Керівники компанії Concepter, що пройшла від кампанії на Kickstarter до співпрації з Apple i Amazon, Владислав Тисленко та Олег Маленков, – у новому матеріалі рубрики про бізнеси, інтегровані у міський простір.

Владислав Тисленко

виконавчий директор Concepter

У мене завжди було бажання створити стартап. Були різні ідеї, за які хотілося взятися. Та я захоплювався фотографією і починав розуміти, що дедалі більше використовував для зйомки телефон. Це був початок 2010-х, коли айфон уже був популярним, але мобільна фотографія тільки починала розвиватися шаленими темпами.

ФОТО: Володимир Шуваєв

 Concepter

Рік заснування: 2013

Концепція: стартап

Продукти: iBlazr, iBlazr 2, Grovio, Soul

Офіс: м.Київ, UNIT.City, вулиця Дорогожицька, 1

Кількість працівників: 27


Для того, аби телефон перетворився на дзеркальну камеру, бракує лише професійного освітлення

Що найважливіше для світлини – пристрій, що знімає, лінза-об’єктив і освітлення. Якось я подарував другу на день народження об’єктив і сказав, що для того, аби цей телефон перетворився на дзеркальну камеру, бракує лише професійного освітлення.

Тоді я почав стежити за сферою мобільної фотографії і помітив, шо на ринку є рішення з мобільною оптикою і штативами, але немає нічого для спалаху.

Після навчання в Англії я повернувся до Києва і склав прототип мобільного спалаху. Згодом зібрав команду, першим членом якої став Олег Маленков, наш СОО.

Олег Маленков

операційний директор Concepter

Ми познайомилися з Владом, коли він уже мав ідею та прототип iBlazr. Ми обоє з Донецька. Хоча мали низку спільних знайомих, до того не спілкувалися.

На вечірці спільних друзів я почув, як він розповідає про цю розробку. Одразу подумав, що це цікаво: ніхто в Україні досі не намагався ставити такий продукт на масове виробництво. Знайшов його контакти і запропонував співпрацю. Врешті ми стали партнерами: він відповідав за розробку, а я займався піаром і маркетингом.

Kickstarter

У нас була інноваційна ідея та прототип – компактний спалах, який вставлявся у гніздо для навушників на айфоні чи планшеті. Але не було коштів для запуску продукту у виробництво. Тому природним рішенням став вихід на краудфандингову платформу – збір коштів на підтримку продукту в обмін на першочерговий доступ до нього.

Ця модель підходила для нас, тому що для запуску не потрібно було багато грошей і готової тисячі девайсів для продажу. Якщо перекласти це мовою цифр, то краудфандинг є способом за 20-30 тисяч доларів визначити, чи варто вкладати у виробництво мільйони. Тобто застрахуватися від дорогої помилки. Так чинять не лише стартапи, а й досить великі компанії на кшталт Meizu та Ubuntu.

У 2012 році, коли ми думали про механізм реалізації, про краудфандингові майданчики в Україні ніхто не говорив. Ніхто не знав, що таке Kickstarter чи Indigogo. Був хіба що кейс із виробниками шкарпеток Sammy Icon. Це був перший успішний кейс на Kickstarter із України. Вони зібрали, здається, 8 тисяч доларів.

Та ми стали першим кейсом, який зібрав на платформі солідну суму і згодом налагодив масове виробництво продукту. Нас підтримало понад 2,5 тисячі людей, які в сумі пожертвували більше 150 тисяч доларів.

 Краудфандинг є способом за 20-30 тисяч доларів визначити, чи варто вкладати у виробництво мільйони

Досягнути такого результату нам вдалося завдяки кільком чинникам. По-перше, це був унікальний продукт, який знайшов свою нішу. По-друге, ми вдало відпрацювали піар-кампанію. Зокрема, добре провели співпрацю з медіа.

Саме медіа найбільше сприяють вливанню коштів на Kickstarter: вони є джерелом трафіку, який перетворюється на інтерес юзерів, а отже й на гроші. До того ж це дозволяє створити навколо проекту спільноту.

Нам вдалося отримати висвітлення порталу Mashable. Причому на той момент у нас не було прототипу, який ми могли б надіслати пресі. Тож нам дуже пощастило, що журналістам сподобалася ідея і вони довірилися нам. Це був один із тих випадків, коли ти прокидаєшся, а в тебе на пошті півтори тисячі нових листів.

Success Story

Усього ми продали 50 тисяч пристроїв оригінального iBlazr. Для компанії з України це немало. Це можна було назвати історією успіху: команда з кількох українців потрапила на Kickstarter і згодом вивела продукцію на полиці великих магазинів.

 Помилково вважати, що Kickstarter дає можливість створити бізнес

У 2015-16 роках iBlazr продавався у 115 магазинах Європи – від Лондона до Барселони. У США ми потрапили на полиці головних ритейлерів: Best Buy, Walmart, Amazon. До того ж у той час Apple відкривав перший Apple Store в Об’єднаних Арабських Еміратах, і ми готували спеціальну упаковку для Дубаї.

Однак помилково вважати, що Kickstarter дає можливість створити бізнес. Понад половина всіх компаній, які довели продукт до виробництва (і таких насправді мало), врешті віддають Kickstarter більше грошей, ніж зібрали. Для більшості людей після реалізації продуктів бізнес закінчується: вони не можуть вийти в ритейл і знайти канал продажу.

У нас такого не було. Ми побудували бізнес-стратегію так, щоб нам вистачило грошей на виробництво партії продуктів для майбутньої реалізації. Kickstarter для нас був насамперед історією, що дозволила заробити собі ім’я та репутацію, а також познайомитися з важливими гравцями. Фактично ми вийшли на ринок через найнижчий поріг входу.

 Саме медіа найбільше сприяють вливанню коштів на Kickstarter

Вийти з ніші

Успіх iBlazr ми закріпили релізом iBlazr 2 – доповненою версією пристрою, яка до того ж стала захищеною від підробок і зламів. Основну роботу над помилками ми провели саме у сфері безпеки: зареєстрували патенти та торгову марку. Через це ми закрили великий бізнес неліцензованої продукції: китайські компанії навіть у США поставляли десятки тисяч підробок iBlazr.

 У першу чергу купують захисним чохол. Другим може бути лінза. І тільки тоді спалах.

Це також підтверджує тезу про те, що ми намацали досить плідну нішу. У ній на ринку було всього кілька продуктів – і фактично ми були її лідером.

Та вже тоді ми усвідомлювали, що це досить обмежена аудиторія. Виробник оптики для айфонів за останні сім років продав близько мільйона лінз. Так, це немало. Але в масштабах мобільної аудиторії це й не багато. Сегмент мобільного світла ж є навіть меншим за оптичний.

Під час кампанії першого iBlazr ми зрозуміли, що це продукт не першого і навіть не другого порядку. Це аксесуар, який для айфону купують в третю чергу. У першу чергу купують захисним чохол. Другим може бути лінза. І тільки тоді спалах.

Тому майбутнє Concepter полягає у максимальній диверсифікації виробництва. Ми вийшли із сегменту споживацьких продуктів і будемо продовжувати ними займатися. У нас є усвідомлення, як провести продукт від ідеї до товару на полиці – від малюнку на серветці до кінцевого споживача. Тобто йдеться про виробництво повного циклу.

У нас є низка продуктів, які ми готуємося запускати найближчим часом. Це унікальні речі з фокусом на інновації, яких наразі немає на ринку. Зокрема, мова йде про безпроводові навушники, які здатні змінити те, як ми використовуємо цей аксесуар.

Масштабування

Та річ у тім, що продукти для споживачів є лише 15-20% усього ринку електроніки. Решта – це промисловість. Тому паралельно з розробкою нових продуктів ми почали співпрацювати з великими індустріальними компаніями у сферії інтеграції у виробництво ІоТ (internet of things, інтернету речей – ред.). У цьому випадку йдеться про застосування технологій big data та машинного навчання у виробничих процесах.

За цю співпрацю в Concepter відповідає окремий відділ під назвою Concepter Solutions. ТОЖ ПРИНЦИП РОБОТИ НАШОЇ КОМПАНІЇ МОЖНА ПОРІВНЯТИ З ДІЯЛЬНІСТЮ IBM: У НАС Є І ВІДДІЛ, ОРІЄНТОВАНИЙ НА РОЗРОБКУ ВЛАСНИХ ПРОДУКТІВ, І ВІДДІЛ ДЛЯ АУТСОРСИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

Акселерація

Ще одним важливим сегментом діяльності компанії є формат акселератора. У нас є усвідомлення, що наша місія – поділитися знаннями. До нас постійно звертаються за порадою. Здебільшого йдеться про те, як працює Kickstarter. Та ми вирішили, що більш ефективно буде допомагати в форматі акселератора. Тобто коли ми проводимо компанію від початкового етапу до здобуття певного результату.

Наприклад, до нас звернулася людина з проханням допомогти із запуском продукту. Врешті виявилося, що ми взяли продукт на акселерацію. Раз на тиждень ми проводили зустрічі: ставилися до проекту, як до своєї розробки. Врешті отримали невелику долю в продукті як інвестори – хоча інвестували не гроші, а знання і час.

 Заходять не всі продукти

Це був проект Grovio – технологія для розумних будинків, що стежить за домашніми рослинами. Відстеження стану ґрунту, температури та вологості – і збереження даних у хмарі.

На жаль, історії успіху з цього проекту не вийшло: ми не зібрали на неї гроші на Kickstarter. Ідея не зайшла. Але це нормально, заходять не всі продукти. Навіть більш поширені випадки, коли у компанії є три успішні продукти і 30 неуспішних. Google, приміром, щороку закриває чимало проектів.

Якщо ми входимо у проект, то самі максимально мотивовані. Але гарантувати успіх не можемо. Власне, ніхто не може. Але ми можемо гарантувати, що працюватимемо на максимумі можливостей.

 Ми можемо гарантувати, що працюватимемо на максимумі можливостей