Засновниця бренду взуття і концепт-стору HVOYA Марія Сіміч-Моїсеєнко – у новому матеріалі про бізнеси, інтегровані в міський простір.

Перші босоніжки

Усе почалося з босоніжок: позаминулого літа ми запустили першу модель як експеримент. До того займалися лише одягом. Було страшно, нікому не розповідали, що збираємося займатися взуттям.

Перша пара прийшла не в дуже гарному вигляді. Довелося потім майстрів гарно «напрягти», тому що якість має бути у всьому: акуратно вирізана устілка, прострочена вклеєна бірка. Нога повинна фіксуватися, а не вилітати зі швидкістю світла.

 HVOYA

Рік заснування: 2015

Місто заснування: Київ

Виробництво: Житомир

Час на пошиття однієї пари взуття: 7 днів

INSTAGRAM

Наступні босоніжки були такими, як треба. Ми донесли до наших майстрів, що саме нам потрібно, і все вийшло. Босоніжки були нюдові, під колір шкіри. Далі випустили ще в чорній замші, потім були лодочки.

 Я хочу, щоб моє взуття купували з відчуттям спокою, щастя, продуманості

Інтелектуальне взуття

Я стараюся робити таке взуття, яке не буде зобов’язувати чи обтяжувати, тому що дівчата дуже активні. Щоранку потрібно швидко зібратися, часу подумати – дуже мало. Взуття обов’язково має бути зручним, м’яким усередині.

Переважно ми виготовляємо взуття на низьких підборах – десь 6 сантиметрів. Я завжди орієнтуюся по собі, бо дуже багато ходжу. Коли перевзуваєшся з кросівок у щось на підборах – ти не повинна відчувати різкий перехід, а ноги не мають під вечір «відвалюватися», поки ти проклинаєш бренд взуття. Я не хочу, щоб мої покупці так думали про нас, тому зручність і комфорт – насамперед.

Також стараємося, аби взуття відповідало всім останнім трендам. Тут теж орієнтуюся по собі – ніби відчуваю, чого не вистачає. Є внутрішня інтуїція: приходиш на склад зі шкірою, там мільйони варіантів, очі розбігаються, а потім підходиш до стенду і бачиш – це воно. Я люблю такі кольори, яким складно дати визначення. Часто покладаюся на внутрішнє відчуття, щоб зрозуміти, що піде. Моделі повинні бути лаконічні, аби їх можна було застосовувати в багатьох образах.

Ми хочемо робити інтелектуальне взуття.

Я хочу, щоб моє взуття купували з відчуттям спокою, щастя, продуманості. Коли з’явилася ідея створити бренд, ми з чоловіком пили чай на кухні, перебирали варіанти. Потім в голові клацнуло «хвоя» – спокій, умиротвореність, довговічність. Так і назвали.

У мене в голові народжується ідея, і я їду по матеріали – зазвичай у хороші склади в Києві чи під Києвом, купую італійські матеріали. Усе починається з каблука. Підбори намагаюся підбирати нестандартної форми – косі, маленькі чи об’ємні. Вибираю колодку, далі – матеріал. Можна робити варіації на ту ж модель – наприклад, якщо перший варіант однотонний, то інший – комбінований. Інколи їду на склад по червону шкіру, а привожу багато всього.

Не пам’ятаю, коли купувала щось собі останнім часом. Шкіра, фурнітура – на це я витрачаю всі гроші.

Якщо модель уже розроблена і є матеріали – то за 5-7 днів усе буде готове. Якщо модель потрібно створювати, то це, звичайно, займає значно більше часу. Треба все залишати, їхати в Житомир, там з модельєром обговорювати всі нюанси: бокові шви,  декоративні строчки, висоту халяви, блискавку, об’єм, що всередині – байка, шкіра чи хутро. На нову модель йде десь два тижні, разом із закупкою матеріалу. Шиємо перший зразок, коригуємо. Якщо все добре – запускаємо.

 Інколи їду на склад по червону шкіру, а привожу багато всього

Плани на майбутнє

Ми пошили партію сумок, але зараз вони у нас трохи в замороженому стані. Треба знайти хороше виробництво. Це такі собі сумки-конструктори у великому форматі. Тут можна міняти кольори, знімні ручки – велика та маленька, все на карабінах. Таку сумку створювали для дівчини, яка працює, навчається – у неї легко поміщається ноутбук середнього формату, А4.

Плануємо продовжувати випускати одяг. Довелося пригальмувати цей напрямок, коли ми відкрили шоурум. Ми разом з чоловіком лише вдвох, більше нікого немає в команді. Щойно ми розвантажимося, у нас знову з’явиться одяг.

Взуття HVOYA продається тільки у нашому концепт-сторі. Ми пробували виїжджати на виставки, але там не встигаєш усім приділити достатньо уваги. Мені більше подобається продавати у спокійній атмосфері, де є можливість поспілкуватися з клієнтом, розказати про взуття, з чим носити.