ВласникиConcepter: стартап і місто

Що найважливіше для світлини – пристрій, що знімає, лінза-об’єктив і освітлення. Якось я подарував другу на день народження об’єктив і сказав, що для того, аби цей телефон перетворився на дзеркальну камеру, бракує лише професійного освітлення.

Тоді я почав стежити за сферою мобільної фотографії і помітив, шо на ринку є рішення з мобільною оптикою і штативами, але немає нічого для спалаху.

Після навчання в Англії я повернувся до Києва і склав прототип мобільного спалаху. Згодом зібрав команду, першим членом якої став Олег Маленков, наш СОО.

Ця модель підходила для нас, тому що для запуску не потрібно було багато грошей і готової тисячі девайсів для продажу. Якщо перекласти це мовою цифр, то краудфандинг є способом за 20-30 тисяч доларів визначити, чи варто вкладати у виробництво мільйони. Тобто застрахуватися від дорогої помилки. Так чинять не лише стартапи, а й досить великі компанії на кшталт Meizu та Ubuntu.

У 2012 році, коли ми думали про механізм реалізації, про краудфандингові майданчики в Україні ніхто не говорив. Ніхто не знав, що таке Kickstarter чи Indigogo. Був хіба що кейс із виробниками шкарпеток Sammy Icon. Це був перший успішний кейс на Kickstarter із України. Вони зібрали, здається, 8 тисяч доларів.

Та ми стали першим кейсом, який зібрав на платформі солідну суму і згодом налагодив масове виробництво продукту. Нас підтримало понад 2,5 тисячі людей, які в сумі пожертвували більше 150 тисяч доларів.

Досягнути такого результату нам вдалося завдяки кільком чинникам. По-перше, це був унікальний продукт, який знайшов свою нішу. По-друге, ми вдало відпрацювали піар-кампанію. Зокрема, добре провели співпрацю з медіа.

Саме медіа найбільше сприяють вливанню коштів на Kickstarter: вони є джерелом трафіку, який перетворюється на інтерес юзерів, а отже й на гроші. До того ж це дозволяє створити навколо проекту спільноту.

Нам вдалося отримати висвітлення порталу Mashable. Причому на той момент у нас не було прототипу, який ми могли б надіслати пресі. Тож нам дуже пощастило, що журналістам сподобалася ідея і вони довірилися нам. Це був один із тих випадків, коли ти прокидаєшся, а в тебе на пошті півтори тисячі нових листів.

У 2015-16 роках iBlazr продавався у 115 магазинах Європи – від Лондона до Барселони. У США ми потрапили на полиці головних ритейлерів: Best Buy, Walmart, Amazon. До того ж у той час Apple відкривав перший Apple Store в Об’єднаних Арабських Еміратах, і ми готували спеціальну упаковку для Дубаї.

Однак помилково вважати, що Kickstarter дає можливість створити бізнес. Понад половина всіх компаній, які довели продукт до виробництва (і таких насправді мало), врешті віддають Kickstarter більше грошей, ніж зібрали. Для більшості людей після реалізації продуктів бізнес закінчується: вони не можуть вийти в ритейл і знайти канал продажу.

Це також підтверджує тезу про те, що ми намацали досить плідну нішу. У ній на ринку було всього кілька продуктів – і фактично ми були її лідером.

Та вже тоді ми усвідомлювали, що це досить обмежена аудиторія. Виробник оптики для айфонів за останні сім років продав близько мільйона лінз. Так, це немало. Але в масштабах мобільної аудиторії це й не багато. Сегмент мобільного світла ж є навіть меншим за оптичний.

Під час кампанії першого iBlazr ми зрозуміли, що це продукт не першого і навіть не другого порядку. Це аксесуар, який для айфону купують в третю чергу. У першу чергу купують захисним чохол. Другим може бути лінза. І тільки тоді спалах.

Тому майбутнє Concepter полягає у максимальній диверсифікації виробництва. Ми вийшли із сегменту споживацьких продуктів і будемо продовжувати ними займатися. У нас є усвідомлення, як провести продукт від ідеї до товару на полиці – від малюнку на серветці до кінцевого споживача. Тобто йдеться про виробництво повного циклу.

У нас є низка продуктів, які ми готуємося запускати найближчим часом. Це унікальні речі з фокусом на інновації, яких наразі немає на ринку. Зокрема, мова йде про безпроводові навушники, які здатні змінити те, як ми використовуємо цей аксесуар.