У рубриці «Ділова етика» The Village Україна намагається розв’язувати суперечливі питання, які виникають у робочому процесі.

Ситуація: ви працюєте у компанії вже тривалий час і хочете отримувати більше грошей за свою роботу. Розповідаємо, як домовитися з керівником про підвищення і чому нам так незручно говорити про гроші.

Ілля Полудьонний

психолог, сертифікований гештальт-терапевт

Чому нам незручно говорити про гроші та підвищення зарплати

Тема грошей для пострадянського простору є консервативною. Суспільство до 90-х років жило в культурі колективізму, де все спільне, є планова економіка, держава сама визначає зарплату. Кроку вліво чи вправо немає. Наші батьки – носії культури, де було визначено, скільки повинні коштувати ті чи інші послуги. Водночас у США в культурі капіталізму торгуватися було нормальним явищем. Тому коли ми говоримо про підвищення зарплати, є відчуття, що людина йде до великого регулятора і просить можливості заробляти більше. А насправді вона йде домовлятися про умови роботи, за яких буде отримувати вищу зарплату. Якщо я звертаюся до начальника, він як великий тато може мені це дозволити або не дозволити. Якщо я звертаюся як до партнера, ми перебуваємо на рівних умовах: я прийшов продавати свій час, компетенції та знання за певну суму. Це дві різні філософії.

Як готуватися до розмови про підвищення

Рекомендую говорити про гроші не тоді, коли у вас скрута, а коли все добре. Адже, коли все погано, ви погодитеся на будь-яку суму й не зможете об’єктивно оцінити свою роботу.

До діалогу з роботодавцем потрібно готуватися заздалегідь – найкраще за кілька тижнів або й місяць. Перед розмовою про зарплату раджу дослідити ринок: буде корисно пройти кілька співбесід в інших компаніях, щоб зрозуміти, скільки можна отримати за ці послуги. Якщо в іншій компанії мені пропонують на 20% більше, то я розумію, що в мене у кишені є пропозиція з вищою зарплатою. Тоді під час розмови з керівництвом про підвищення я почуватимуся впевненіше. Ще один спосіб – дослідити свою внутрішню вартість. Люди часто орієнтуються на те, скільки платять, а не на те, скільки хочуть отримувати. Потрібен хтось збоку, найкраще – фахівець із профорієнтації чи психотерапевт. Людина називає вам різні цифри, ви маєте прислухатися, біля якої цифри зростає напруження. Наприклад, цифра може бути замалою або, навпаки, завеликою, і ви відчуваєте, що це не ваша «вартість». Також потрібно зважати на свої потреби. Наприклад, я отримую 1000 доларів, але мої потреби становлять 1 200 доларів. Водночас 1 500 доларів перевищують мої потреби, це забагато.

Перед розмовою треба щонайменше розуміти, чому ви з роботодавцем переглядаєте умови праці. Це може бути ваш досвід, розширення навичок, конкурентність ринку. Крім того, важливо розуміти завдання на своїй позиції: навряд чи вам платитимуть більше за ту саму монотонну роботу.

А ще треба знати, яку зарплату ви хочете. Не просто «хочу підвищення», а конкретну цифру: реальна вона чи ні, це вже інше питання. Якщо у відповідь керівник каже, що зараз неможливо підвищити зарплату, бо немає грошей, важка ситуація у компанії, не можна йти просто з відповіддю «ні». Потрібно з’ясувати, коли ви повернетеся до цієї розмови знову.

Якщо компанії вигідно когось просувати вгору, а ініціатива йде не від співробітника, це може бути тиском на людину. Тому в Кремнієвій долині фахівці самі повинні проявляти ініціативу. Це гарантія того, що працівник сам це вибирає і що це його мотивація.

Юлія Руднєва

HR-менеджерка

Просити підвищення потрібно тоді, коли ви хочете зростання або вже досягли певних висот, але це залишилося непоміченим. У кожній компанії ця процедура відбувається по-різному. В одних передбачено перегляд зарплати, наприклад, раз на пів року чи рік з урахуванням девальвації, а в інших це відбувається тільки за запитом працівника.

Перед тим як іти до керівника з розмовою про те, що ви «хочете більше», потрібно бути готовим відповісти на питання «чому?». Насамперед вам треба адекватно оцінити себе. Для такої оцінки проаналізуйте минулий рік з погляду виконаної роботи. Можете перерахувати ті проєкти і кейси, якими пишаєтеся. Можливо, зросла ваша відповідальність і кількість завдань. Тепер варто виписати все це в блокнот і провести паралель «було» і «стало». Наступний крок – прописати шлях свого розвитку. Як ви бачите наступний етап? Що зміниться в межах вашої відповідальності? Яких знань вам бракує, що варто підтягнути?

Виберіть час, коли в керівника буде «гарний настрій». Перед зустріччю попередьте його про тему розмови й попросіть оцінити вашу ефективність. До кінця зустрічі керівник повинен розуміти, що втрачати вас і починати пошук нової людини йому не вигідно. Запитайте свого роботодавця, як він оцінює вас: ваші сильні сторони та зони розвитку. У такому діалозі ви зможете обмінятися думками, отримати фідбек і продумати подальший план розвитку.

Варто зрозуміти, скільки ви «коштуєте». Не можна прийти до керівника з уявною цифрою, яку ви взяли зі стелі. Це щонайменше нерозумно. Проаналізуйте середню заробітну плату на ринку.

Що не варто робити під час розмови про зарплату

Під час розмови точно не варто шантажувати роботодавця. Яскраво негативні листи не допоможуть. За такий вибух емоцій вас можуть звільнити.

Не порівнюйте себе з колегами, навіть якщо ви знаєте, що хтось заробляє більше, а обсяг роботи не відрізняється. «Чужа трава зеленіша» – поганий аргумент, найчастіше ця інформація є конфіденційною, тож не ставте себе під удар. Якщо вам стільки платять, значить, ви себе так продали.

Увімкніть у собі дипломата. Покажіть свою цінність і зацікавленість у власному розвитку в цій компанії. Коли співробітник робить більше, ніж від нього очікують – це завжди помітно і потім стане вагомим аргументом. Роботодавець не буде вам підвищувати зарплату тільки тому, що «ви хороша людина», тож будьте максимально підготовлені.

Може бути таке, що ви одне одного не почуєте з першого разу. Але не опускайте руки та спробуйте зайти з іншого боку. Наприклад, вам не можуть підвищити зарплату, але можуть оплатити курси навчання. Тоді користуйтеся моментом і здобувайте нові знання та досвід. У майбутньому ваш керівник буде зацікавлений у застосуванні цих знань, і після курсів можна буде ще раз обговорити результати й домовитися про перегляд зарплати. На мій погляд, думати про звільнення з компанії потрібно тоді, коли ви вперлися у стелю в усіх сенсах.

Обкладинка: ehcat