Glovo – іспанський сервіс швидкої доставки, який працює в Україні вже майже чотири роки. Окрім страв із ресторанів, компанія доставляє продукти, ліки й іграшки, а подальшою метою є «надати доступ із доставкою до всього, що є в місті». На четвертий місяць повномасштабної війни в Україні Glovo відновлює об’єми в понад 30 містах, запускає нові населені пункти та планує зростання. Редактор The Village Україна Ярослав Друзюк розпитав нового генерального менеджера Glovo в Україні Євгена Тришина про доставку під час війни, зміни на ринку та найбільш популярні страви в застосунку.

Цей матеріал підготували за підтримки наших читачів

Donate

Євген Тришин

генеральний менеджер Glovo в Україні

Каталонський сервіс Glovo працює в Україні з жовтня 2018 року. За понад три роки український підрозділ став важливою частиною глобальної екосистеми Glovo: наприклад, рік тому компанія відкрила в Києві технологічний хаб, що обслуговує регіон Східної Європи. «Україна завжди вважалася в Glovo однією з найбільших країн, це велика країна і бізнес Glovo в Україні великий», – розповідає Євген Тришин, який очолив український підрозділ в березні 2022 року, після того, як попередній керівник Дмитро Расновський зосередився на регіоні Східної Європи та Центральної Азії.

Тришин розповідає, що за лічені дні до 24 лютого Україну відвідав співзасновник Glovo Оскар П’єр. «Увага центрального офісу до України була завжди, але під час війни це особливо відчувається. І Оскар особисто, і вся команда допомагала й підтримувала нас. Сталося так, що в нас кілька людей перебували в Бучі та Гостомелі, була людина в Чернігові. Слава богу, все було добре, але підтримка від фонду головного офісу зовсім не була зайвою», – згадує генеральний менеджер Glovo в Україні.

Загалом головний офіс Glovo передав на підтримку України 4,9 мільйона гривень, ще більше 500 тисяч гривень на потреби благодійних організацій направили користувачі сервісу через опцію «Допоможи Україні», яку запустили в застосунку, розповідає Тришин. Каже, що передусім співпрацюють з фондом «Повернись живим» («Повернись живим» став найпершим фондом, із яким ми почали працювати»), також підтримують Фундацію Рональда Макдональда («Дуже чекаємо, що McDonald’s відновить роботу в Україні»), «Восток SOS», «СОС Дитячі містечка», «Повір у себе» та UAnimals.

– Почну із загального запитання: зараз Glovo працює в режимі кризового менеджменту чи це вже інший режим роботи?

– Я не можу сказати, що Glovo зараз у режимі кризового менеджменту. По-перше, ми досить давно на ринку, ми лідер ринку швидкої кур'єрської доставки в Україні. По-друге, від початку ми звикли працювати в гнучкому режимі та адаптуватися до ситуації відповідно до зовнішніх викликів.

Наприклад, ми не боїмося виводити на ринок нові продукти й послуги. З останнього, крім звичайного сервісу доставки ресторанної їжі чи продуктів із магазинів, ми запустили сервіс надання медичних послуг. Тобто через додаток Glovo можна замовити візит лікаря додому або пройти консультацію онлайн.

Як і в будь-якій країні, в Україні Glovo перебуває у висококонкурентному середовищі. Наші користувачі хочуть цікавих послуг, інноваційних, нових. Тож я не можу назвати режим, у якому ми працюємо, кризовим. Це режим швидкого ухвалення рішень.

– В інтерв’ю AIN на початку травня ви розповідали, що оцінюєте рівень відновлення бізнесу орієнтовно на 32%. Які цифри на початок червня?

– Зараз ми на рівні 50%. Різні регіони, різні міста відновлюються по-різному – і це очевидно. Є регіони умовно безпечні. Є регіони, де є обстріли. Хоча ми досі не можемо назвати, наприклад, Львів чи Київ безпечними регіонами; Київ росіяни знову нещодавно обстрілювали.

Наше відновлення не є абстрактним, воно рухається водночас із відновленням наших партнерів. Крім власних бізнес-форматів на зразок Glovo Express, де можна замовити продовольчі та непродовольчі товари, здебільшого ми працюємо з партнерами. Тому і відновлюватися ми можемо тільки разом із партнерами. Якщо партнери відкривають двері, значить, ми показуємо їх на платформі, і користувачі можуть в них замовляти. 

– Розумію, що треба говорити про конкретні міста, але на якому рівні загальний показник відновлення ресторанів-партнерів Glovo? І на якому рівні відновлення кур’єрів?

– Приблизно 80% наших ресторанів знову підключилися, якщо рахувати за загальною кількістю закладів у тих містах, де ми працювали до 24 лютого, і вже перезапустили роботу сервісу. Якщо ми говоримо про інших партнерів, це приблизно 60%. Їм потрібно спочатку запустити свої процеси, тоді підключитися до нашої платформи.

– Для аудиторії The Village Україна Glovo асоціюється передусім із доставкою страв із ресторанів, але це лише один із видів послуг у застосунку. Яке зараз співвідношення між доставкою із закладів і доставкою інших продуктів чи послуг?

– 80% наразі відповідає за доставку з ресторанів, 20% – доставка не з ресторанів. Це продуктові й непродуктові магазини, аптеки, послуги, магазини іграшок, магазини електроніки тощо.

– Яка динаміка в цьому співвідношенні? Чи збільшувався показник доставки не з ресторанів за минулі три місяці?

– У нас було враження, що люди будуть більше підключатися на доставку не з ресторанів. Але це не зовсім так. У момент, коли ми відновлюємо роботу в певному місті, зазвичай виходимо на той самий патерн, який був до початку інтервенції росії – 80% на 20%. 

Якщо говорити про середньострокову й довгострокову перспективи, так само довоєнний патерн зберігається: замовлення не з ресторанів поступово зростають. Таке враження, що воєнні дії, переміщення великої кількості людей в інші регіони ніяк не вплинули саме на цю модель. Іде поступове зростання, але його швидкість відчутно не змінюється.

– Наскільки я розумію, у компанії є плани, амбіції нарощувати показник доставки не з ресторанів.

– Це плани, довгострокова перспектива. По-перше, Glovo від початку роботи в Україні декларував: «Glovo везе тобі все». Це не тільки ресторанна їжа, у Glovo можна знайти все.

Узагалі, якщо говорити про місію Glovo, то це надавати доступ не лише до всього, що є у твоєму місті, а до всього, що є на твоїй вулиці. Ми поступово до цього йдемо. Це вже схоже на такий metaverse: ми хочемо надати доступ клієнтам на нашій платформі до всього, що є в реальному фізичному світі.

Продукти для працівників Львівської залізниці

– У вашій категорії дуже люблять термін superapp.

– Що це означає, на вашу думку?

– Я не до кінця розумію, але для мене це про максимальну кількість послуг в одному місці: ти можеш отримати доступ до всього, що хочеш доставити, у межах одного застосунку.

– Це можна інтерпретувати. Насправді в тому ж Китаї визначення superapp інше: це застосунок, який дозволяє…

– Як WeChat.

– Так, це один із superapp, на їхньому ринку є кілька таких застосунків. Там можна і фінансові послуги отримати, і придбати щось, і поспілкуватися. Фактично для китайського ринку це і Facebook, і месенджери, і YouTube, і ecommerce.

Glovo – це не superapp, це платформа, яка надає доступ, грубо кажучи, до всього, що є у фізичному світі, що ти можеш знайти у своєму місті та на своїй вулиці. 

– Ви раніше відповідали в Glovo за напрям швидкої комерції. Я розумію, що Дмитро Расновський, який раніше очолював Glovo в Україні, залишив посаду, тому що зосередився на регіоні Східної Європи і Центральної Азії. Але чи означає ваше призначення на цю посаду, що важливою категорією – якщо не пріоритетом – для Glovo стає саме доставка не з ресторанів?

– Це не є підтвердженням того, що для Glovo ця категорія є пріоритетною. Вона сама собою є пріоритетною. Не змінюється стратегія, не робиться додатковий акцент на цьому. Це розвиток, закладений у ДНК нашої компанії. На відміну від компаній, які працюють на українському ринку [у цьому сегменті], наша компанія від початку говорила, що вона працює не тільки з ресторанами.

– І ви активно комунікували про це на запуску.

– Безперечно. І від початку ще до того, як я почав працювати в Glovo, до того, як Дмитро Расновський почав працювати в компанії, це було закладено в бізнес-модель. І виявилося, що це правильно. У Glovo дійсно, на відміну від інших компаній, можна знайти багато чого, ми постійно додаємо нові продукти й послуги.

Тому тут не стоїть питання, чи додавати продовольчі магазини, вони в нас є практично з самого початку. Є питання перемовин із партнерами, поліпшення клієнтського досвіду в застосунку, розвитку промо-активностей, як для будь-якого ритейлера. Glovo відрізняється тим, що це маркетплейс: крім доставки їжі з ресторанів, у нас є велика кількість партнерів («АТБ», Comfy, «Будинок іграшок») у різних категоріях. Тому моє призначення не пов’язане зі зміною стратегії, не пов’язане з якимись додатковими акцентами. 

Чому призначили саме мене? Тому що я пройшов бізнес-кейс, я показав хороші результати. Тому що до Glovo в мене був хороший міжнародний досвід із різних ринків: Франції, Румунії, Центральної Азії – і цей досвід зараз використовує Glovo. Я бачив, як у різних обставинах працюють різні команди. Звичайно, у команді Glovo завжди є адаптивність, вона в принципі дуже гнучка. Плюс мій досвід підкріпив підходи до швидкості ухвалення рішень і реагування на різні ситуації й обставини.

Збір продуктів з Glovo Express перед відправкою для переселенців з Рубіжного

– Якщо зараз співвідношення доставки їжі та не їжі 80% на 20%, на яке співвідношення компанія хотіла б його вивести в перспективі?

– Тут важко сказати. У нас були плани до кінця року до початку широкомасштабної війни, ми орієнтувалися на певні цифри. Але зараз ситуація не дуже зрозуміла. Усі наші працівники мають абсолютну впевненість у тому, що буде перемога, ми до цього готуємося й готуємо бізнес до ситуації, коли буде перемога, і ми зможемо по-іншому працювати. Але точно не знаємо, як не знає ніхто в Україні, коли це станеться.

Я можу сказати так: ми орієнтуємося на показники, які має, наприклад, Польща, Німеччина чи, трохи згодом, США.

– Це ближче до 50% на 50%?

– Там доля нересторанного бізнесу набагато вища, ніж те, що зараз є в Україні. Коли ми до цього дійдемо? Коли ситуація в бізнесі буде спокійніша, можна буде говорити більш чітко.

– Ви згадували про запуск послуг лікарів із візитом чи онлайн-консультацією, як оцінюєте запуск цих функцій?

– Ми запустили категорію нещодавно. Для того, щоб категорія дала результати, її треба розвивати, водночас треба, щоб пройшов певний час. Клієнти, які приходили на платформу Glovo, приходили до нас заради ресторанів. Потім – для того, щоб замовити доставку з магазинів. А тоді й для того, щоб отримати доставку іграшки з «Будинку іграшок», побутову техніку з магазину електроніки чи непродовольчі товари з One Price.

Зверніть увагу, що всі, кого я назвав, це фізичні товари. Вони різні, але це фізичні об’єкти з доставкою. У випадку з сервісами це зовсім інший досвід: треба, щоб якомога більше користувачів ознайомилися з такою пропозицією, звикли до неї.

Однак ми вже знаємо, що за перші місяці роботи послуги онлайн-консультацій, вона мала попит як у великих містах, так і невеликих населених пунктах, де кур'єрський сервіс не представлений. Отже, замовлення цієї послуги стало першим успішним знайомством з Glovo для мешканців цих регіонів.

Тож немає сумнівів, що це буде працювати. Glovo – глобальна компанія, яка працює на великій кількості ринків, включно з Європою, Африкою, Азією. Та щоб сказати, як це буде в Україні, треба ще трохи почекати.

Як справи в регіонах

Станом на початок червня Glovo працює в 32 містах України: до війни працювали в 38 містах, за час повномасштабної війни рф проти України встигли відновити більшість з них і запуститися в чотирьох нових населених пунктах на заході. Євген Тришин називає Glovo «однією з рушійних сил української економіки»: «Коли Glovo заходить у місто, це має дуже хороший ефект на економіку міста загалом. [...] Із нами співпрацює дуже багато людей: партнери, кур’єри та користувачі, які отримують послуги. Це все допомагає відновлювати економіку».

Як найбільш показовий KPI генеральний менеджер Glovo в Україні називає швидкість доставки. Наприклад, у Чернігові після тривалих спроб рф взяти місто Glovo вже перезапустили операції та вийшли на середній показник доставки за 34 хвилини та 26 секунд. Пишаються в Glovo й швидкістю в інших містах: «У Сумах доставляємо за 28 хвилин 38 секунд. Кривий Ріг – 36 хвилин 19 секунд. У Самборі, де ми запустилися нещодавно, – 38 хвилин 38 секунд. У Чорноморську Одеської області – 40 хвилин 14 секунд».

– Якщо говорити про ситуацію в різних містах, що ви можете виділити? Інші гравці ринку нам розповідали про активне відновлення Львова й повернення Києва на довоєнний рівень. Водночас є Харків, який тільки починає якось відновлюватися.

– По-перше, ми відновлюємо роботу в містах, де ми вже працювали до 24 лютого. З очевидних причин ми не можемо запуститися, наприклад, у Харкові чи Миколаєві. Тому що це небезпечно, ми не можемо людей, які з нами співпрацюють в сервісі: наші користувачі, кур’єри та заклади-партнери – наражати на небезпеку.

Але кур’єри [в Харкові] в нас є. Ба більше, у нас є три micro fulfillment centers (MFC) або даркстори, які, очевидно, не можуть працювати в комерційному режимі, але які мають залишки товарів [до 24 лютого]. Ми активно працювали з теробороною, передавали ЗСУ, а також людям, які потрапили в складну ситуацію в Харкові. У нас був налагоджений спеціальний контактний центр, де ми приймали замовлення, шукали кур’єрів-волонтерів, передавали їм наші продукти чи продукти партнерів і надсилали користувачам. Тобто працювали на волонтерських засадах.

Продукти для мешканців Харкова

Там, де ми можемо допомагати, Glovo допомагає. Наприклад, як у межах проєкту «Пригости захисника» ми виділяємо наші площі під склад для продуктів і передаємо частину продуктів, наші партнери готують обіди й привозять для військових.

Проєкт «Пригости захисника»

– Як оцінюєте відновлення бізнесу в Києві?

– Київ відновлюється дуже добре. Треба, утім, зважати на те, що далеко не всі наші користувачі вже повернулися в місто. З іншого боку, у Києві відкрилися багато наших партнерів: і ресторани, і продовольчі, і непродовольчі магазини. Відновлюємо партнерів, підключаємо нових.

– Це поки менше чи більше 50%?

– Це поки не весь бізнес, приблизно 60%. Кур’єри також частково виїхали, але вони є.

– А скільки відсотків ресторанів орієнтовно вже повернулися на платформу?

– По ресторанах ми вийшли приблизно на 65% роботи загалом по Києву. Ми перевищили рівень до початку [повномасштабної війни] у Львові, трішечки не дотягуємо до довоєнного рівня в Дніпрі й Одесі. Також ми перезапустили Чернігів: щойно стало можливо зібрати наші три основні аудиторії додатку, ми одразу запустили місто. Так само й Суми. 

– І ви також відкривали нові міста: Мукачеве, Самбір і Калуш.

– Абсолютно правильно, також ми запустили Коломию й готуємо до запуску ще одне місто Галичини. Glovo присутній у багатьох містах, це не тільки міста-мільйонники. І ми активно розвиваємося, навіть у важкий час йдемо в нові міста, створюємо цю інфраструктуру, хоча це не так просто робити.

Ми йдемо в міста, де відносно спокійно й де є партнери. Адже потрібно знайти партнерів, які працюють стабільно й можуть надавати сервіс відповідної якості. Потрібно знайти кур’єрів, і це непросте завдання. І потрібно, щоб були користувачі, готові платити за ці послуги, які в якомусь невеликому місті раніше не користувалися таким сервісом. Тому потрібно донести інформацію до юзерів, що є ця послуга, її можна спробувати, створити повну екосистему.

– Загалом зараз ви активні в близько 30 містах?

– Зараз це 32 міста, але за кілька днів будуть поповнення. Там, де ми можемо працювати, ми відновлюємо роботу. Але не для того, щоб бігти вперед якнайшвидше: якщо в місті обстріли, ми не відкриваємося. У цьому просто немає сенсу. У цих містах ми допомагаємо по-іншому. 

– Як оцінюєте запуск в нових містах у таких умовах? Це для вас вихід на нову аудиторію чи спроба надати послуги людям, які вже знайомі з вашим сервісом, але тимчасово переїхали на захід України? Бо здебільшого ви відкриваєте нові міста на заході.

– Здебільшого це західні регіони, тому що наша команда, що відповідає за експансію, базується у Львові. Простіше та швидше починати саме звідти. Ми дивимося на інші регіони по всій Україні: щойно буде можливість, ми будемо про це думати. Знову ж таки все впирається в три чинники: наявність партнерів, кур’єрів і попиту від користувачів. Якщо будуть можливості в інших регіонах, ми будемо запускатися без зволікань.

Офіс Glovo у Львові приймає переселенців

Безперечно, це вихід на нову аудиторію. Місія Glovo – допомагати нашим користувачам отримувати на платформі все, що вони можуть отримати в реальному світі. Це допомагає прискорити економіку, створює в ній нові зв’язки, економіка стає більш комплексною. А ви прекрасно знаєте, що комплексна економіка дає більше можливостей для розвитку.

З іншого боку, є загальноєвропейський і загальносвітовий тренд: покупки зараз робляться по-іншому. Патерн покупок почав змінюватися в момент, коли з’явився інтернет. Якщо говорити про найцікавіші приклади, це, звичайно, Amazon як ecommerce-платформа, яка стала світовою глобальною платформою, де зараз можна придбати будь-які товари. До того ж це вже гібридна модель, тому що Amazon поступово вийшов з онлайну у фізичний світ, придбавши мережу продуктових магазинів [Whole Foods], перетворивши її [заклади] на магазини-склади.

Glovo – це також складна система. Ми починали з розміщення партнерів на нашій платформі, у певний момент ми відкрили Cook Room – локації, де наші партнери можуть готувати страви [у форматі dark kitchen]...

– Скільки зараз, до речі, відновили dark kitchen?

– Відновили вже шість локацій: п’ять у Києві та одну в Дніпрі. Але з цією концепцією ми працюємо не лише в цих містах, зараз тестуємо меню з наших віртуальних брендів в інших містах, зокрема в Одесі.

Окрім того, Glovo розвиває формат dark kitchen, про який ми раніше розповідали детальніше.

За останні три місяці на базі Сook Room сервіс запустив п’ять віртуальних брендів: Lunch Box (українська кухня), Sandwich Box (американська кухня), «The Шніцель» (європейська кухня), Mr Burrito (латиноамериканська кухня) та Salat Bar. «З цим форматом ми вирішуємо два важливі моменти. По-перше, задовольняємо попит і потреби користувачів, пропонуючи широкий спектр страв за доступними цінами, фактично за собівартістю. По-друге, підтримуємо наших партнерів з Cook Room, створюючи робочі місця для їхніх кухарів в умовах, коли частина закладів ще не відновили роботу, а також підтримуємо локальних постачальників продуктів», – розповідає Євген Тришин.

Додає, що на на локаціях Сook Room нині працюють понад 20 кухарів: «Наприклад, за місяць ми доставляємо близько 19 000 обідів від Lunch Box. Найпопулярніша страва серед замовлень – борщ, за місяць доставляємо майже 8 000 порцій. У Києві Lunch Box вже входить до десятки улюблених ресторанних брендів серед наших користувачів. У середньому щотижня наші віртуальні бренди отримують понад 3 000 замовлень».

Також ми працюємо над іншою системою: ми плануємо менше базуватися на наших локаціях кухонь. Будемо більше працювати з партнерами, зокрема з концепцією франчайзингу.

– Коли ви зможете більше розповісти про франчайзингову модель?

– У найближчі кілька тижнів, коли будуть повністю готові результати.

Крім того, в нас є інфраструктура з micro fulfillment centers або дарксторами, на платформі вони присутні під брендом Glovo Express. До війни ми мали 20 локацій, зараз певні з них законсервовані зі зрозумілих причин, як три локації у Харкові. Плюс деякі інші локації ми плануємо модернізувати і перезапустити: наприклад, запустили більші радіуси доставки, не втрачаючи в якості. Це трохи інший тип замовлень, ніж у наших партнерів: невелика кількість товарів у замовленні, в основному базові продукти чи непродовольчі товари, дуже швидка доставка.

Повномасштабна війна трохи відсунула наші плани, але загалом концепція MFC покликана ще більше знизити час доставки. Це буде можливо запустити трохи пізніше. Думаю, уже ближче до перемоги чи вже після перемоги.

– В одному з інтерв’ю ви анонсували нові проєкти із залученням невеликих українських виробників. Чи є можливість зараз детальніше про це розповісти?

– Ми досі працюємо, щоб запустити дуже цікавий проєкт, спрямований саме на невеликих виробників.

– Умовно, це можуть бути фермерські виробництва чи крафтові виробники?

– Ми виходимо з того, що Glovo є платформою для всіх. І ми хочемо запустити нашу платформу на ті сегменти ринку, з якими ми ще не працювали. І зараз працюємо над тим, щоб відкрити платформу для максимально великої кількості виробників. Це може бути що завгодно: і фермерські господарства, і будь-що. Через воєнний стан плани змазуються, але ми розповімо про це щойно будемо готові.

Піца обігнала бургери, дефіцит пального не впливає критично

У воєнний час піца вийшла на перше місце в рейтингу страв Glovo, потіснивши з лідерської позиції бургери. Третю сходинку розділяють шаурма, кебаби й суші, ділиться інфографікою сервіс. Керівництво Glovo пропонує постежити за цими рейтингами ще протягом певного часу перед тим, як робити висновки. Запитуємо про вподобання користувачів, а також про вплив на компанію дефіциту пального.

– Ви ділилися статистикою, що після 24 лютого піца обігнала бургери й вийшла на перше місце в категоріях їжі Glovo. З чим це пов’язуєте? Це наслідок зміни вподобань користувачів? Чи просто поки встигли відновити роботу більше піцерій, ніж закладів із бургерами чи суші?

– Не можу виділити щось одне [як чинник] цих змін на ринку, багато трендів накладаються один на одний. Наприклад, той факт, що люди переміщувалися з Києва на захід України, а тоді поверталися в Київ, не дуже впливав на зміни вподобань. Коли ми почали розбиратися, зрозуміли, у чому причина: люди, які виїжджали [з рідного міста], ощадливо ставилися до грошей. Тому не можна сказати, що велика кількість людей, які переїхали з Харкова чи Києва до Львова, призвела до вибухового зростання. Це було одним із чинників, але не можна сказати, що він був найбільш впливовим.

Безперечно, це наслідок того, що відкрилося більше піцерій. Частково це пов’язано й із тим, що ці люди [які й раніше замовляли піцу] повернулися в Київ чи Україну та знову почали робити замовлення. Частково це може бути пов’язано й із ціновим фактором.

– Ще запитаю про окремі категорії страв: суші на третьому місці разом із кебабом також є зміною, якщо порівняти з лютим?

– Це цікаво знати, але я не впевнений, чи це дійсно фіксує якісь тренди в українській економіці чи споживанні. Думаю, для того, щоб говорити напевно, треба зачекати. Зміни ще будуть, будуть не раз.

Але для нас цікавіше стежити за показниками ресторанного й не ресторанного бізнесу на платформі, це співвідношення нам підказує більш суттєві тренди.

– Розкажіть про середній чек, до речі. Чи фіксували його зростання? Якщо так, то з чим це пов’язано?

– Ми фіксували зростання середнього чека, потім він почав падати. Наприклад, у травні середній чек замовлення з супермаркетів становив 417 гривень; для порівняння – у лютому це було 350 гривень.

Я це пов’язую ось із чим: якщо в тебе є невелика кількість користувачів, зазвичай це heavy users, тобто ті, які є лояльними до Glovo, роблять замовлення часто і з вищими середнім чеком.

Та коли починає розширюватися база користувачів, до тебе приходять нові юзери, які хочуть спробувати [сервіс], які не так часто роблять покупки, які купують менше, у яких менше грошей тощо. Тому база користувачів не те що розмивається, вона стає більшою, і середній рівень чека стає нижчим. Я пов’язую це з цим чинником – що в нас постійно йде відновлення, що до нас повертаються старі користувачі і приходять нові. Це процес, який нагадує мені будь-які процеси в ритейлі.

– Чинник дефіциту пального – це вплив на всі галузі й кости на багатьох рівнях. Наскільки він відчутний зараз? Як це впливає на компанію?

– Такий фактор є, він впливає на компанію. Але не можу сказати, що він є визначальним. І це ще раз підтверджує, що наша бізнес-модель достатньо міцна і побудована так, щоб максимально обмежити вплив зовнішніх факторів на швидкість доставки: користувачі обирають заклад для замовлення у найближчому радіусі (приблизно 3–4 км), а після отримання замовлення алгоритм платформи автоматично розподіляє його між активними кур’єрами в межах цієї локації.

Тому навіть такі речі, як суттєве підвищення ціни на пальне чи дефіцит пального в певних регіонах на певний період, не дуже сильно впливають на наш бізнес.

– Наскільки високий відсоток кур’єрів на велосипедах?

– Він постійно змінюється, у різних містах він різний. При розрахунку радіусів у містах ми зважаємо на особливості інфраструктури та сезонності, відповідно до цього розподіляємо кур'єрів із різним видом транспорту, щоб таким чином покращити швидкість доставки.

Наприклад, у нас є піші кур’єри та кур'єри на велосипедах, мотоциклах, скутерах та авто. Влітку ми більше активуємо піших кур’єрів і на велосипедах, взимку збільшуємо відсоток кур'єрів на автомобілях. Наприклад, зараз у Києві 43% кур’єрів на велосипедах. До того ж кур’єри можуть пересісти на інший вид транспорту, що зараз частково відбувається. До того ж серед наших кур’єрів на автівках є кур’єри на газу й електрокарах. Тому, звісно, це впливає на нашу роботу, але я не можу сказати, що це впливає критично.

Ринок доставки в Україні

В одному з попередніх інтерв’ю Євген Тришин заявив, що Glovo в Україні «нічого не загрожує в короткостроковій і середньостроковій перспективах». Запитуємо, на чому базується ця впевненість, особливо в умовах війни. Тришин починає відповідь з розповіді про шість основних принципів роботи Glovo, тоді додає: «Попри всі негативні тренди в нас є запас міцності, який призведе до того, що ми відновимося швидше, ніж інші підприємства, що залучимо людей, які будуть співпрацювати з Glovo та отримувати вищий дохід на цьому, що наші партнери зможуть продавати ще більше замовлень через наш сервіс. Тому Glovo ніби задає ритм відновлення економіки». Ставимо додаткові запитання щодо ринку доставки в Україні та впливу війни на нього.

– Ви згадали про процес знайомства аудиторії з сервісами, що на це потрібен час. Коли ми спілкувалися з представниками сервісів доставки до повномасштабної війни, було зрозуміло, що в Україні цей процес ще триває. Грубо кажучи, пояснювати цінність доставки їжі й інших товарів в країні ще потрібно. Наскільки вторгнення рф ще сповільнює цей процес?

– Пояснювати цінність цієї послуги можна, але для того, щоб ця послуга була комерційно успішна, необхідні передумови…

– По-перше, клієнти взагалі повинні знати, що така функція доступна. По-друге, це має стати звичкою.

– Безперечно. Те, про що ви говорите, – це звичайний процес, який використовують всі бренди, коли виходять на ринок. Спочатку треба провести інформаційну кампанію, розповісти, що цей товар чи послуга є. Потім досягти того, щоб була конверсія клієнтів: спробували, оцінили якість, продовжили купувати. А далі йде робота з промо, з певними цікавинками для клієнтів.

Чи потрібно пояснювати це для клієнтів? Так, безперечно. З іншого боку, є загальний тренд. Я давно вже помітив, бо працював у ритейлі до Glovo, що трансформація ритейлу в Україні відбувається так само, як і в будь-якій іншій країні. У нас є відмінності від того, як змінюється сфера у порівнянні з Китаєм. Але, якщо взяти США чи будь-яку країну Східної чи Західної Європи, у нас будуть ті самі ознаки розвитку сфери. Оскільки наші користувачі в цьому тренді, їхній патерн поведінки змінюється так само, вони є дуже інноваційними.

Українці люблять щось нове, люблять спробувати щось нове, подивитися, як це працює. Українці люблять якість послуг і звертають на це більше уваги, ніж в інших країнах. Тому це звичайний процес.

– Це процес, має пройти певний час. Але наскільки все-таки його ускладнює війна і її прямі наслідки з падінням купівельної спроможності?

– Я казав, що є кілька трендів у нашій сфері, і війна як зовнішній фактор – це тільки один із них. Погіршення ситуації, очевидно, передбачає, що будуть люди, які почнуть менше заробляти. Сподіваємося, що економіка запрацює якомога швидше, що все, що відбувається з підприємствами, країна зможе швидше перебороти.

З іншого боку, є позитивний тренд для нас – зміна моделей споживання. Є продовження діджиталізації: люди дедалі більше користуються цифровими послугами. Це вже не тільки ecommerce, а й придбання за допомогою мобільних телефонів. Усі ці тренди накладаються. Для нашої компанії, за очікуваннями, результат буде позитивний. Ми очікуємо, що відновимося на 100% до результату до [повномасштабної] війни та зможемо зростати й надалі.

– Ви згадали про конкурентів. Як фактичний вихід із сегменту Rocket впливає на Glovo? Чи встигли це оцінити?

– Наша індустрія має багато гравців. Є прямі конкуренти, є непрямі. Але, якщо подивитися на ринок в Україні до [повномасштабної] війни й зараз, ми бачимо, що є компанії, які працювали за процесами, дуже схожими на Glovo. І є компанії, які працювали за іншими процесами. Ринок не складається з одного конкурента, навіть двох чи трьох, їх багато. І завдання всіх гравців на ринку розвивати далі категорію.

– Але погодьтеся, що це досить великий вплив, коли з ринку виходить один із найбільших гравців саме сегменту доставки їжі.

– Це вихід із ринку однієї з компаній, тож, безперечно, певні зміни були. Та сказати, що ми дуже сильно відчули ці зміни, не можу. Не скажу, що це суттєво покращило чи суттєво вплинуло на наші результати. Знову ж таки – ринок росте, він ріс до повномасштабної війни та об’єктивно росте зараз. Тому що той патерн нікуди не зник, водночас повертаються люди. Тому вихід одного гравця з ринку більше говорить про те, що інші мають більше інвестувати в його подальший розвиток.

– У 2021 році була оцінка від Євгена Нетреби із сервісу Zakaz.ua, що ринок доставки продуктів в Україні сягає 300 мільйонів доларів. Чи можете погодитися з цією оцінкою? І чи є можливість зараз робити прогнози щодо категорії?

– Думаю, потрібно зачекати, щоб напевно сказати, як усе буде розвиватися…

– Але чи згодні з оцінкою?

– Я повинен пропрацювати цю цифру, не можу прокоментувати одразу.

– І для прогнозу потрібен певний час?

– Потрібен певний період. Я впевнений, що в якийсь момент кількість замовлень із магазинів у сервісів доставки, як-от Glovo, становитиме 50%. Але я абсолютно не знаю, коли це буде. Якщо почнуться додаткові обстріли, якщо затягнеться війна або навпаки, дай боже, щоб вона швидше закінчилася. Це вплине на терміни.

Якщо говорити про рівень, ми можемо орієнтуватися на інші країни, бо Україна йде тим же шляхом, що й інші країни Східної і Західної Європи та США. Ми можемо легко орієнтуватися на рівень цих країн.