СитуаціяЧи переїдуть білоруські айтішники в Україну? Як країни ведуть боротьбу за білоруський бізнес
Які умови релокейту пропонують Польща, Латвія, Литва та Україна
Силові розгони мирних протестів у Білорусі, затримання учасників акцій і випадкових перехожих на вулицях, насилля над ними, утиски та переслідування змушують багатьох білорусів виїжджати з країни. IT-компанії почали вивозити своїх співробітників за кордон, у тому числі й в Україну. А деякі айтішники виїхали в Україну самостійно. За законом, вони можуть залишатися тут 90 днів, потім мають повернутися додому. Але якщо ситуація в Білорусі не зміниться, для багатьох із них це може бути небезпечно, тому постане питання переїзду для постійного місця проживання.
Ми поспілкувалися з білоруськими айтішниками, які тимчасово переїхали в Україну через небезпеку утисків і переслідувань. Виявилося, що дехто з них не розглядає Україну для повноцінного релокейту, значно привабливішими здаються Польща, Литва чи Латвія. Серед причин називають високі податки в Україні за умови офіційного працевлаштування, складність процедури працевлаштування іноземців і відсутність такого досвіду в українських компаній. З іншого боку, Польща, Литва та Латвія – європейські країни, що спростили умови отримання візи для IT-спеціалістів із Білорусі та пропонують привабливі умови для розвитку іноземних компаній.
Розбираємося, як Польща, Литва та Латвія спрощують умови переїзду для білоруських айтішників та IT-бізнесів і що для цього робить Україна.
Що пропонує Польща
Польський уряд разом із приватними бізнесами запустили програму підтримки білоруського IT-сектору Poland Business Harbour. Вона допомагає IT-спеціалістам та їхнім сім’ям отримати візи у прискореному режимі, а стартапам пропонує фінансову підтримку для переїзду й можливість отримати гранти для розвитку. Малі, середні та великі бізнеси з Білорусі можуть отримати консалтингову підтримку й допомогу в переїзді компаній і перевезенні співробітників.
Для релокейту в Польщу білоруські IT-спеціалісти мають зв’язатися з польським консульством і заповнити візову анкету. Візу у прискореному порядку за програмою Poland. Business Harbour можуть отримати люди, що мають технічну освіту, хоча б рік пропрацювали в IT-сфері або були висунуті однією з компаній-партнерів. Після розгляду анкети та отримання візи можна переїхати в Польщу та знайти пропозицію роботи в одній із численних IT-компаній, що є партнерами програми.
Для спеціалістів, що переїжджають із Білорусі, у Польщі обіцяють облаштувати тимчасові офісні та житлові простори. А дітям, які матимуть продовжити навчання в польських школах, пропонують додаткові години на вивчення польської мови.
Білоруським технологічним стартапам на ранніх стадіях розвитку пропонують одноразову фінансову допомогу в розмірі 5 100 злотих (близько 1 300 доларів), що мають покрити переїзд команд та оренду житла. Додаткову підтримку отримають 20 стартапів: їм обіцяють консьєрж-сервіс, юридичну допомогу, доступ до офісів та інтеграцію в IT-спільноту Польщі. Надалі стартапи зможуть брати участь у польських програмах розвитку та подаватися на гранти.
Що пропонує Литва
Литовське державне агентство інвестицій Invest Lithuania створило програму релокації для білоруських IT-компаній. Вона дозволяє перевезти співробітників у Литву всього за 3 дні й почати свою діяльність раніше ніж за 1 місяць. Для цього компанія має звернутися Invest Lithuania за допомогою в релокації, надати інформацію про співробітників й попросити їх заповнити анкети для отримання національної візи D. У невідкладних ситуаціях посольство видає такі візи за 1–1,5 дні. Після її отримання співробітники разом із сім’ями можуть переїхати в Литву. Віза діє 6 місяців.
Далі засновник компанії має створити юридичну особу в Литві, а співробітники компанії можуть влаштуватися туди на роботу після отримання Блакитної карти ЄС – посвідки на проживання, що дає дозвіл на роботу висококваліфікованим спеціалістам, які не є громадянами ЄС. Цей документ діє 3 роки з можливістю продовження ще на 3 та отримання посвідки на постійне проживання через 5 років.
Також у Литві пропонують послуги консультантів для допомоги з релокейтом і семінари для співробітників щодо відкриття банківського рахунка, медичного страхування, пошуку житла тощо.
Окремих висококваліфікованих IT-спеціалістів із Білорусі запрошує переїхати Vilnus Tech Park – бізнес-хаб, орієнтований на розвиток стартапів із Литви та інших країн.
Також Литва пропонує податкові пільги для компаній, що займаються науково-дослідними та дослідно-конструкторськими роботами
Що пропонує Латвія
Влада Латвії створила команду з представників міністерства економіки й Агенції інвестицій та розвитку, що розглядає заявки на релокейт білоруських підприємців. Їм допомагатимуть з оформленням стартап-віз, відкриттям банківських рахунків і виданням тимчасових посвідок на проживання для висококваліфікованих спеціалістів та їхніх сімей. Окрім цього, влада разом із фінансовими установами розробляє можливості для спрощеного входу іноземних компаній на ринок Латвії.
У країні діють податкові пільги для стартапів з 2017 року. Якщо зазвичай податок у Латвії становить близько 35% (11% сплачує співробітник і ще 24% – роботодавець), то стартапи на початковій стадії розвитку можуть платити фіксовану суму податку – 301,77 євро.
Як повідомляє Міністерство економіки Латвії, 12 білоруських компаній зі сфери інформаційних технологій і зеленої енергетики переїхали в Латвію й перевезли туди 470 співробітників.
Що пропонує Україна
Серед головних переваг переїзду в Україну – можливість вільного перетину кордону й тимчасового перебування у країні без візи протягом 90 днів, культурна близькість і відсутність мовного бар’єра. Після закриття кордонів для іноземців 28 серпня, багатьом білоруським громадянам відмовляли у в’їзді. Вони могли потрапити в Україні лише на підставі запрошення на роботу або ж заявивши про тиск і переслідування в Білорусі. 28 вересня заборона на в’їзд іноземців втратила чинність.
Щоб допомогти білоруським IT-спеціалістам і бізнесам із релокейтом, в Україні запустили сайт із покроковою інструкцією з переїзду, юридичними порадами та готовими рішеннями, у тому числі й щодо того, як іноземцям із посвідкою на проживання скористатися перевагами спрощеної системи оподаткування. Також на сайті можна знайти перелік ІТ-компаній, що готові надати робочі місця білоруським айтішникам. Окрім інструкції, пропонують ще й цілодобову гарячу лінію підтримки й консультування.
Також Міністерство цифрової трансформації наголосило на можливості працевлаштування в Україні 5 000 іноземний висококваліфікованих IT-спеціалістів у межах квоти для імміграції іноземців. Це дає можливість іноземцям 10 років жити й працювати в Україні на тих самих умовах, що й українці.
Однією з головних перешкод для переїзду білоруських IT-компаній в Україну є високі податки, у порівнянні з Білоруссю. Так вважає директор департаменту компанії EPAM і співзасновник білоруської платформи «Голос» Павло Лібер. «Ми, швидше, очікуємо відтоку людей у Латвію, Литву й Польщу, які вже сьогодні заявили про те, що раді приймати білоруський бізнес та айтішників, спрощувати візовий режим. Хоча частина фахівців, безумовно, приїде і в Україну в тому числі», – розповів він в інтерв’ю «НВ Бізнес». – «Якби Україна могла якимось чином податки для таких приїжджих хоча б вирівняти з податками фізосіб-підприємців (створити якийсь компромісний режим), кількість тих, хто приїжджає була б більшою».