СИТУАЦІЯ: Ви влаштовуєтеся на нову роботу, і в перший день керівник каже вам, що фрилансити на інших проєктах заборонено. В контракті це не прописано. Ви маєте основну роботу та два фриланси. Ви не працюєте на сторонніх проєктах у робочий час, але відчуваєте, що поєднання трьох робіт впливає на вашу ефективність.

Розбираємося, як етично поєднувати фултайм-роботу з додатковою зайнятістю, чи потрібно повідомляти про це на роботі та чи має право працедавець це заборонити.

Марго Дідіченко

керівниця підготовчого відділення Харківської школи архітектури

Раніше моїм основним робочим місцем був Київський національний університет будівництва та архітектури. Я працювала викладачкою на кафедрі, мала досить велике завантаження та чимало невикладацької роботи. Паралельно я дописувала дисертацію. Мій керівник був категорично проти будь-якої додаткової зайнятості, він вимагав, щоб я більше часу приділяла дисертації.

Попри це, я паралельно працювала на проєкті в Харківській школі архітектури кілька разів на тиждень. Також працювала фотографкою та мала від однієї до чотирьох зйомок на тиждень. Звісно ж, я не розповідала про це своєму керівникові в університеті.

З огляду на реалії зарплати викладача в університеті не найвищого рангу неможливо було не працювати додатково. Грошей, які мені платили там, вистачало тільки, щоб приїхати на авто в університет і поїхати додому.

Додатковий дохід не був моєю головною мотивацією мати парт-тайм і фриланс. Для мене важлива також ідеологічна складова. Я хотіла працювати в університеті, щоб змінювати систему освіти. Але для цього потрібно мати додаткове підживлення своїм навичкам, щоб розвиватися, адже робота в державному університеті – це не про розвиток.

Серед своїх друзів я побила рекорд із вигоряння: вперше це сталося зі мною у 25 років

Окрім цього, я дуже люблю працювати. Раніше в мене завжди було паралельно декілька робіт. Працювати по 10 годин 6 днів на тиждень було для мене нормою, хоча на сьомий день я зазвичай лежала вдома каменем. Такий ритм був можливий, бо мене справді захоплювали всі мої роботи. До того ж вони були різні, тому я постійно змінювала діяльність. Але однаково такий режим сприяє вигорянню. Серед своїх друзів я побила рекорд із вигоряння: вперше це сталося зі мною у 25 років.

Наприкінці минулого семестру через стан здоров’я я зрозуміла, що така кількість роботи для мене більше не окей. Потрібно було від чогось відмовитися, і я вирішила звільнитися у університету. За 3 роки роботи там я зняла рожеві окуляри та зрозуміла, що не можу значно вплинути на систему. Водночас Харківська школа архітектури запропонувала мені фултайм-роботу та вищу посаду, і я погодилася.

На новій роботі ми домовилися, що цей проєкт – моя основна зайнятість і паралельно я не працюватиму над іншими великими проєктами на стороні. Це не була заборона з боку роботодавця, а двостороння домовленість. Мені як трудоголіку, який любить багато працювати, це було потрібно, щоб стримати себе від спокуси набрати багато роботи.

Зараз у мене немає фінансової необхідності шукати підробітки за гроші. Іноді я погоджуюся на фотозйомки на фрилансі в неробочий час, але тільки тоді, коли мені це цікаво з концептуального боку та спонукає до розвитку.

Максим Ілюхін

ко-СЕО, CX- та продакт-лідер Fedoriv Agency

Ми в компанії нормально ставимося до фрилансу й розуміємо, що заборонами навряд чи можна змусити людину не працювати на інших замовників. Якщо в наших співробітників є сили, можливості та бажання зробити якийсь класний проєкт поза основною роботою, ми не маємо нічого проти.

Але в нас діє три обмеження, пов’язані з фрилансом. Перше: на фрилансі не можна працювати в робочий час. Це пов’язано з тим, що працевлаштування – це обмін часу та компетенцій людини на гроші. Відповідно, ми купуємо у співробітників робочий час і розраховуємо, що він буде використаний на користь компанії.

Друге обмеження: не можна фрилансити для клієнтів агентства, з якими ми працювали за останні три роки. Таким способом ти продаєш йому той самий ресурс, але не від бренда агенції, а від себе та за собівартістю. Окрім того, що вивести клієнта з агенції – це нечесна поведінка, це ще й ставить під ризик всю попередню роботу з ним. Результат нашої роботи класний, тому що різні люди в компанії дивляться на той самий продукт і спільно працюють над ним.

Третє – не залучати на фриланс співробітників агентства. Якщо ти береш якесь замовлення, то просити долучитися до нього копірайтера чи артдиректора зі своєї команди, буде некоректно. Це однаково, що намагатися зробити свою мініагенцію на базі нашої агенції. Це нечесна історія з погляду бізнесу.

Водночас ми не забороняємо людям працювати на фрилансі на конкурентів. Це етичне питання, яке кожен вирішує для себе сам. Ми розраховуємо на те, що працюємо з дорослими людьми, які самі розуміють, з ким некоректно фрилансити.

Поєднання роботи з фрилансом підходить не для всіх. Не кожен може бути однаково продуктивним, працюючи 12–16 годин на день. У нас бувають періоди, коли роботи дуже багато. Зазвичай я попереджаю свою команду про те, що буде дуже інтенсивно, тому треба адекватно оцінити свої сили й за можливості розгрузитися щодо фрилансу. Але рішення кожен ухвалює сам.

Зараз наше агентство взяло курс на те, щоб співробітники не відчували необхідності брати фриланс суто для заробітку. Ми намагаємося матеріально стимулювати людей так, щоб додаткові проєкти були лише питанням творчої реалізації, а не заробітку грошей, яких не вистачає.

Ірина Лесишин

райтерка

Я вважаю, що поєднувати основну роботу з фрилансом – це нормально та корисно з кількох причин. По-перше, я маю багато сфер інтересів і різні компетенції, які мені хочеться використовувати на максимум. На основній роботі я працюю в урядовому проєкті, а на фрилансі – журналісткою в медіа про барну культуру Barout та пишу статті для різних проєктів. З останнього працювала в проєкті HeForShe для студентів. Тобто фриланс дозволяє мені урізноманітнити свою роботу.

По-друге, це класна можливість реалізувати себе поза роботою. Якщо в тебе є фултайм-робота, яка тебе загалом влаштовує, але не дає можливості зростати професійно або робити це достатньо швидко, то фриланс може допомогти. На додаткових проєктах можна розвивати інші навички та розширити портфоліо. Коли працюєш рік в одній компанії та паралельно маєш проєкти на фрилансі, можеш отримати значно більше досвіду, що зіграє на руку в майбутньому.

На додаткових проєктах можна розвивати інші навички та розширити портфоліо

Я вважаю, що фриланс не має заважати основній роботі. Це не окей, якщо ти пропускаєш дедлайни через додаткові проєкти. Саме тому я роблю фриланс або перед роботою, або після неї. В основний робочий час я на зв’язку з колегами та не займаюся сторонніми справами.

Думаю, що в ідеалі потрібно обговорити з роботодавцем роботу на фрилансі. Важливо пояснити, що це задачі, які ти виконуєш у вільний час. Якщо компанія адекватна, вона не обмежуватиме співробітників у додатковій роботі, адже не може вказувати, як розпоряджатися вільним часом – піти гуляти чи робити проєкт для іншого замовника.

На моїй нинішній роботі керівництво нормально ставиться до того, що люди працюють десь ще. Є лише одне обмеження: оскільки я працюю в державній інституції, то мої інші проєкти не можуть бути політичними, щоб не було конфлікту інтересів.

Із замовниками на фрилансі також важливо обговорити правила на березі, щоб вони розуміли, у який час ви на зв’язку та скільки можете присвятити цим завданням. У мене все працює саме так, тому жодних проблем ні з роботодавцем, ні із замовниками на фрилансі в мене немає.

Анна-Марія Сабов

проєктна HR консультантка, партнерка для рекрутингового агентства reteam.business

У цього питання поєднання роботи та фрилансу є два боки – юридичний та етичний.

Якщо людина офіційно працевлаштована згідно з Кодексом законів про працю, то вона має право працювати в інших компаніях за сумісництвом у вільний від основної роботи час. Тобто закон не забороняє поєднувати дві й більше робіт одночасно.

Якщо людина співпрацює з компанією як ФОП, її відносини з роботодавцем регулюються лише тим, що вказано в контракті, додатку до нього чи комерційній пропозиції. Відповідно, якщо в договорі написано, що працювати з іншими компаніями чи клієнтами в певних сферах заборонено, і ви на це погоджуєтеся, тоді таке обмеження має місце. Але якщо в договорі цього не написано, а роботодавець усно забороняє вам фрилансити, то це можна прирівняти до маніпуляцій і погроз.

Робота в наймі, якщо ви ФОП, – це не рабство. Роботодавці часто просять працівників використовувати власні ресурси для роботи. Наприклад, під час пандемії просили користуватися своєю технікою. А деякі компанії просять своїх співробітників постити у власних соцмережах тексти корпоративного характеру. То чому співробітнику має бути заборонено використовувати його власні ресурси для роботи в інших компаніях у вільний час? У жодної компанії немає ексклюзивного права на інтелектуальні та фізичні ресурси людини, яка надає їй послуги, якщо тільки це не прописано в договорі.

Закон не забороняє поєднувати дві й більше робіт одночасно

Наприклад, коли я надавала послуги IT-компанії Jooble, там було дозволено проводити власні івенти в приміщеннях компанії, використовувати робочі кейси у власному курсі чи під час виступів на семінарах і конференціях. Натомість мій останній роботодавець, навпаки, був не в захваті від того, що я маю власні проєкти. Ультиматумів переді мною не ставили, єдина умова була не працювати на компанії конкурентів у цій сфері. Це було прописано в договорі.

Інший бік етичний. Я вважаю, що неетично фрилансити на клієнта своєї компанії та демпінгувати для нього по ціні. Також не окей користуватися робочими інструментами для досягнення власних цілей. Наприклад, у рекрутингового агентства є база кандидатів, а працівник викачує її собі, щоб працевлаштовувати цих людей в інші компанії, з якими він працює на фрилансі.

Коли я працювала в рекрутинговому агенстві 6 років тому, там попереджали, що фрилансити не можна. Це пояснювали тим, що рекрутер користується ресурсами компанії, щоб знайти кандидатів, робить це в робочий час і потім «продає» кандидатів іншим, а не працевлаштовує до клієнтів агентства.

Зараз у мене власне рекрутингове агентство. Ми з партнеркою залучаємо до нього зовнішніх рекрутерів, але не контролюємо, з якими ще клієнтами вони співпрацюють, чи вони продовжують працювати з тими кандидатами, які не пройшли процес відбору в наших клієнтів. Ба більше, ми навіть проговорювали з ними: якщо вони можуть допомогти працевлаштувати кандидата, якого знайшли для нашого клієнта, треба це зробити. Навіть якщо вони запропонують його компанії, що не є нашим клієнтом. Єдина етична умова – не переманювати співробітників із компаній наших клієнтів. Для нас це про баланс між свободою та відповідальністю. А також про довіру як основу будь-яких партнерських відносин.

Владислав Закревський

фронтенд-розробник

Я працюю фронтенд-розробником у двох компаніях – на фултайм-роботі та на парт-таймі. На моїй основній роботі за контрактом заборонений фриланс або парт-тайм. Проте в умові до цього пункту йдеться про те, що це питання можна узгодити з керівником департаменту та з юристами компанії. Це потрібно для того, щоб люди не працювали на конкурентів компанії, тобто це захист бізнесу.

Коли один із моїх попередніх роботодавців запропонував мені співпрацювати на парт-таймі, я зацікавився та вирішив узгодити це з ейчаром і юридичним відділом на основній роботі. Мене запитали, на яку компанію я хочу працювати парт-тайм і що саме буду робити. Оскільки конкуренції та конфлікту інтересів у цьому немає, я отримав дозвіл на додаткову діяльність. У ньому було написано, що мені дозволяється працювати на таку-то компанію у вільний від основної роботи час і щоб це не заважало моїй основній діяльності.

Зараз я працюю 8 годин на основній роботі та 2–3 години на парт-таймі. Я працюю з різними технологіями, тому це для мене й професійний розвиток, і додатковий дохід.