Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україні почала стрімко рости інфляція. У відносно мирний час вона складає 2–4% за рік. Зараз вона вже сягнула 25%. До кінця року в НБУ спрогнозували 30%.

Чому так? Згідно з даними GradusResearch, кожен п’ятий бізнес припинив роботу. Виробництва скорочуються, а вартість енергоресурсів росте. У країні дуже хитка економіка, надходжень убюджет менше, а видатків більше.

Що це означає? Редакція The Village Україна поговорила з фінансистами й економістами, порівняла ціни на життя та зібрала головне, що потрібно знати у країні, де інфляція зросла майже на третину, і все постійно дорожчає.

Цей матеріал підготували за підтримки наших читачів

Donate

Інфляція буває двох типів, але в Україні змішана

Є інфляція попиту й інфляція витрат. У першому випадку – попит росте, а виробники більше не можуть виробляти. Це ще наслідки пандемії. Вартість енергоресурсів також росте, виробництво ще не повністю відновилося, а попит уже є. Другим видом є монетарна інфляція, коли грошей у державі набагато більше, ніж обсяг виробництва, пояснює в коментарі The Village Україна економіст, партнер фінансової агенції iPlan.ua Сергій Мікулов.

Ключовою причиною інфляції є збільшення видатків із бюджету та зменшення доходів. Через повномасштабну війну податків, а відповідно і доходів, в України стало в рази менше. А покривати економіку чимось треба. «У нас дуже складна ситуація, бо половина того, що збирається, іде на потреби ЗСУ», – додає Мікулов.

Тому Нацбанк зараз «друкує» гроші та фінансує державний бюджет. Надходження нічим не підкріплених грошей до бюджету може призвести до значної інфляції. І це навіть не 30%.

Але зараз ситуація повністю контрольована, пишуть у Нацбанку. НБУ тримає курс гривні, а інфляція повністю очікувана та спрогнозована, а зараз ще й сповільнилася.

Чому це відбувається?

Важливо розуміти, що зараз є інфляція у всьому світі. Голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев в інтерв’ю РБК-Україна говорив, що інфляція зараз – світовий тренд, і в деяких країнах, які не ведуть війну, вона вища, ніж в Україні.

«Це нова реальність, і ми тут не повинні бути шоковані. Якщо інфляційний процес буде йти так, як іде, нічого катастрофічного в цьому немає. Так, це проблема, ситуація важка, але ніякої катастрофи в цьому немає» – розповів Гетьманцев.

У Нацбанку кажуть, що основною причиною прискорення інфляції залишаються наслідки повномасштабної війни Росії проти України – руйнування виробництв, порушення ланцюгів постачання та логістики, зниження пропозиції товарів і послуг і збільшення виробничих витрат бізнесу.

Тобто інфляція – це нормально?

Це добре, коли вона є, але помірна, розповідає в коментарі The Village Україна фінансист Любомир Остапів. «У них [держави] є ціль – 2% інфляції. І, вважається, така маленька інфляція краще, ніж коли її взагалі немає. Тож, коли у світі 2%, то в Нацбанку є ціль, яка нездійсненна через війну, але вони до неї наближаються. Це інфляція 5% в гривні. І коли вона є, то ріст вважається здоровим. Це породжує конкуренцію та кращий рівень життя».

Зростальна споживча інфляція зараз є глобальним явищем, із яким стикаються всі країни світу. Війна є однією з головних причин, що спричинила пришвидшення інфляції як в Україні, так і по всьому світові.

Серед прикладів інших кризових країн: в останні місяці річна інфляція в Лівані прискорилася до 210%, у Туреччині – 79,6%, Аргентині –71%, Шрі-Ланці – 60,8%, Зімбабве – 257%, Венесуелі – 167%, Судані – 149%.

Інфляція породжує ріст цін. Так, без цього нікуди. Якщо вірити даним Держстату, то цьогоріч продукти в Україні вже подорожчали на 25%. Лідерами здорожчання є фрукти (60,2%), овочі (58,5%), риба (33,1%), хліб (29%) і цукор (27,9%). Щодо алкогольних і тютюнових виробів, ціни на них із початку року збільшилися, відповідно, на 23,6% і 13,3%.

Натомість не так швидко дорожчає борщовий набір, повідомили в Нацбанку. «Сповільнилося зростання цін на овочі борщового набору (капусту, буряк, моркву та картоплю) завдяки розширенню пропозиції з центральних і північних областей. Повільніше дорожчало борошно, гречка й інші крупи під впливом позитивних очікувань щодо майбутнього врожаю».

А тепер давайте у гривнях. У середньому, якщо інфляція складе приблизно 30%, то все подорожчає майже на третину. Якщо ви робили закупи в магазині на 1000 гривень, то зараз за ті самі продукти вам потрібно заплатити 1300 гривень, пояснює фінансист Любомир Остапів.

Проте це стосується не тільки продуктів. У Нацбанку кажуть, що «під впливом вищого попиту та виробничих витрат швидше дорожчали медичні послуги, послуги салонів краси, хімічного чищення та закладів громадського харчування. Далі зростала вартість телекомунікаційних послуг. Повернення громадян до своїх місць проживання прискорювало здорожчання оренди житла». Тобто подорожчало майже все. Жити стало на 30% дорожче.

Що далі

У проєкті Державного бюджету на 2023 рік, який був підтриманий урядом напередодні, закладено курс долара в 42 грн. Прогноз за інфляцією – 30%.

Голова Комітету економістів України Андрій Новак в інтерв’ю «Слову і ділу» висловив цікаву думку, що Україна вже пройшла пік, а далі буде легше. «Коли відбулося подорожчання цін на паливо, цей інфляційний пік, сподіваюся, ми пройшли. До кінця року ми не очікуємо підвищення цін на енергоресурси. Паливо в нас і так усе європейське, дорожчати далі йому просто нікуди, а щодо газу та електроенергії – уряд пообіцяв під час опалювального сезону не підіймати тарифи», – пояснює експерт.

Україна вже проживала схожий ріст інфляції у 2014 році. Тоді в період із січня до листопада вона сягнула 24,5%, що було рекордом за 14 років.

У 2014 році дуже різко зріс курс валют, а потім зросли ціни, каже Сергій Мікулов. Але з цього вибрались. Україна поступово відновлювала виробництво, багато товарів, які продавались у країні, ішли на експорт, до країни заходила валюта. З’явилася можливість підіймати зарплати й укріплювати ціни.

Як із цим жити

Більшість громадян не мають чекати, що їх забезпечить держава, каже Любомир Остапів. Зараз і до кінця року (і ще невідомо скільки) доведеться викручуватись, підробляти й оптимізувати свої витрати. Разом із тим ще й допомагати державі. Єдиний чинник, від якого варто відштовхуватись у плануванні майбутнього української економіки – перемога.