ФінансиЯк зібрати фінансову подушку, щоб спати спокійно

Фінансова «подушка» – це не обмеження себе й не історія про відкладення на чорний день. Це турбота про себе й себе майбутнього, переконує консультантка з фінансової грамотності Оксана Желєзко. Але як зібрати цю «подушку», якщо ціни через вторгнення РФ підскочили, донейти донейтяться, а флет-вайт досі чекає в кавʼярні? Ми звернулися з цими запитаннями до експертки.

Оксана Желєзко

   

консультантка з фінансової грамотності, авторка подкасту «Заплати собі сама»

Навіщо фінансова «подушка» взагалі потрібна?

Фінансова «подушка» дає відчуття хоч якоїсь безпеки у світі, де так багато чинників не залежать від нас, де в умовах повномасштабного вторгнення все постійно змінюється. Коли є «подушка», то краще себе відчуваєш емоційно, усвідомлюєш, що тобі не потрібно боротися за дохід щомісяця. Так, людям потрібно ходити на роботу, але якщо ти не дозаробиш, наприклад, 5–10 тисяч гривень, це не буде критичною межею. Тобі однаково буде за що жити. Життя від зарплати до зарплати може психологічно тиснути. 

Є люди, які починають [працювати з фінансовою грамотністю] з великими боргами. Є люди, які починають без боргів, але й без фінансової «подушки». Завжди кажу, що в персональних фінансах система й мислення – дві нероздільні речі. Коли ти віриш, що щось можеш, то докладаєш зусиль, шукаєш можливості, а також контролюєш свої емоційні витрати.

Із чого починати складати «подушку»?

Починаємо завжди з аудиту. Чесно дивимося на те, яка ситуація, рахуємо фінансовий добробут: він додатній чи від'ємний? Якщо відʼємний, це значить, що наші зобовʼязання більші за активи. Тоді зібрати фінансову «подушку» може бути складно або її, ймовірно, узагалі не буде. Далі емоційно налаштовуємося: великі результати починаються з маленьких кроків.

Я завжди прошу не знецінювати 100, 200, 300 гривень заощаджень. Коли ми бачимо, що всі нібито заробляють мільйон за місяць, то часто знецінюємо свої заощадження. 

Як почати, якщо є борги? Обовʼязково сплачувати свої зобовʼязання, але все ж паралельно накопичувати «подушку» на один місяць життя. Навіть за наявності боргів потрібно мати хоча би маленький резерв. Якщо ж боргів немає, то дисципліновано, порахувавши свій бюджет доходів і витрат, накопичуєте гроші. Це може бути фіксована сума або ж відсоток. Якщо рівень доходів низький, то варто відкладати фіксовану суму. Наприклад, 1000 гривень щомісяця або будь-яку доступну суму. Якщо раніше ніколи не накопичували, але є така можливість, може бути й певний відсоток. Почніть з 5% і поступово йдіть до зростання. Якщо мета вийти на ранню пенсію і є можливість відкладати, то можна заощаджувати й інвестувати до 50% свого доходу.

 Ми вже зачіпали тему фінансової «подушки» в тексті про пенсійний фонд. Ми розповідали, що можна робити, щоб у майбутньому життя було з пенсією

Грошей не достатньо, але я не готовий відмовитися від флет-вайту в кавʼярні. Що робити?

Я не прихильниця економії на каві. Прямо взагалі. Є люди, які прагнуть заощаджувати на каві, але витрачають набагато більше грошей на якісь онлайн-ігри, інші розваги. Ні, дайте собі чесну відповідь, навіщо вам «подушка»? Ніщо не мотивуватиме, як відчуття безпеки. Є два варіанти: думати, як заробити більше, або «зрізати» витрати.

Якщо людина ніколи не займалася персональним бюджетом, у неї в щоденних витратах може бути резерву до 18–20%, від яких можна відмовитися без втрати якості життя. Що «відрізати»? Я раджу передусім почати фіксувати ці витрати. Зробити рейтинг топвитрат і подивитися, чи дійсно вони потрібні.

Якщо це емоційна покупка й вам хочеться зняти стрес, додайте товар у корзину й залиште там на деякий час. Якщо ви про нього забудете й не повернетеся, це 100% була б емоційна покупка. Якщо ж ви фізично ходите по магазину, дайте собі пів години. Якщо будете впевнені, що вам варто повернутися, то купуйте.

Які ще витрати можна «зрізати»?

Крім емоційних покупок або надлишкових розваг, це може бути й постійне доставлення їжі або їжа не вдома. Утім відмова від них може призвести до надмірної витрати свого часу. Якщо ви, відмовившись від доставлення, витрачаєте по три години на день на приготування їжі, але за цей час могли б заробити гроші, то, імовірно, вигідніше було би заробляти більше й замовляти їжу додому. Не завжди варто обмінювати гроші на час. Можливо, ваш час і ваша праця коштують дорожче.

Якщо ви замовляєте 10–20–30 доставлень за місяць, а в інший час прокрастинуєте, то варто розглянути це як можливу категорію для оптимізації. Якщо у вас є такі топ-3 категорії, то подумайте, як можна їх зменшити на 15% від місяця до місяця. Якісь більш радикальні кроки, імовірно, призведуть до того, що людина зробить щось кілька разів і відмовиться [якщо в неї не вийде]. 

Але я віддаю всі зайві гроші на донейти. Які варіанти?

Проаналізуйте свій бюджет і поділіть його на три категорії: поточні витрати, від яких складно відмовитися; 30% на свої «хочу», де в сучасного українця мають бути донейти; 20% – для заощаджень й інвестицій. Зараз потрібно донейтити. Єдине: прошу не робити це в борг. Не потрібно рятувати когось, якщо завтра потрібно будерятувати вже вас.  

Якщо відправляєте донейт у борг, сплачуєте умовну комісію 4% від суми. Можливо, варто зачекати місяць, «закрити» кредитку й відправити замість 104 гривні 100. І так, для донейтів завжди можна знайти резерви, якщо поставити це в пріоритетність. Люди багато часу витрачають на заробляння грошей, мінімум 1920 годин на рік, і чомусь не можуть виділити годинку, щоб грамотно покерувати цими грошима.

На 90% свого доходу можна так само якісно жити, як і на 100%. Коли ви схвалюєте рішення почати заощаджувати на «подушку», ви не економите. Ні, ви піклуєтеся про себе в майбутньому. Люди в моменті часто бояться втратити рівень життя, але чомусь не думають про те, що в майбутньому, якщо сьогодні не зроблять домашню роботу, обовʼязково втратять цей рівень життя. 

Порахуйте свій місячний бюджет, а бажано складіть його на рік. Так, в умовах війни бюджет на рік – це дуже амбітно. Складіть хоча б на пів року, подивіться середні щомісячні витрати. Це сума витрат, яку потрібно помножити мінімум на шість місяців – стільки має бути згенерованих коштів, щоб прожити, якщо ви, наприклад, втратите роботу. В Україні зараз ідеально мати «подушку» на девʼять місяців і більше. Навіть «подушка» на шість місяців – це солідні гроші. Перше, що люди кажуть: «Ого, яка велика сума», – а я відповідаю: «Це стільки ви витрачаєте». Якщо водночас збільшувати дохід й оптимізувати витрати, то можна досягнути класних результатів.

Уявімо, що ваша ціль – 200 тисяч гривень. Додайте собі трекер, де позначатимете кожну заощаджену суму. Це може бути «банка», яка показує прогрес або навіть оточення однодумців, бо робити щось у спільноті простіше. Це як біговий клуб для бігунів, тільки такий же клуб для людей, які вирішили навести лад у своїх фінансах. 

Бажано, щоб 20% «подушки» були саме в готівці. Чому так? Перший день повномасштабної війни показав, що далеко не в усіх буде можливість швидко зняти гроші з картки. Крім того, ми живемо в умовах частих хакерських атак. Решту 85% зберігайте на рахунках, щоб диверсифікувати ризики, бо є ракети, злодії. Є також люди, які, наприклад, не можуть фізично зберігати гроші на карткових рахунках, бо вони бачать ці гроші і хочуть їх витрачати. Для цих грошей можна завести окремий рахунок, який би не муляв. 

Я ніколи не кажу про відкладення на «чорний день». Ні, це не «чорний день», це просто необхідні резерви. Назвіть це для себе «фондом турботи про себе», щоб ви відчували, що піклуєтеся про себе. Додайте в цей процес позитиву, а не драми й негативу.

А що як зарплатня вже закінчилася, а гроші треба. Кредитний ліміт чи все ж взяти з «подушки»?

Якщо у вас використаний кредитний ліміт, то його бажано закрити й узяти гроші з «подушки», а потім повернути. Якщо ж не використаний, то це може бути спокусою витрачати більше. Так, ти знаєш, що в тебе умовно є зарплата 10 тисяч гривень і стільки ж на ліміті, тобто це вже 20 тисяч.

А коли є тільки 10 тисяч, людина робить максимальні зусилля, щоб вписатися у свій бюджет. Якщо ж не вистачає, для цього і є фінансова «подушка». Жодні великі борги не починалися з великих боргів. Усі, хто приходять з боргами 100 й більше тисяч, починали з невинного, на перший погляд, мінус 1000 гривень на картці.  

Більшість із тих, хто приходить [на консультацію], – це люди з боргами. Головний «червоний прапорець» – це коли розмір боргу на кредитці більший, ніж щомісячний дохід. Часто люди не змінюють роботу через відсутність «подушки». Це може бути одна з мотивацій – бути фінансово незалежним і вільним в ухваленні рішень, зокрема й про зміну роботи, якщо буде така потреба.

Як вести облік грошей? Які для цього є застосунки?

Облік грошей можна вести в застосунку. Тільки перевіряйте, чи він не створений у країні-агресорі. Обовʼязково не тільки фіксувати витрати й доходи, а й аналізувати їх. Я, наприклад, поставила застосунок, який має синхронізацію з банком. Щовечора в мене займає максимум дві хвилини рознести витрати за категоріями.

Після цього я ще одну годину виділяю на аналіз, що пішло не так, де відхилення? Якщо між моїм планом і фактичними витратами більше, ніж 15%, то варто зʼясувати чому. Чи це були обʼєктивні причини чи емоційні помилки, або, можливо, я просто погано планувала. Фіксувати без подальших дій – це просто заспокоєння себе, мовляв, я щось роблю в напрямі персональних фінансів.

Як і де зберігати фінансову «подушку»?

Оскільки досить часто це суттєва сума, рекомендую накопичувати «подушку» у валюті, у якій ви витрачаєте ці гроші. Наразі в Україні це не дуже релевантно – бажано накопичували більшу частину «подушки» в доларі, євро або фунтах. Ідеально, щоб не більше 20% «подушки» було в гривні. 

Якщо класти на депозит, то в гривні вони добре себе показують короткостроково, на період до трьох місяців. Як буде далі, дуже залежить від ризиків, від умов в Україні. Тому краще накопичувати «подушку» і в іншій валюті. Якщо ви накопичите на шість місяців життя, подумайте, як зробити так, щоб гроші працювали на вас. Наприклад, це може бути військова облігація. Можна на це дивитися, як на донейт. Купивши військову облігацію, ви підтримаєте й військо, і себе не позбавляєте фінансових ресурсів. Утім враховуйте дати погашення цих облігацій.

Як щодо сімейних фінансових «подушок»? Навіть якщо у людей вона спільна, я рекомендувала б зберігати її на рахунках двох людей. Це безпечно, зокрема, й у розподілі ризиків, коли, наприклад, люди розлучаються. Я за те, щоб люди тримали гроші «50 на 50» або як домовляться. Головне, щоб фінансовий ресурс не був сконцентрований у руках однієї людини.