Ділова етикаНам треба поговорити: як звільнитися без конфліктів

У рубриці «Ділова етика» The Village Україна намагається розв’язувати суперечливі питання, які виникають у робочому процесі.

Тут насамперед йдеться про домовленості: людина погоджується працювати в компанії на певних умовах. І звільняючись, збирається порушити ці домовленості. Універсальне правило – ми повинні це робити поступово, щоб звільнення не було стресом для компанії. Бажано ніколи не йти раптово, грюкаючи дверима, зі скандалом. Людська психіка не любить різкого розриву, і не важливо, це психіка вашого хлопця, дівчини або колег. Наші нейронні зв’язки в голові довго формуються, і їм потрібен час, щоб розпастися. Якщо вимикач у ванній зліва від дверей перенести праворуч, то ви ще довго будете натискати з лівого боку. Так само зі стосунками та роботою.

У гештальт-підході є цикл контакту. Це крива, за якою ми входимо в стосунки за певною схемою: преконтакт, контакт і постконтакт. Під час преконтакту люди синхронізуються і знайомляться, наприклад, вітаються. Якби ми починали розмову без преконтакту, це було б агресивно. Стадія контакту – саме спілкування. Постконтакт – це прощання, наші враження після спілкування. І ці три стадії мають відбуватися якомога плавніше. Звільнення – якраз про постконтакт.

Якщо ви розумієте, що хочете завершити роботу в компанії, варто повідомити про це заздалегідь. Наприклад, обговорити з керівником, що ви плануєте звільнитися, але готові пропрацювати ще місяць. Та в нас немає культури прощатися, тому зазвичай ми реагуємо так: спочатку довго терпимо, вигораємо й тоді вибухаємо. Найкраще уникати такого процесу. Якщо щось не влаштовує на роботі, треба говорити про це відразу.

Потрібно розуміти причини звільнення: ви переїжджаєте в інше місто чи змінюєте сферу діяльності. Але якщо використовуєте розмову про звільнення, щоб вам підвищили зарплату, це маніпуляція. Якщо справді не влаштовують умови, потрібно так і сказати: «Я розумію, ви не можете платити, бо немає бюджету, але і я не можу так працювати. Тому на цьому етапі нам краще розійтися». Для мене це не претензія, а така сама причина звільнення, як будь-яка інша.

Що робити, якщо вмовляють залишитися

На маніпуляцію можна піддатися через почуття провини або сорому. Саме тому нерідко люди відмовляються від свого рішення і таки залишаються на роботі. Керівник у такому разі може казати: «Слухай, без тебе ми тут не зможемо, якщо ти підеш, нам кінець». Так закладається звинувачення, при чому дуже красиве: з одного боку, керівник покладає на вас велику відповідальність, а з іншого – робить винятковим і хвалить. Якщо людина після таких слів залишається, значить, ця потреба у схваленні не була задоволена або її картинка щодо звільнення ще недостатньо сформувалася. Якщо чітко розуміти свої потреби, то маніпуляція не вдасться. Мене можна скільки завгодно звинувачувати, але це не працюватиме, якщо я не відчуваю провину.

Причини звільнення завжди прості, але складно про них говорити відкрито. Найчастіше ми звільняємося, коли хочемо зростання на посаді, розуміємо, що досягли своєї «стелі», хочемо більшу зарплату, не спрацювалися з командою чи керівником. Це базові причини. Говорити про них потрібно чесно, але дипломатично: нам ніхто нічого не винен. Не всі керівники «гнучкі» у змінах і готові підлаштуватися під своїх співробітників.

Як підготуватися до розмови про звільнення?

Якщо ви хочете підійти до керівника й почати розмову, то підберіть вдалий час. Головне, щоб це не було в той момент, коли людина завалена роботою і не може відволіктися. Крім того, керівник не має бути голодним, повірте, це дуже впливає на настрій. Я б радила підходити в післяобідній час, коли людина в доброму гуморі.

Буде розумно заздалегідь промоніторити ринок і зрозуміти, наскільки ви рентабельні й наскільки ваші очікування виправдані. Вивчення ринку і ваша аналітика можуть стати додатковим аргументом до того, чому ви збираєтеся звільнитися.

Перед розмовою ви повинні подумки кілька разів прокрутити сценарій бесіди і щонайменше чітко усвідомлювати, чому хочете піти і що плануєте змінити у своїй професійній кар’єрі. Починати розмову з метою «шантажу» не раджу. Якщо у вас є очікування, що керівник почне вас утримувати як цінного працівника, то цього може не статися з різних причин. Будьте чесними з собою та іншими. Коли хочете підвищення зарплати або змін умов на посаді, кажіть про це відверто і пропонуйте варіанти свого розвитку в компанії.

Назвіть керівникові причини, аргументуйте звільнення без звинувачень та образливих слів. Ви ще не раз можете зіткнутися по роботі. Не варто звинувачувати колег у тому, що у вас щось не вийшло. Аналізуйте свої слабкі та сильні сторони, проведіть аналіз помилок і рухайтеся далі.

Як попрощатися з колегами?

Потрібно вміти бути вдячними. Згадайте хороші моменти або події, подякуйте в письмовому або усному форматі колегам за роботу. Не варто розповідати про особисті причини або, тим паче, образи. Так ви налаштовуєте людей одне проти одного і стаєте токсичною людиною.

Можна організувати невелике частування, щоб попрощатися на максимально позитивній ноті. Це дрібниця, але ваша увага може бути приємною для колег.

І не забувайте, що колеги та оточення на роботі – це ваш нетворк. Намагайтеся з усіма зберігати добрі стосунки, у майбутньому ви можете ще не раз допомогти одне одному.