності, після якої всі, дійсно, завелися. Вона заробляє за рахунок школярів, і думаю, що мільйони два вже точно підняла. Якщо добре пошукати, то можна знайти дуже старі записи стрімів Карини. Там взагалі інша атмосфера, немає цієї ненависті. А потім вона просто почала копіювати чужий популярний образ.

ГЕОРГІЙ СТЕПАНОВ: У 2009 році друзі порадили мені пограти в League of Legends. Вони сказали, що це яскрава і прикольна іграшка. Так я і почав. А через кілька років мої знайомі додали мене в групу в Skype, щоб організувати спільну гру. Ми запустили колективний голосовий чат, я почув голос Ліни і відразу все зрозумів. Хоча я її навіть не бачив. Ми швидко зійшлися, почали разом грати, спілкуватися. Коли грали, помітили, що часто трапляються кумедні і цікаві моменти, які потім пропадають, забуваються. Щоб ділитися ними, стали стрімити.

Зустрічатися ми почали на відстані: півроку спілкувалися тільки в інтернеті. Але потім я зібрав свої речі і поїхав до неї в Курган. До цього жив досить нудним життям, ніколи не наважувався на такі вчинки — поїхати одному в незнайоме місто до дівчини, з якою по суті не знайомий. До того ж злітати в Курган коштує не дешевше, ніж до Туреччини. Але я готовий був піти на це. Я знав, що хочу побачитися з Ліною. Зараз на нашому спільному стрім-каналі я з'являюся тільки у вигляді голосу.

Але коли ми гостюємо один у одного, то робимо і повноцінні спільні трансляції. Якщо гра йде добре, то на стрімі — сміх, позитив, жарти. А коли погано, все, звичайно, зовсім по-іншому. Першу провальну гру ми ще терпимо, а якщо п'ята поспіль виходить така ж, то починаються зриви. Бувало, ми сильно сварилися через те, що хтось натиснув не ту кнопку або програв. Словом, стрімерский побут.

Зараз забезпечувати себе тільки стрімом у нас не виходить. Це нестабільний дохід, і заробляємо ми мало. Грошей зі стрімів вистачає тільки на комп'ютерне обладнання, на поліпшення якості трансляцій, а на життя дають батьки. Ми намагаємося працювати в посиленому режимі, щоб подати заявку на партнерську угоду зі стрім-сервісом Twitch. Граємо щодня від 8 до 12 годин — це наше спільне дозвілля. Закінчуємо вночі: по курганському часу, буває, і о 04:00. Ліна рано встає на навчання, тому їй не дуже зручно.

У найближчих планах — закінчити навчання і почати разом жити в Москві. Потім виїхати куди-небудь в Європу, де люди більш приязні. Жителі Росії теж непогані, але в інтернеті все абсолютно по-іншому.

Ігри і допомагають, і заважають стосункам. З одного боку, таким чином ми можемо багато часу проводити один з одним, навіть перебуваючи на відстані. З іншого — якщо б ми постійно не грали, може бути, частіше б їздили один до одного в гості і швидше б з'їхалися. В ідеалі нам потрібна студія, два комп'ютери і стрім.

ЛІНА ІНСВЕРС: У League of Legends я граю три з половиною роки. У мене два монітори, студійний мікрофон, дуже хороша веб-камера. Навіть стіл стоїть особливим чином, щоб добре падало світло. За ним висить дошка з рейтингом моїх донатерів.

Підготовка до стріму у мене займає хвилин 40, буває, годину: обов'язково потрібно нафарбуватися, налаштувати обладнання. Під час трансляції для нас головне — не перемога, а спілкування, ми намагаємося відповідати всім глядачам. Ще іноді на стрімі я співаю пісні під гітару.

Коли Гоша несподівано сказав, що приїде, я була в шоці. Все вийшло сяк-так, без особливої ​​романтики. Я тоді не вірила, що це відбувається в реальності, але в підсумку дуже задоволена.

Ми довго спостерігаємо за російськомовним ком'юніті League of Legends. І головна проблема — негатив. Часто, коли людина підключається до мого каналу і бачить дівчину-стрімера, він першим ділом просить показати груди. Інші починають ображати: «Ось ви, баби, в ігри граєте, краще б борщі варили». Завжди знайдуться люди, які витратять свій час, гроші і сили, щоб сказати гидоту. Тому стріми зробили мене більш грубою, агресивною. З вовками жити по-вовчому вити. Крім того, я стала обережнішою, змінилося ставлення до людей: якщо зараз людина один раз зробить мені гидоту, другого шансу йому не чекати.

Мені досить важко спілкуватися з людьми в реальності. Я звикла, що вони в моніторі. За комп'ютером відчуваю себе набагато комфортніше, ніж в реальному житті. Тут мене ніхто не чіпатиме. Я можу спокійно висловити свою думку, а можу і послати куди подалі.

Я студентка — вчуся на четвертому курсі університету на дизайнера. Ще працюю веб-дизайнером на фрілансі: роблю логотипи і банери. Раніше ходила в офіс, але потім зрозуміла, що це не моє, і вирішила працювати з дому. Комп'ютерними іграми захоплююся давно: ще років в сім відкрила для себе Counter Strike 1.5 і Lineage. Грала до останніх класів школи, але потім закинула. А недавно, місяці два тому, повернулася до цього. Після того, як пішла з роботи, з'явилося багато вільного часу, і я подумала: «Чому б і ні, чорт забирай?» Мені подобається грати, це хобі для душі. Одного разу друг порадив мені стрімити, якщо вже я так багато граю. Так я і завела свій канал. Спочатку глядачів було дуже мало: мене ж ніхто не знав. Але потім я приєдналася до проекту Kanal.Karnaval, де аудиторія більше, і стала популярнішою.

Зараз я стрімлю за розкладом: п'ять днів на тиждень, рано вранці, з 05:00 до 08:00. Решта часу вже була зайнята іншими гравцями, і я відразу вхопилася за цю можливість. Зате тепер у мене ідеальний режим: лягаю до 23:00, встаю о 05:00 ранку. Мої глядачі або рано прокидаються, або не сплять всю ніч, щоб дивитися саме мене. Далі, як правило, я продовжую стрім в своєму особистому каналі, і в перспективі планую повністю перейти туди. Виходить, що весь свій вільний час вдома я витрачаю на стрім.

Життя — велика гра, і я ще в дитинстві провела цю аналогію. В житті, як і в іграх, потрібно прокачувати свій творчий хист, щоб почати отримувати від них реальну користь

Під час трансляції переді мною два монітори, ноутбук, айпад і смартфон. На одному моніторі — гра, а на іншому — глядацький чат. В процесі гри глядачі перераховують мені гроші за стрім, у мене діє так званий розмовний донат. Це коли разом з грошима мені передають повідомлення, яке зачитується автоматичним голосом Google-перекладача. Тому люди і люблять донатити: часто просять передати привіт або показати руками сердечко.

Частина грошей, які я заробляю, йде в Kanal.Karnaval. Між гравцями і проектом налагоджений обмін: ми отримуємо піар і аудиторію, а Kanal.Karnaval — комісію за це. При цьому проект мене не обмежує в діях. Ну, хіба що я повинна спілкуватися з передплатниками без нецензурної лексики, так як серед глядачів багато неповнолітніх. Суму заробітку я називати не буду — це некоректно. Я живу на доходи з трансляцій і на невелику допомогу від батьків.

Суть стріму — в спілкуванні з аудиторією, це свого роду стендап. Під час моїх трансляцій панує сімейна атмосфера, всі один одного знають, і це приносить задоволення. Я не тупо рублюся в грульки, а ще й спілкуюся з купою народу, відповідаю на їхні запитання, знайомлюся з новими людьми.

Я б не сказала, що популярна, але вже відчула на собі підвищену увагу чоловіків: заявки на додавання в друзі в соцмережах, підписки, лайки. Я намагаюся бути відкритою, поважати людей і з усіма спілкуватися. Не можна обділяти своїх глядачів увагою.

Моя аудиторія - молоді люди у віці близько 20 років. Як правило, це студенти, яким нема чого робити у вільний час. Вони або грають разом зі мною, або просто дивляться. Вони в темі — люблять онлайн-ігри і кіберспорт.

Є, звичайно, і школярі, про які часто говорять, що вони злі і дурні. Може, в Dota це і так, але у нас, як правило, трапляються адекватні. Буває, заходять хейтери (від англійського hater — ненависник. — прим. ред.) пишуть неприємні речі. Так вони самостверджуються за рахунок інших людей. На них не реагую, просто відправляю в бан. Я взагалі йду по життю з позитивом. Сміх — єдина емоція, яка завжди поруч зі мною.

Життя — велика гра, і я ще в дитинстві провела цю аналогію. В житті, як і в іграх, потрібно прокачувати свій творчий хист, щоб почати отримувати від них реальну користь. Тільки в іграх ці здібності — магія і стрілянина, а в житті - це твоя професія, фізичні дані, інтелект. Займаєшся наполегливою працею - досягаєш своїх цілей. Тому я регулярно ходжу в спортзал. Адже у мене сидячий спосіб життя і мені потрібно стежити за своїм здоров'ям і фігурою.

Буває, встаю о 05:00 зла, сонна. А потім думаю: «На що я скаржуся? Я сиджу вдома, не треба нікуди йти: просто сідаю за комп і спілкуюся з людьми ». Настрій підіймається моментально. З кожним новим днем ​​я рухаюся вперед: більше відгуків, коментарів, грошей. Доходи зростають в геометричній прогресії, і немає сенсу зупинятися, коли все йде вгору. І якщо я зможу повністю себе забезпечувати за допомогою мого хобі, то за професією працювати не піду.