ФінансиЯк скласти особистий фінансовий план на рік
І не кинути все через місяць
Якщо на 2021 рік ви запланували зробити ремонт у квартирі, завести домашню тварину чи мінімум двічі з’їздити у відпустку за кордон, вам знадобиться фінансовий план. Він допоможе тримати під контролем бюджет, поступово й безболісно зібрати кошти на великі витрати й реалізувати життєві плани. Розповідаємо, як крок за кроком скласти фінансовий план на рік.
Інна Старченко
фінансова радниця
Крок 1. Складаємо список цілей і бажань
Будь-яке планування починається з аналізу того, що є зараз. Проаналізуйте, чи влаштовує вас нинішня ситуація з персональними фінансами, чого ще не вистачає, що хотілося б покращити. Фінансове планування – це те, що дозволяє прокласти маршрут з точки А (де ви зараз перебуваєте) до точки Б (ваші фінансові цілі).
Визначтеся з цілями. Фінансова ціль – це не лише збільшення доходу на 50% чи купівля нового ноутбука. Будь-які цілі на рік так чи інакше пов’язані із грошима, навіть якщо вони нематеріальні. Наприклад: підвищити рівень англійської, зайнятися новим хобі чи завести дитину – усе це вимагає грошей. Слід зрозуміти, які ресурси для реалізації цілей є зараз, скільки ще грошей потрібно, за який період ви можете цього досягти та що потрібно зробити, аби прискорити досягнення мети.
Для початку можна записати всі цілі списком. Якщо складно відразу чітко їх сформулювати, напишіть просто, що б вам хотілося змінити й досягти цього року в різних сферах життя. Це може мати такий вигляд:
- Здоров’я – пройти медичний чекап, купити страхування.
- Особисте – зробити ремонт у квартирі, купити новий диван.
- Робота – збільшити дохід на 30%, купити потужніший ноутбук, щоби брати складніші завдання й заробляти більше.
- Саморозвиток – піти на курси з копірайтингу та на танці.
- Відпочинок – полетіти на Занзібар, покататися на лижах у Карпатах.
Крок 2. Визначаємо їхню вартість
Після того, як ваш великий список бажань сформовано, визначте, на які з них потрібні гроші та скільки вони коштують. Для зручності створіть табличку з 4 колонок. У першій – ціль, у другій – вартість, у третій – термін виконання, у четвертій – сума, яку необхідно відкладати щомісяця.
Ціль
Вартість
Термін
в місяцях
Щомісячна сума
Відпустка
21 000 грн.
7
3 000 грн.
Резервний фонд
90 000 грн.
18
5 000 грн.
Так потрібно розписати кожну ціль і підрахувати, скільки грошей вам треба на все кожного місяця. Припустімо, вийшло 15 000 гривень. Треба зрозуміти, чи можете ви щомісяця комфортно відкладати цю суму. Якщо так – чудово. Якщо це для вас забагато, треба попрацювати з кожною ціллю окремо.
Крок 3. Аналізуємо, чи справді нам усе це потрібно
Мій особистий лайфхак – до кожної цілі поставити собі запитання: «Якщо я нікому не розкажу про цю ціль, вона однаково мені треба?». Наприклад: «Якщо ніхто не дізнається, якого бренда в мене ноутбук – дорогого та статусного чи дешевшого, менш популярного, але з такими самими функціями – яку річ я оберу?» Те саме стосується відпустки: «Якщо я нікому не покажу фото з відпочинку, чи залишиться мій вибір місця й готелю таким самим?»
Річ у тім, що ми часто хочемо щось зробити або купити для того, щоби когось вразити або відповідати певному статусу, а не тому, що нам це насправді потрібно. Це грає з нами злий жарт, змушує купувати більше й заганяє у кредити, але не робить щасливішими. А чесний аналіз своїх цілей дозволяє виявити справжню цінність для себе й відсіяти зайве.
Ще запитання для перевірки: «Чи вимагає ця купівля додаткових витрат?», «Чи зробить ця купівля/дія моє життя кращим?». У нас може бути багато нав’язаних бажань, але не факт, що це нам потрібно. Наприклад, є уявлення, що круто мати автомобіль. Але якщо ви живете в центрі міста, де постійні затори та проблеми з паркуванням, можливо, вам зручніше пересуватися на метро або таксі.
Після такого аналізу частина цілей відсіється, а частина подешевшає. Якщо ви розумієте, що все одно не можете відкладати таку суму, подумайте, як ще можна отримати бажане. Наприклад, тур для відпочинку можна придбати через сайти, що пропонують купони на знижки, або організуватися великою компанією друзів і поїхати разом, розділивши витрати на житло. Якщо йдеться про техніку, можна придбати не нову, а вживану.
А можливо, вам потрібно просто знайти тимчасовий підробіток, щоби заробити суму, якої не вистачає.
Крок 4. Не забудьте про подушку безпеки й довгострокові заощадження
Цілі можна умовно розділити на матеріальні (різноманітні покупки) та суто фінансові – це резервний фонд і пенсійний капітал, я люблю називати це фінансовою свободою.
Якщо у вас ще немає резервного фонду або подушки безпеки – саме час її зібрати. Мінімальна сума – це 3 місяці ваших витрат, але все-таки краще мати запас на 6 місяців життя без доходу. Якщо ви витрачаєте 30 000 гривень на місяць, то ваш мінімальний резервний фонд – 90 000 гривень, оптимальний – 180 000 гривень, а ідеальний – 360 000 гривень. Якщо у вас буде резервний фонд на рік, ви розумітимете, що за будь-яких катаклізмів, втрати роботи чи бізнесу, ви та ваша родина захищені.
Слід тримати суму резервного фонду на окремому рахунку, з якого ви в будь-який момент за потреби можете зняти кошти. Але важливо не плутати резервний фонд і заощадження – це два різні рахунки. Не можна витрачати гроші з подушки безпеки на відпустку чи купівлю квартири, адже ви ніколи не знаєте, коли вам ці гроші раптово знадобляться.
У річне планування також важливо додати довгострокові цілі, як-от купівля житла, якщо у вас є такі плани на майбутнє.
Людям від 30–40 років було б добре подумати про пенсійні заощадження, але що раніше почати, то простіше буде зібрати необхідну суму. Порахуйте, скільки грошей потрібно вам на пенсії на місяць (можна орієнтуватися на суму, за яку ви живете зараз), протягом скількох років, врахуйте вік, до якого збираєтеся працювати та відкладати й визначте, яку суму необхідно заощаджувати щомісяця вже зараз. Для зручності можете скористатися пенсійним калькулятором, їх є безліч в інтернеті.
Додайте суму, яку треба відкладати на резервний фонд і пенсію щомісяця, до суми, необхідної на річні цілі.
Крок 5. Ведіть облік доходів і витрат
Одна моя знайома підприємиця розповіла, що хотіла заробляти певну суму на місяць. У її уявленні ці гроші можна було б розподілити на реалізацію її цілей. Але коли вона почала фіксувати всі доходи, то зрозуміла, що вже заробляє необхідну суму, але розподіляє її неефективно. Щоби не потрапити в таку ситуацію, важливо вести облік доходів і витрат.
Також це потрібно робити для того, щоби зрозуміти, скільки ви реально можете відкладати щомісяця на свої цілі. Доходи мінус витрати = ваш ресурс. Книжки з фінансової грамотності радять заощаджувати 10–20% від доходу. Але будьмо відверті, цього мало для всіх наших цілей – короткострокових і довгострокових. Варто прагнути до того, щоби жити на 50% доходу і 50% – лишати на цілі. Так у вас буде баланс між хорошим рівнем життя сьогодні та в майбутньому. Звісно, починати можна й із заощадження 5% доходу, але поступово відсоток потрібно збільшувати.
Я за простоту інструментів з обліку, тож раджу обрати застосунок, який підтягує дані про доходи й витрати з ваших банківських карт. Це дуже зручно й не потребує багато часу. Вручну потрібно вносити лише витрати готівкою. Я користуюся застосунком CoinKeeper, також зручний Zenmoney. Цих додатків є дуже багато, тож краще поекспериментувати та знайти зручний для себе. Облік фінансів допоможе зрозуміти, скільки ви витрачаєте на різні категорії та які видатки можна зменшити.
Якщо вам складно фіксувати доходи й витрати постійно, можна поробити це 3 місяці поспіль, щоби зрозуміти загальні тенденції.
Завдання кожного з нас – навчитися заробляти гроші, зберігати їх і примножувати. Якщо людина заробляє недостатньо, щоби відкладати, та мріє, скажімо, про дорогий відпочинок і новий телефон, але при цьому не збільшує свої доходи, тоді слід переглянути витрати й цілі. Часто люди стають у позицію жертви й починають звинувачувати державу в тому, що їм не вистачає грошей. Але у фінансах важливо навчитися брати на себе відповідальність і бути реалістом – або підвищувати свій професійний рівень і шукати можливості заробляти більше, або приземляти свої бажання.
Крок 6. Дотримуйтеся плану й фіксуйте прогрес
Раджу не ускладнювати й не створювати величезні та складні ексельки з фінансовим плануванням (якщо це не те, що вам подобається). Достатньо зрозуміти, скільки вам потрібно заощаджувати на короткострокові цілі, довгострокові та резервний фонд і відкладати цю суму, як тільки ви отримуєте дохід. Головне – відокремити її від ваших витрат на життя.
Розкладіть цю суму на різні рахунки в залежності від призначення – на резервний фонд, на довгострокову ціль (можна відкладати у валюті) та на короткострокові цілі. Якщо вам зручніше відкладати на кожну окрему ціль, то, наприклад, у «Монобанку» для цього є «банки».
Відзначайте свій прогрес, як вам зручно: це можна робити в таблиці або у блокноті.
Умовно людей можна поділити на дві категорії: раціонали (їм важливо жорстко дотримуватися плану, схеми й таймінгу) та ірраціонали (люди, яким некомфортно бути в межах чіткого графіка, вони більш гнучкі). Це люди з різним типом мислення та різними підходами до планування. Так от, ірраціоналам раджу розкласти свій план на дрібніші завдання і тримати його завжди під рукою – у нотатках смартфона або щоденника. Переглядайте його час від часу та прислухайтеся до себе, який пункт хочеться виконати зараз. Так ви будете поступово виконувати план, але при цьому не відчуватимете дискомфорту через жорсткі межі.
Крок 7. Будьте гнучкі та змінюйте план
Раз на місяць заглядайте у план і перевіряйте, чи вдалося відкласти заплановані суми. Якщо ні, проаналізуйте, що пішло не так, як це можна виправити.
Буває, що причина не у вас, а в зовнішніх обставинах, наприклад, ви власник кав’ярні й ваш заклад закрився на локдаун. Дохід зменшився, тож довелося використати частину резервного фонду. Тоді з’являється нове завдання на наступні місяці – поповнити резервний фонд.
А можливо, ваші витрати збільшилися, і вихід – знайти підробіток.
Навіть якщо не вдалося заощадити заплановану суму, відкладіть хоча б щось. Це нормально, що спочатку не все буде виходити ідеально, ви будете відхилятися від плану. Важливо не кидати. З часом ви ввійдете в режим і зможете все надолужити. Головне – тримати у фокусі річний результат і бути гнучкими. До речі, якісь цілі можуть навіть відпасти протягом року – це теж нормально.