Ділова етикаЛюдина з великої букви: чи варто використовувати форму звертання «Ви»
Відповідають мовознавець, копірайтерка та спеціалістка з етикету
У рубриці «Ділова етика» намагаємося вирішувати суперечливі питання, які виникають у робочому процесі. Раніше ми писали, як правильно залишати чайові та наскільки довго у закладі можна сидіти з ноутбуком. Цього разу дізнаємося, чи варто звертатися на «Ви» з великої літери.
Олександр Авраменко
мовознавець
З великої літери «Ви» пишеться лише за шанобливого звертання до однієї особи. І не будь-де, а тільки у ділових документах або вітальних листівках, запрошеннях чи ділових листах.
Помилковим є написання «Ви» з великої літери, коли ви звертаєтесь до двох, або більшої кількості осіб.
Таїсія Гераско
копірайтерка
У новій редакції «Українського правопису» сказано, що займенник «Ви» можна писати з великої літери як форму ввічливості у звертанні до однієї конкретної особи в листах та офіційних документах, тож це не є помилкою. Питання лише в тому, потрібний вам цей ступінь шанобливості у листі, чи він є надмірним.
Я завжди пишу «ви» з маленької літери. «Ви» при зверненні до однієї людини звучить досить ввічливо (порівняно зі зверненням на «ти»). Та й більшість людей сприймає це нормально. Скільки працюю, помічаю, що всі йдуть шляхом спрощення у діловому спілкуванні. Навіть більше, звертання на «Ви» починає отримувати негативне значення, приймаючи відтінок показної ввічливості.
Але є кілька випадків, у яких слід послуговуватися цією формою:
- Коли ви хочете підкреслити свою повагу до людини, і ця повага є щирою. Наприклад, якщо вирішили подякувати Світлані Алексієвич за її книжки або написати професору зі свого університету.
- Коли пишете офіційного листа президенту, послу чи іншим урядовцям.
- Коли вас про це попросили. Звертайтеся до людини так, як їй буде комфортно.
Анна Чаплигіна
спеціалістка з етикету
Сучасний світ, безперечно, більш демократичний, ніж 20 років тому. Інтернет і соцмережі сприяють цьому. Часто незнайомі люди, перебуваючи один від одного на відстані повідомлення або запиту на дружбу, створили ілюзію, що ми всі стали одне одному ближчі. Насправді це не так, ми стали не ближчими, а доступнішими.
На мою думку, надмірне зближення – відмова від форми «Ви», яку почали заміняти на «ви». Багатьом здається, що в такій формі зберігається поважне звернення, але воно демократизоване. Якщо розбиратися у формах з точки зору орфографії, то заміна «Ви» на «ви» при зверненні до однієї людини – це елементарна помилка. На «Ви» ми звертаємось до однієї людини, на «ви» – до кількох. Разом з тим не можна не визнати, що в креативних, демократичних, неофіційних спільнотах «Ви» дійсно сприймається як офіціоз і надмірний пафос.
Зважаючи на реальність, я б рекомендувала ніколи не відмовлятися від «Ви» при спілкуванні з представниками «офіційного», традиційного світу – держслужба, фінанси, право. А також при першому зверненні до людини, яка вище за вас за статусом. Якщо не можете визначити, хто за статусом вище, поставте «перевірочне» питання – хто кому потрібніший. І залиште право перейти з «Ви» на «ви», тобто скоротити дистанцію, людині, яка потрібна вам більше, ніж ви їй.
Текст: Наті Авдєєва, Віра Стадник