Keep Going – це краудфандингова платформа, що висвітлює та підтримує українських підприємців, які після 24 лютого переорієнтувалися на допомогу армії та волонтерам. Разом із командою ініціативи ми починаємо серію матеріалів про героїв Keep Going – з історії про дніпровських підприємців, які допомагають ЗСУ.

Цей матеріал ми підготували за підтримки наших читачів

Donate

Підприємець Едуард Савицький виділяє нам на розмову 20 хвилин пізно ввечері, у перерві між власним бізнесом і волонтерством. «Я вже вийшов на той рівень бізнесмена, коли треба щось поробити ручками», – з усмішкою каже Едуард.

Уже більш як пів року він разом зі своїм партнером, керівником компанії TentovaDomivka Павлом Мехедовим, виготовляють для українських захисників гермомішки, ноші та тенти для військових автомобілів. Водночас Савицький продовжує вести бізнес у сфері реклами.

«Я працюю в рекламі як підприємець років десять. Мій знайомий Павло Мехедов займається професійно виготовленням тентів і каркасів десь чотири роки. Ми співпрацювали з ним довго. Коли були замовлення на тенти з рекламою в нього, то я робив рекламу, а він тент. І навпаки», – розповідає Савицький.

«Коли почалось повномасштабне вторгнення, я під’їхав до нього [Павла Мехедова – ред.] і запропонував йому робити не «коктейлі Молотова», а виготовляти щось більш специфічне. Те, чого ніхто не може робити. Вирішили робити гермомішки. Ідея така взагалі з’явилась ще у 2015 році, коли я їздив до знайомих військових у Донецьку область і бачив, яке в них екіпірування.

«Гермомішок – це звичайна річ, яку я використовував, коли справлявся на байдарках по річках. Тобто це мішок, у який можна поставити звичайний рюкзак, і тим самим зберегти речі сухими під час якогось переходу чи сплаву. І взагалі, нашим хлопцям в окопах важливо мати такі мішки для зберігання своїх речей, бо там волого і брудно, ну ви знаєте», – пояснює Савицький.

Щоб зрозуміти, як їх виготовляти (бо раніше зовсім не цим займалися), на початку березня Савицький купив один такий мішок у туристичному магазині за 1200 гривень. З робочими проаналізували, як його можна покращити. Приклад уже свого мішка підприємець показав військовим. «Хлопці оцінили його дуже добре», – з гордістю і посмішкою додає Савицький.

«Десь за два місяці після вторгнення, – продовжує Савицький, – волонтери почали питати про медичні ноші для військових. Кажуть, ну ви робите мішки, може, маєте і ноші. А я відповідаю, що ні, немає. Але потім я взяв звичайні військові медичні тканинні ноші, проаналізував їх. І сказав, що зробимо такі ж, але кращі, чому б ні».

Зараз команда виготовляє за день 50–70 таких нош із тканини ПВХ. У них є теж плюси й мінуси, каже Савицький. Медичні – тканинні та легкі, їх можна прати, але вони не настільки міцні, як ті, що виготовляють із ПВХ. «Наші можна таскати по землі, і вони не протираються. Їх і прати не треба, лише протирати ганчіркою. І ми почали робити ці ноші, а військові їх теж високо оцінили. І їхню зручність, і те, що їх можна довго та багато разів використовувати».

«У перші два місяці ми витрачали кошти й тканини, які в нас були, а хлопці в цеху працювали безоплатно, – веде далі Ставицький. – Але коли ми зрозуміли, що треба якось виживати, то почали частково продавати ноші та гермомішки за собівартість, звісно. Щоб цех просто мав можливість працювати. За офіційними листами, для військових ми віддаємо ноші й гермомішки безоплатно. Якщо є бажання в когось придбати, то можна придбати за собівартістю. Ноші коштують 400 гривень, гермомішки – 450. Це лише, щоб відбити вартість тканини, яку ми купуємо, і платити людям, які це роблять».

Команда TentovaDomivka розповідає, що безоплатно надала ЗСУ вже сотні гермомішків і м’яких нош, десятки тентів для пікапів, вантажівок і навіть БТР. Такий захист необхідний, бо захищає вантаж (зокрема зброю) від пилу, бруду та пошкоджень. Але промисловий фен, яким зазвичай злютовують тентову тканину, вийшов із ладу.

«У нас є промислові фени, якими ми паяємо тканину, – пояснює підприємець. – Це професійний фен, призначений для пайки ПВХ-тканини, яка використовується для виробництва тентів, шатер, наметів, а зараз ми з неї робимо ноші та гермомішки. Фен подає температуру 550–650 градусів, і його завдання – працювати зранку до ночі. Але один із наших фенів уже з нами попрощався».

Нині команда Едуарда Савицького збирає на новий професійний фен і тканину, щоб і надалі мати змогу допомагати військовим й Україні. Потрібно зібрати 50 000 гривень. Допомогти можна за посиланням.

Запитуємо, як за цей час змінилася основна робота та завантаження Савицького. «Мій бізнес трохи змінився. Якщо раніше в мене рекламою займалися хлопці, яких я наймав, то вчора і сьогодні я займався брендуванням фури сам із помічниками. Але в мене бізнес працює, приносить дохід, і я можу приділити час на збір заявок, контроль якості, забезпечення тканиною та відправлення гермомішків і нош».

А от у Павла [Мехедова] ситуація інша: «Перші три місяці не було зовсім ніякої роботи, тому всі працівники теж приєдналися на виготовлення продуктів для військових. А зараз уже є й військові запити, і комерційні. Тобто прибуток зменшився, але заявок вистачає, щоб тримати цех у нормальному стані, забезпечувати працівників зарплатою і продовжувати допомагати нашій країні, аж до самої перемоги».