СитуаціяЩо відбувається з ринком праці під час війни: кого шукають роботодавці та скільки готові платити
«Ринок змінився драматично»: розпитали сервіси пошуку роботи про зміни на ринку
Після 24 лютого ринок праці обвалився на 87%. Роботодавці масово закривали підприємства та скорочували працівників. Роботу втратили майже п’ять мільйонів українців.
За даними опитування Gradus, на п’ятий місяць війни кожен третій українець – не працевлаштований. А кожен четвертий має роботу, але не працює. Як до повномасштабного вторгнення працюють тільки 22% українських підприємців. Ще половина бізнесів відновили роботу частково, а кожен п’ятий бізнес повністю припинив свою діяльність.
Редакція The Village Україна звернулася до аналітиків і менеджерів найбільших сервісів пошуку роботи в Україні, щоб описати стан ринку праці через п’ять місяців відкритої війни.
Цей матеріал підготували за підтримки наших читачів
Що зараз відбувається з ринком праці?
Марія Абдуліна
керівниця напряму «OLX.Робота»
Він відновлюється. Ринок почав «оживати» сегментовано, каже керівниця напряму «OLX.Робота» Марія Абдуліна. Деякі спеціалісти майже не відчули нестачі роботи чи зменшення зарплати. Однак деякі сфери зовсім не працюють, і тенденції до їхнього відновлення поки не видно.
«Ринок змінився драматично. Якщо до 24 лютого ми бачили тотальну конкуренцію між роботодавцями, а особливо у сфері блакитних комірців, робітничих спеціальностей, це був марафон пошуку робітників, вакансії розміщували вже де тільки можна, то зараз бачимо ситуацію навпаки, коли у нас кількість пропозицій про роботу стала в три-чотири рази меншою, ніж була до повномасштабного вторгнення, а рівень кількості пошукачів збільшився драматично та фактично подвоївся на ринку», – каже Абдуліна.
Територіально відновлення ринку теж відрізняється. За даними grc.ua, найбільше вакансій зараз у Києві [9785 вакансій]. За ним, із суттєвим відставанням, ідуть Львівська, Дніпропетровська та Одеська області.
У регіонах, які найбільше потерпають від воєнної агресії Росії, роботу знайти практично неможливо. Там ринок праці впав до мінімальних показників.
Найлегше знайти роботу в західних областях. Там практично немає конкуренції.
У Києві та Київській області на одне робоче місце претендують у середньому шість людей. Найвищий рівень конкуренції в Запорізькій і Харківській областях – на одне робоче місце претендують 13–14 кандидатів. Трохи нижчий показник конкуренції в Одеській області, проте він вищий, ніж у середньому по ринку. На одну відкриту вакансію в Одеській області претендують десять фахівців.
Яких спеціалістів потребують на ринку?
За даними сервісів із пошуку роботи, у травні та червні в Україні найбільше шукали водіїв: далекобійників, водіїв бульдозера чи грейдера, а також водіїв таксі.
Зокрема, на початку літа найбільше вакансій розмістила на сайті grc.ua сфера продажу. Пропозиції роботи для продавців, касирів, адміністраторів торгового залу, а також менеджерів із продажу в червні складають 23,5% від усіх актуальних вакансій.
«До того ж зараз як ніколи відчувається дефіцит швачок. Вони завжди були в топі серед вакансій. Легка промисловість в Україні розвивалася добре, але зазвичай шили за кордон, а зараз з’явився попит на військові потреби. Наприклад, на пошиття плитоносок», – додала керівниця напряму «OLX.Робота» Марія Абдуліна.
У червні також зріс попит на кур’єрів і кухарів. Кількість вакансій для кур’єрів збільшилося на третину, для кухарів – на 24%.
«Що би не відбувалося в країні та світі, завжди будуть потрібні спеціалісти, які обслуговують життєдіяльність людей. Що би не було, людям треба їсти та доставляти товари», – каже Абдуліна.
У червні з’явилося більше вакансій для бухгалтерів і спеціалістів з управлінського обліку. Багато жінок, які переїхали з гарячих точок, працювали бухгалтерами. Компанії почали шукати працівників цієї сфери, вона навіть потрапила в десятку професійних сфер із найбільшою кількістю пропозицій роботи.
Зменшилася кількість пропозицій роботи для медиків і фармацевтів. Ці фахівці протягом тривалого часу були потрібними та традиційно потрапляли до десятки професій із найбільшою кількістю вакансій. Проте в червні кількість вакансій для них відчутно скоротилася, пише grc.ua.
Найбільше через повномасштабне вторгнення постраждала сфера туризму та готельно-ресторанний бізнес.
«Туризм страждає роками. Пандемія суттєво вдарила по цій сфері, але було стрімке відродження, захід лоукостів, відновлення рейсів, бо було післяковідне потепління, знову з’явилася потреба в найманні турпрацівників, аеропортових працівників», – каже Марія Абдуліна.
«Сфера гостинності постраждала сегментовано. У перші місяці тотально. Потім сегментовано почала відновлюватися. Найбільше – у західних областях – Чернівецькій, Львівській. Тепер там активність більша, ніж до повномасштабного вторгнення до 24 лютого», – додає Абдуліна.
Найважче зараз знайти роботу держслужбовцям, страхувальникам, юристам, освітянам, спеціалістам сфери автомобільного бізнесу, працівникам сфери гостинності та спортивних клубів, фітнесу та салонів краси. Для цих спеціалістів у червні, як і у попередні місяці, найменше вакансій.
Яка ситуація із зарплатами?
За даними опитуваннями Нацбанку, у приватному секторі зарплати впали на 25–50%, як порівняти з довоєнним часом. У бюджетному секторі персонал частково відправляли в простій із виплатою 2/3 зарплат. У середньому, дохід майже всіх українців після початку повномасштабного вторгнення знизився на 20%.
Найбільше у фінансовому плані постраждали промисловість і сфера маркетингу.
За даними Rabota.ua, третина компаній, які займаються промисловістю, не мають можливості платити зарплату взагалі. Ще 20% оплачують працю лише частково [30–60% від довоєнного рівня]. І лише третина готові платити робітникам в повному обсязі.
У маркетингових компаній ситуація ще гірша. Повну зарплату вони не готові платити взагалі. Тільки приблизно 10% компаній можуть дозволити виплачувати кошти працівникам частково [до 30% від довоєнного рівня].
Скільки та кому зараз готові платити?
Попит на водіїв на ринку зростає з кожним днем. Відповідно, і заробітна плата в цих спеціалістів є конкурентною на ринку праці в Україні. Їм пропонують на 25–60% більше, ніж у довоєнний період, у зв’язку з їхньою гострою нестачею.
За даними «OLX.Робота», за повний робочий день робітникам найбільше готові платити у сфері телекомунікацій, СТО та логістики. Це дані OLX, скільки платять фахівцям в інших сферах.
Сфера | Зарплата медіана по Україні, грн | Зарплата медіана по Києву, грн |
---|---|---|
Кол-центри/Телекомунікації | 25 000 | 30 000 |
СТО/автомийки | 20 000 | 27 500 |
Логістика/Склад / Доставлення | 17 500 | 20 000 |
Виробництво/робітничі спеціальності | 14 000 | 16 500 |
Краса/фітнес/спорт | 12 500 | 16 000 |
Сільське і лісове господарство/ агробізнес | 13 000 | 11 750 |
Роздрібна торгівля/продажі/закупки | 12 500 | 14 000 |
Будівництво/облицювальні роботи | 11 500 | 15 000 |
Готельно-ресторанний бізнес/Туризм | 10 500 | 13 000 |
Клінінг/Домашній персонал | 10 500 | 16 250 |
Охорона/безпека | 9 500 | 10 500 |
Загалом, якщо порівнювати зарплати по Україні в січні та в червні 2022 року, то з боку роботодавців [щоправда, не всіх] плата за роботу зросла на 9%. Середня зарплата в червні – 18 101 гривня [проти 16 657 гривень у січні], каже аналітик Rabota.ua Іван Ромашов.
Коли ринок праці відновиться?
Коли закінчиться війна та стабілізується економіка, кажуть аналітики. Конкретніше визначити період відновлення ринку поки неможливо.
П’ять мільйонів українців виїхали за кордон. Якщо відкинути дітей і людей похилого віку, то з України виїхали приблизно два мільйони працездатного населення. Ще частина людей залучені у військовій сфері, які теж випали з ринку праці.
«Поступово ринок буде відновлюватися. Найскладніший період пройшов. За скільки років це станеться – невідомо. Це залежить від того, чи будуть інвестувати в Україну, які події чекають нас надалі. Але тенденції у відновленні ринку є», – каже Марія Абдуліна.
Крім інвестицій в Україну, важливим чинником відновлення ринку ще є попит на відповідні послуги серед населення. У 45,5% бізнесів не вистачає замовлень для нормального функціонування. І це безпосередньо впливає на заробітні плати та кількість нових робочих місць.
Вийти на довоєнних рівень зарплати можливо вже за три-чотири місяці за певних умов. Але це вдасться не всім.
«За інших рівних умов вийти на довоєнний рівень зарплат з урахуванням «жорстокої» адаптації бізнесу під реалії війни [скорочення співробітників під наявні бізнес-процеси й оптимізація роботи] можливо через три-чотири місяці», – каже аналітик Rabota.ua Іван Ромашов.