Усе більше людей приділяє увагу ментальному здоров’ю та самопізнанню. Уміння фокусуватися на своїх істинних відчуттях і потребах допомагає зробити життя більш якісним та свідомим.

Із цією метою люди звертаються по допомогу до психотерапевтів, коучів і менторів. Проте в цих поняттях виникає багато плутанини та часом не зрозуміло, який спеціаліст потрібен.

Ми говоримо з психотерапевткою Марією Лемещук і коучкою Валентиною Перервою про різницю між психотерапевтом, коучем та ментором. Марія розповідає, у чому полягає суть психотерапії та з якими запитами необхідно звертатися до психотерапевта.

Валентина пояснює, як коучинг допомагає досягати цілей, які інструменти у своїй роботі використовує коуч, на що потрібно звернути увагу під час вибору коуч-спеціаліста.

Марія Лемещук

кандидатка медичних наук, лікарка-психологиня, психотерапевтка

Як працює психотерапія

Варто почати зі значення терміну «психотерапія». Психо – душа, терапія – лікування. Психотерапія працює тоді, коли в людини є психологічна або інша проблема, яка вносить дискомфорт у її життя.

Основна задача психотерапевта – за допомогою психотерапевтичних інструментів допомогти людині подолати психологічні проблеми шляхом дії на її психіку. Зазвичай, інструментами є розмова та спеціальні психотерапевтичні методики.

Психотерапевт може працювати самостійно або в команді з іншими спеціалістами

Психотерапевт застосовує різні інструменти залежно від напряму психотерапії. Є когнітивно-поведінковий напрям, гештальт-підхід, психоаналітичний метод, сімейна терапія й інші. Наприклад, у когнітивно-поведінковій терапії робиться акцент на когнітивну частину, коли ми працюємо з думками, і поведінкову, коли ми корегуємо безпосередньо дії.

Психотерапевт може працювати самостійно або в команді з іншими спеціалістами. Наприклад, у стані важкої депресії людина може мати паралельне медикаментозне лікування, яке назначає психіатр, і працювати з психотерапевтом у напрямі корекції свого стану. Тобто розбиратися, чому в неї депресивний стан, які фактори вплинули на його виникнення, чи є ці фактори зараз у житті людини, що робити, аби вийти з цього стану зараз, і як профілактувати, щоб не повертатися до нього знову. У цьому допомагає психотерапевт.

Як стають психотерапевтами

Психотерапевт може мати закінчену медичну освіту, після чого отримати додаткову кваліфікацію психотерапевта. Тоді такий спеціаліст може надавати спеціалізовану психотерапевтичну допомогу в лікарні, він взаємодіє з психіатрами та працює на рівні корекції психічного стану людини.

Також психотерапевт може мати загальну психологічну освіту й після того пройти спеціалізацію в психотерапії в одному з напрямів. Залежно від обраного напряму визначається більш вузька спеціалізація терапевта. Наприклад, один психотерапевт буде працювати з парами та людьми, які не можуть влаштувати особисте життя, а іншій буде спеціалізуватися на роботі з дітьми та підлітками.

Що може психотерапевт

Спектр роботи психотерапевта достатньо широкий. Він допомагає вирішити психологічні проблеми людини. Найчастішими запитами є депресія, тривога й тривожні розлади, фобії, порушення самоцінності, незадоволення життям, перфекціонізм, труднощі в регуляції емоцій та інші проблеми.

Також терапевт допомагає вийти з кризових станів, працює з травматичними розладами, якщо травматичні події були в минулому, корегує психічні та психологічні розлади.

Ще однією зі сфер впливу психотерапевта є мотивація та пошук сенсу життя. У психотерапії є різні техніки вирішення проблем. Наприклад, екзистенційна терапія, у якій говориться про сенс життя та пошук життєвих цінностей.

Психотерапія застосовується не тільки, коли людині дуже погано. Психотерапія також про піклування про себе, свій психологічний стан і психічне здоров’я.

Навіть якщо людина задоволена своїм життям, є багато точок для зростання.

Як показує практика, у кожної людини є своя життєва історія та труднощі, пов’язані з нею. Психотерапія може бути інструментом для поліпшення якості та рівня життя, що, на мою думку, також важливо.

Чого не може психотерапевт

Психотерапевт не може працювати з невмотивованим клієнтом. Якщо людина не хоче нічого змінювати у своєму житті, тоді психотерапія точно не буде працювати тому, що це командна робота й вона багато в чому залежить від того, як інструменти, що використовують на сесії, людина буде застосовувати в реальному житті.

Психотерапія – це також про піклування про себе, свій психологічний стан і психічне здоров’я

Психотерапевт не може радити, оскільки це не директивний метод. Психотерапевт може показати різні варіанти вибору, а людина сама обирає більш прийнятний для себе варіант. Під час дискусії можна проговорювати їх із психотерапевтом, щоби вибір людини був максимально усвідомлений. Але психотерапевт не може вказувати людині, що і як їй треба робити. Усі люди різні, і в кожного є право самостійно обирати свій життєвий шлях.

Валентина Перерва

лайф, командна коучка, коучка АСС ICF

Що таке коучинг

Коучинг – це вивірена за структурою та послідовністю технологія досягнення цілей. Це дуже важлива робота з особистістю. Коучинг підтримує людину, як і менторство, супервізія, терапія, психологічний супровід.

Сучасний світ ставить людині стільки викликів, що вона стає неспроможною сама досягати важливих цілей. Із підтримувальною професією коуча це відбувається швидше, екологічніше, коректніше, із повагою до себе та життєвого простору, у якому живе людина.

У коучингу існує таке поняття, як «внутрішня гра». Його ввів Тімоті Голві – один із перших коучів, який прийшов зі спорту. Допомагаючи спортсменам, він зрозумів що їхні результати не завжди залежать від тренувань. Доволі часто в основі лежить внутрішній ажіотаж. Він назвав цей процес внутрішньою грою.

Внутрішній гравець, який грає проти людини, – це її слабкості, лінь, прокрастинація, невпевненість, сумніви

Внутрішній гравець, який грає проти людини, – це її слабкості, лінь, прокрастинація, невпевненість, сумніви. Тобто все, що може стати на шляху до досягнення результату.

Наприклад, ви прокидаєтеся зранку й думаєте: «Та, нехай завтра зроблю». У цей момент внутрішній гравець грає проти вас. Коучинг дозволяє розібратися, домовитися з цим внутрішнім гравцем і визначити, як його обійти.

Якщо розібратися з внутрішнім гравцем, який грає проти вас, і через усвідомлення та мислення, яке призводить до зміни дій, знайти в собі потенціал, це дасть необхідний результат. Це стає можливим завдяки знаходженню партнера.

Завдяки коучингу можна впоратися з лінню, прокрастинацією, синдромом самозванця, ставити актуальні цілі й досягати їх, враховуючи необхідні ресурси та долаючи перешкоди. Людина бачить можливості, а не перешкоди, усвідомлює, що власними зусиллями можна реалізувати те, що раніше здавалося нездійсненною мрією. Коуч допомагає робити практичні кроки до своєї цілі та підтримувати віру в себе.

Як це працює

Людину, із якою працює коуч, називають коачі, герой, чемпіон або клієнт. Між коучем і коачі діють клієнтські взаємини. Коуч працює в інтересах клієнта. Вони стають партнерами в спільній справі, як клієнту досягти важливої для нього мети.

Процес коучингу спрямований на усвідомлення важливих запитань: «Що зі мною відбувається?», «Наскільки мене це влаштовує?», «А чого я хочу?» Часто людям найскладніше відповісти на питання: «А чого ти хочеш?» Адже часто особисті авторитети людини говорять їй, що треба, а що не треба робити. Тому виникає питання: «А чого хочу саме я?»

Коуч завжди уважно слухає клієнта, спостерігає та працює, як дзеркало. Наприклад, коуч може сказати:

– Я тільки-но помітив, що коли ви це промовляли, то усміхнулися. Що там, за цією усмішкою?

Клієнт може сказати:

– Ви знаєте, я усміхнувся тому, що мені це було приємно.

– А якщо вам це було приємно, тоді до чого ви б хотіли дійти у своєму житті?

– До цього стану, коли мені приємно.

Тобто ось як працює це зосередження. У коучингу багато взято з психології: активне слухання, фокус на клієнті, пряма комунікація.

Коуч також може ділитися своїми відчуттями, щоби через емпатію коуча допомогти людині зрозуміти себе. Наприклад, коуч може звернутися до клієнта зі словами:

– Я відчуваю якесь хвилювання. Я розумію, що це хвилювання не моє. Про що вам може говорити моє хвилювання?

Часто для клієнта це ще один спосіб дослухатися до себе. Він може сказати:

– Ви знаєте, от коли ви мене питали, то я спіймав себе на думці, що не сильно в себе вірю.

Це ніби дістати з таємної шухлядки якусь річ і зрозуміти, що тобі заважає, чому в тебе не виходить і чому ти в себе не віриш. Коучинг – це самопізнання, комунікація з собою. Чому мені це важливо? Як я зрозумію, що отримав це? Що я можу зробити, щоб це отримати, або що мені заважає? Коучинг потрібен, щоби розібратися в цьому.

Коуч приходить, щоби дати людині необхідний інструментарій, аби вона могла взаємодіяти із будь-якою життєвою ситуацією. Звичайно, людина протягом життя не один раз може звернутися до коуча. На якомусь етапі життя людині буде необхідно створити новий, ще не знайомий досвід: на новому робочому місці, в нових умовах і викликах, у незнайомій країні або серед людей, з якими немає досвіду ефективної взаємодії.

Для чого потрібен коуч

Нещодавно в мене був досвід, коли проводила в спільноті коучів такі волонтерські сесії для того, щоб познайомити студентів із тим, як працює коучинг. Я бачу, що інтерес до коучингу росте.

З’являється покоління міленіалів, яким потрібно не просто жити, а змінювати життя. Зараз життя настільки стрімке. Людям потрібні канали, які допомагають досягати бажаного результату. Або навіть зрозуміти, чого людина хоче в житті. Це також запит сучасної молоді: «Я хочу зрозуміти, у чому моє призначення. У чому моя цінність? Заради чого мені жити? Куди йти? Як досягати цієї мети? Який в неї шлях?»

Коучинг передусім про стосунки з собою. Треба мати відвагу, щоби зізнатися собі в тому, що ти, наприклад, прокрастинатор. І, знаючи, що ти прокрастинатор, ставиш собі питання: «А що я хочу тепер? А я хочу не відкладати важливі справи? А що я маю для цього зробити? А як я зрозумію, що навчився не відкладати справи?» Коучинг працює з цими питаннями.

Коли людина аналізує з коучем свої моделі поведінки, які приводили до результатів, або ті моделі поведінки, які не робили цього, вона приходить до розуміння, що передусім їй потрібно. Спочатку людина змінює своє ставлення, потім – дії, а потім – і життя, якщо вона наполеглива й зосереджена.

Мені дуже імпонує вислів, що «коучинг – найвища петля еволюції». На мою думку, це найкраще, що створило людство в комунікаціях. Тому коучинг зараз такий популярний особливо серед людей, які вірять, що природою вже все закладено для того, щоб бути задоволеним від свого життя, оскільки ти можеш і знаєш, як діяти.

Коучинг дає досвід ставитися до свого життя без оцінки. Ще Шекспір говорив, що інформація сама по собі є ні погана, ні хороша. Вона стає поганою чи хорошою від того, як ми про неї думаємо. А коучинг учить ставитися до будь-якої життєвої ситуації без оцінки, учить запитувати себе: «Що я можу з цим зробити, якщо це мене не задовольняє? І як я можу підсилити те, що мене задовольняє?»

Чим відрізняється коучинг від психотерапії

Якщо психотерапевт працює з теперішнім і минулим, то коуч працює з теперішнім і майбутнім. Що хоче клієнт? Що його влаштовує? Що не влаштовує? А як він хоче змінити те, що його не влаштовує, чи підсилити те, що його влаштовує? Ці запитання дозволяють йому усвідомити, отримати ту силу та сказати: «Я людина, що варта пам’яті про себе».

Коучинг не йде в минуле, тільки в разі, якщо в минулому є позитивний досвід, як людина впоралася з проблемою в минулому, наскільки сьогодні її влаштовує такий спосіб вирішення проблеми? Що вона хотіла би створити? Що може створити?

Якщо психотерапевт працює з теперішнім і минулим, то коуч працює з теперішнім і майбутнім.

Работа з коучем більш динамічна, ніж у психотерапії. Із досвіду своєї роботи я все більше схиляюся до того, що тривалий контракт у коучингу, наприклад від двох місяців до пів року, більш ефективний. Адже саме на цьому тривалому контракті людина фокусується на тому, що заважало їй досягти результату раніше.

Упродовж сеансів один-два рази на тиждень є можливість отримати необхідну підтримку, від коуча, виховати в собі нові звички, закріпити їх.

Як стають коучами

Коучем може стати будь-хто, кому не байдужа інша людина. Навіть якщо людині під 70 років, вона однаково може навчатися коучингу. Важливо пройти навчання за програмою, що акредитована однією із коучингових федерацій, бо лише тоді ви можете бути впевнені, що отримані вами знання дійсно є вивіреною коучинговою технологією, перевіреною досвідом професіоналів, сформованою через чіткі стандарти та професійні компетенції.

Змістом професійних компетенцій коуча є створення атмосфери довіри й підтримки, укладання коучингових домовленостей, активне слухання та партнерство, сприяння прогресу клієнта, розвиток його усвідомленості, відповідальності за прийняті рішення та здійснення практичних кроків.

На сесії коуч глибоко, уважно слухає, адже так, аналізуючи інтонацію, темп сказаного, видих чи паузу, навіть положення тіла можна побачити, що приховано навіть від самого клієнта та активно впливає на його життя.

Наприклад, клієнт каже:

– Хочу придбати машину.

Коуч ставить відкрите запитання:

– А що ціннісного в цьому?

– Хочу, щоб мене помічали.

– А чому це важливо, щоб тебе помічали?

– Таке відчуття, що я зовсім непомітний у цьому житті. Мене не знають, мене не бачать.

– І як машина тобі допоможе це забезпечити?

– Так будуть звертати увагу.

– Скажи, будь ласка, а що тобі потрібно: машина чи увага?

– Потрібна увага.

– А якщо ми знайшли, що тобі потрібна увага, як би ти ще міг її отримати?

І далі завдяки сесіям можна зрозуміти, що саме потрібно людині, як цю актуальну потребу реалізувати в найкращий спосіб.

Більшими експертом в житті, ніж сама людина, ніхто не може бути, й коуч також. Він ставить відкриті, сильні, і просуваючі питання. Відповідаючи на них, клієнт й отримує сили, щоби жити, діяти, мати те, що робить його щасливим. Якість нашого життя залежить від питань, які ми собі задаємо.

Як обрати коуча

Якщо ви вибираєте коуча, треба передусім запитати, яке навчання він отримав. Це навчання було протягом 6, 7, 8 місяців, рік чи більше року? Коучинг – це не швидке навчання, а тривале й глибоке, за яким особистісна й професійна трансформація.

Також важлива освіта. Яку освіту отримав коуч? У європейській чи американській федерації? Якщо коуч є членом федерації, це означає, що він отримав акредитацію. Це дуже важливо.

Також важливо відчувати «хімію» з коучем, певний внутрішній зв’язок. Якщо коуч відчуває клієнта, це максимально позитивно проявляється в роботі з ним. Якщо коуч зі свого боку помічає дискомфорт у роботі з клієнтом, тоді він говорить, що ефективної співпраці не вийде й чесно про це говорить людині. Це дуже важлива умова. Для ефективної взаємодії клієнт також має звірятися зі своїми внутрішніми відчуттями. Для чесного партнерства треба відчути цю саму «хімію» комунікації.

Хто такий ментор

Ментор близький до наставника, тільки є певна різниця. Наставник дає психологічну підтримку, а ментор – професійну. Ментор працює так: «Хочеш отримати від мене мої знання для втілення своїх компетенцій – отримуй. Я не буду з тобою няньчитися, я не буду підстраховувати». Це дорослі стосунки. У менторстві багато чого від коучингового підходу.

Ментор надає знання для вирішення проблем у професійній сфері, і він обов’язково професіонал, який знає ЯК. Це людина, яка компетентна в отриманні результату в певних питаннях. На відміну від психотерапевта й коуча, ментор каже: «Зроби так, так, і так».

Ментор потрібен, якщо людині треба отримати досвід, указівки, побажання й бачення. Ментор слідкує за ринком, тримає руку на пульсі й може конкретно сказати іншій людині, що потрібно для того, аби вона досягла результату.

Хто може стати ментором

Якщо брати професійну сферу, то існує професія ментор-коуч. Якщо людина має великий досвід і бажає допомагати, вона може стати ментором без освіти, але на вузьких спеціалізаціях. Наприклад, я вчитель, у мене є своє бачення, методика. І я можу передати цей досвід молодому вчителю.