КейсиЯк збирати Lego й відбудувати школу? Відповідають творці нового дропу #UKRAINEinLEGObricks

Даніель Зайдль,

Німеччина 

Я взяв участь у цьому проєкті, бо вірю в здатність Lego надихати й обʼєднувати людей. Можливість зробити свій внесок в ініціативу United24 завдяки моїй пристрасті до конструювання дозволяє мені підтримати зусилля з відновлення України в значущий для мене спосіб.

Я вже давно займаюся Lego-конструюванням, свій тематичний YouTube-канал почав вести у 2020 році, під час пандемії. Саме в цей час я почав робити більші проєкти з Lego й ділитися ними зі своєю аудиторією, що стало початком моєї подорожі у світ складного конструювання й творчого самовираження.

Окрім цього, я веду канал на YouTube під назвою Brick World з майже 20 000 підписників, де демонструю свої Lego-проєкти й спілкуюся з глобальною спільнотою ентузіастів. Крім того, я працюю програмістом-фрилансером. 

Перш ніж розпочати цей проєкт, мої знання про Україну сформувалися під час візиту кілька років тому, після окупації Криму, але ще до війни. Тоді я провів кілька днів у Києві. На моє розуміння передусім вплинули історія країни й культурні памʼятки. Завдяки моїй участі в цьому проєкті, зокрема в дослідженні й зображенні Одеського оперного театру у формі Lego, я глибше оцінив архітектурну спадщину України й стійкість її народу перед обличчям викликів. Цей досвід підтвердив мою віру у важливість збереження культури й підтримки громади, мотивуючи мене робити позитивний внесок за допомогою моїх творінь з Lego.

Цей проєкт багато значить для мене особисто й професійно. Це можливість використати свої навички, щоб зробити позитивний внесок у громаду, яка цього потребує, сприяючи культурному взаєморозумінню і єдності через творчість.

Нинішні виклики, зокрема війна й потреба у відновленні, посилили мою прихильність підтримати України. За допомогою своєї моделі я прагну підвищити обізнаність про культурну спадщину України й зробити свій внесок у зусилля з відбудови. Я вірю в силу творчості й спільноти, яка вселяє надію й стійкість у складні часи, і для мене велика честь брати участь у цій ініціативі.

Марк Сегеді,

США 

Я збираю Lego вже 18 років, і це в дорослому віці. Тому, коли мене попросили долучитися [до #UKRAINEinLEGObricks], я відчув, що це чудова можливість поєднати моє захоплення з дуже корисною справою. 

Коли не займаюся конструюванням й активною діяльністю в Lego-спільноті, то працюю менеджером з інформаційних технологій.

У коледжі я вивчав історію Східної Європи й стежив за останніми світовими подіями. Неймовірно сумно спостерігати за тим, що відбувається в Україні. Працюючи над цим проєктом, я багато дізнався про боротьбу й рішучість українського народу. Цей проєкт дуже важливий для мене, тому що можу використовувати своє хобі, щоб допомогти Україні й українським дітям. І мені не байдуже, бо народ України страждав і боровся дуже тривалий час. 

Мацей Кокот,

Польща 

Коли я думаю про події, що відбуваються в Україні, я відчуваю себе безпорадним. Цей проєкт – чудовий спосіб використати свої навички для доброї справи й зробити свій маленький, але цінний внесок у майбутнє України. За фахом я інженер-програміст, а збираю Lego вже 10 років.

Я живу в Польщі, яка дуже близька до вас як географічно, так і культурно. Мені пощастило відвідати Україну під час шкільної поїздки багато років тому. Я досі памʼятаю деякі з тих разючих місць, які ми побачили, тому Україна зовсім не здається далекою.

Завдяки можливості побудувати Ханський палац із Криму я ще більше дізнався про багатокультурне обличчя України і її різноманітність. Я також зміг на власному досвіді переконатися, наскільки сильною й сповненою надій є українська нація. 

Проєкт передає простий, але потужний меседж: будуючи українські памʼятки, ми можемо відбудувати справжню школу.

Олександр Єрмолаєв,

Україна 

Оскільки понад чотири роки я займаюся відтворенням архітектури України з Lego, участь у цьому проєкті цілком закономірна... мабуть, навіть, неминуча. [сміється]

Донедавна я був UX/UI дизайнером, але через значне погіршення зору довелося завершити карʼєру кілька місяців тому. Я все життя прожив в Україні й завжди захоплювався її історією, тому, напевно, до участі в проєкті про Україну я знав трішечки більше, ніж пересічний українець. Однак у процесі роботи я відкрив для себе чимало цікавих фактів про памʼятки, які ми відтворили. 

Я не можу захищати свою батьківщину зі зброєю у руках, тому вважаю своїм обовʼязком робити все, що в моїх силах, щоб хоч якось допомогти.

Ерік Лоу,

США 

«Золоті ворота» вже були обрані як одна з будівель ще до того, як я долучився. Але коли побачив памʼятку, я закохався в ідею створення цієї моделі. У мене багато друзів з України, і я вирішив, що це чудовий спосіб допомогти. 

Я створюю власні конструкції з Lego вже сім років, поза цим працюю шеф-кухарем банкетів і кейтерингу у великій мережі готелів. 

Насправді до участі в проєкті про Україну я знав не так багато, окрім тієї самої знаменитої страви з курячого філе в маслі, яку я навчився готувати в кулінарному училищі. Звичайно, коли Україна зазнала повномасштабного нападу з боку РФ, я дізнався набагато більше про боротьбу й силу українців. Це дійсно розплющило мені очі на те, як мені пощастило, бо я виграв у лотерею під час народження. Мої діти можуть ходити до школи, не боячись, що вона буде обстріляна ракетами. 

 

… потребує підтримки.