КоментарЯк розвивати бізнес під час війни й не збожеволіти. Запитали «Нову пошту», Comfy та Balbek Bureau

Як ви не йобнулися, розвиваючи бізнес під час війни?

Лейла Туваклієва («Київ Волонтерський»): А хто сказав, що не йобнулися? Трошки є. [сміється]

Слава Балбек (Balbek Bureau): Просто не мав на це часу.

Маша Назаренко (Comfy): Не збожеволіти в роботі простіше, ніж сидячи без діла в тривогах. Тому ми просто робили те, що вміємо найкраще, працювали й волонтерили.

Анна Завертайло (Honey): Мені здається, ми здавалися собі не такими важливими, щоб божеволіти. Багато уваги. Тому всю увагу з себе перевели на команду й ЗСУ.

Андрій Григоров («Нова пошта»): У кожного своє місце на фронті. Розуміння власної місії, де ти є ефективним, надавало сили й координати у свідомості. Від початку війни «Нова пошта» перевозила найнеобхідніше як для кожного українця, так і для країни загалом. Ми не могли дозволити собі не працювати. На нас були і є великі сподівання.

Вадим Іщенко (Uklon): Саме робота мене врятувала від депресії й тримає мене в тонусі.

Віталій Верещагін (Caparol Ukraine): Навпаки, робота допомагає відволікатися від постійного гортання стрічки новин, надає сил і бажання рухатися далі. Саме тому ми відновили бізнес уже за два тижні після початку повномасштабного вторгнення й продовжуємо докладати максимум зусиль для підтримки економічного фронту.

«Криза як можливість». Ви не втомилися від цієї фрази? Чи дійсно вона працює, коли в нас криза, розміром із війну?

Слава Балбек (Balbek Bureau): Для мене криза – це шанс прокачати витривалість і поглянути на власні проблеми з іншого боку. Що вона масштабніша, то більше таких можливостей відкривається.

Маша Назаренко (Comfy): Ми не просто не втомилися, а любимо її, це майже наш девіз. [сміється] Криза багато забирає, але й допомагає висвітлити найголовніше. Усе справжнє виростає під час кризи, і дуже швидко.

Анна Завертайло (Honey): Я втомилася від всіх фраз. Але справді криза – це перевірка на пружність. Тобто усвідомити, наскільки сталеві в тебе яйця, можна тільки під час криз.

Андрій Григоров («Нова пошта»): Століттями криза живе десь поруч з українцями. Наша адаптивність до неї вже в геномі. Цього разу вона дійсно велика, але й можливості не менші.

Лейла Туваклієва («Київ Волонтерський»): Я сама людина-криза. У кризових ситуаціях знаходжу нові креативні рішення й можливості для бізнесу.

Вадим Іщенко (Uklon): Можу точно сказати, що те, що зараз трапилося з нашою країною, – це не криза. Це війна: тут немає можливостей, є тільки біль.

Віталій Верещагін (Caparol Ukraine): Я вважаю, що в тилу ми не маємо право на втому, ми повинні підтримувати державу економічно, адже можемо це робити завдяки ЗСУ. Що стосується кризи, то зараз класний час змінювати правила й звички всередині бізнесу, оптимізувати процеси, щоб досягати кращих успіхів у майбутньому.

Чому ви продовжуєте працювати й розвивати свою справу в Україні?

Слава Балбек (Balbek Bureau): Бо займаюся цим половину свого свідомого життя. Було б дивно просто так це відпустити.

Маша Назаренко (Comfy): Крім любові безумовної, є ще велика мрія. Щоб щирі, сміливі, чесні й натхненні українці жили в країні, яку заслуговують, з білим відповідальним бізнесом, справедливою оплатою праці, великими можливостями. Ми про це мріяли й були прикладом до війни, ми не перестали в це вірити й зараз.

Анна Завертайло (Honey): Тому що тут усе наше: наша команда, гості, смаки, наш потенціал і ресурс.

Андрій Григоров («Нова пошта»): «Нова пошта» – артерія, що поєднує бізнеси по всій країні. Ми не можемо зупинитися ані на хвилину й закликаємо працювати інших підприємців. Разом ми маємо відновлювати економіку, адже це майбутнє нашої країни. Тому ми працюватимемо й надалі, шукатимемо різні варіанти. Віримо, що всі разом ми обов’язково прорвемося й переможемо!

Лейла Туваклієва («Київ Волонтерський»): Тому що я люблю Україну. Мені тут добре. Тут мої люди. І якщо жити, то тільки тут.

Вадим Іщенко (Uklon): Бо, працюючи в Uklon, ми точно розуміємо, як допомагаємо країні, і щодня створюємо можливості для тисяч людей.

Віталій Верещагін (Caparol Ukraine): Я вірю в бізнес. Бізнес – це, напевно, найкраще, що винайшло людство. Завдяки бізнесу багато чого існує, чим ми користуємося, як ми живемо. Це найпотужніша сила, набагато крутіша за демократію. А Україна надає багато можливостей робити свою улюблену справу круто.

Якою ви хочете бачити Україну після перемоги?

Слава Балбек (Balbek Bureau): Новою. Розумнішою. [усміхається]

Маша Назаренко (Comfy): Дорослою, впевненою у своїх силах мрійницею, яка всього на світі хоче й точно знає, що для цього потрібно робити. Ми вже маємо справжню свободу, гідність і честь і точно можемо додати до цього трохи вдалих бізнес-процесів.

Анна Завертайло (Honey): Україну як проєкт я бачу технологічною, правовою, трендвотчерською, з вільною економікою й конкурентними ринками. Спроможною формувати світові сенси й створювати додану вартість на все, що виробляємо. Унікальним культурним осередком з власними інтелектуальними елітами. А якщо коротко, центром світу!

Андрій Григоров («Нова пошта»): Країною свобод для особистості, у якій мої діти будуть відчувати гордість за те, що їхні батьки не поїхали з України.

Лейла Туваклієва («Київ Волонтерський»): Амбітною й цілеспрямованою у відбудові.

Вадим Іщенко (Uklon): Сильним переможцем.

Віталій Верещагін (Caparol Ukraine): Я бачу Україну ще більш сучасною, хоча вже зараз багато хто переконався, що Україна в багатьох питаннях випереджає Європу. Впевнений, що нові відбудовані міста будуть мати більш зручну інфраструктуру й комфортні умови життя. А ми будемо наполегливо працювати, щоб люди жили в здорових, добре спроєктованих, ефективних і збудованих за принципами сталого розвитку будівлях.

Що головне ви зрозуміли про свою команду за час війни?

Слава Балбек (Balbek Bureau): Укотре переконався, що ми з командою розділяємо погляди на життя. Труднощі зробили нас навіть згуртованішими, ніж ми були раніше.

Маша Назаренко (Comfy): Що цінності, які ми сформулювали в спокійніші часи, чесні й від серця. Ми сміливі, адаптивні й ефективні. А ще дуже емпатичні (навіть більше, ніж ми про себе знали).

Анна Завертайло (Honey): Що вони супергерої. Вони The Marvels!

Андрій Григоров («Нова пошта»): За щоденною довоєнною рутиною ховалося більше, ніж можна було уявити. Щиру підтримку, відвертість і величезний рівень працеголізму підсилюють саме такі часи. Щодня в нашій країні є потенційна небезпека: ніколи не знаєш, куди потрапить ракета чи снаряд, звідки буде обстріл. Але наші співробітники – справжні борці. Наші водії досі часто ризикують життям, перевозячи гуманітарні вантажі в гарячі точки. Ми всі дуже згуртувалися за часи війни. Усі допомагають одне одному й розуміють, що на них лежить велика соціальна відповідальність.

Лейла Туваклієва («Київ Волонтерський»): Що ми всі одне за одного й ми родина.

Вадим Іщенко (Uklon): Нічого нового: вони найкраща команда, про яку можу мріяти.

Віталій Верещагін (Caparol Ukraine): Люди – це головний актив бізнесу чи організації. Ми завжди багато часу приділяли людям, тому з перших днів війни відчули від працівників відданість, довіру, чесність, відкритість, готовність допомогти, робити свою роботу якісно, а також підтримку. Настав час, коли ми побачили результати своєї роботи.

Що найцінніше ви втратили за час повномасштабної війни? Що найцінніше здобули?

Слава Балбек (Balbek Bureau): Втратив сумніви. Здобув віру в людей.

Маша Назаренко (Comfy): 12 співробітників Comfy загинули. Найбільша й настрашніша втрата, яку ніколи й нічим неможливо компенсувати. Ми пам’ятаємо кожного й ніколи не будемо такими, як раніше. Ми здобули тяжкі уроки і ще одне підтвердження, що бізнес – це люди й передусім тільки люди.

Анна Завертайло (Honey): Втратили розвиток. Здобули незламність.

Андрій Григоров («Нова пошта»): Найбільші втрати – загиблі знайомі, друзі й колеги. На жаль, ми втратили вже 26 новопоштівців. Іноді гортаєш адресну книгу й жахаєшся, а видалити ще страшніше. Найбільший здобуток – закарбовування вартості й цінності свободи.

Лейла Туваклієва («Київ Волонтерський»): Втратила можливість обіймати свою рідну матір і бабусю. Вони на окупованій території в Херсонській області. Не можуть виїхати, бабуся дуже старенька. Здобула дуже цінне точне розуміння, хто свій, а хто чужий.

Вадим Іщенко (Uklon): Найбільша втрата – це людяність. Здобув остаточне розуміння того, що іншої країни в мене немає.

Віталій Верещагін (Caparol Ukraine): Втратили весну й літо у звичному форматі. Найбільше здобуття – крутість ЗСУ й те, як країна веде інформаційну війну. Щодо персонального здобуття – повернення додому в Бучу.

Ваш найбільший факап за час війни. 

Слава Балбек (Balbek Bureau): «Ми все встигнемо».

Маша Назаренко (Comfy): Не нехтуйте тривогами.

Анна Завертайло (Honey): Загинула наша «Левіто Мадре» – хлібна закваска, на якій ми робимо наші фантастичні панетоне. Не хвилюйтеся, нову вже відродили і вона живе.

Андрій Григоров («Нова пошта»): Переоцінка вміння розуміти людей: так багато «патріотів» серед знайомих емігрувало.

Лейла Туваклієва («Київ Волонтерський»): Холодильник застряг у стелі (реально).

Вадим Іщенко (Uklon): Факап – це досвід, він просто залишається. Тому конкретно згадати не можу.

Віталій Верещагін (Caparol Ukraine): «Давайте закінчимо війну, а вже потім будем розбиратися».

Який ваш улюблений мем про Україну у війні проти РФ?

Слава Балбек (Balbek Bureau):

Маша Назаренко (Comfy): Ми цей любимо, бо це вперше в житті наші юристи не сказали, що так не можна, а лайкнули.

Анна Завертайло (Honey,): «Боже, яке воно кончене».

Андрій Григоров («Нова пошта»): Про новий горизонт планування: «2–3 тижні».

Вадим Іщенко (Uklon): «Руський воєнний корабль, іді нахуй!»

Лейла Туваклієва («Київ Волонтерський»): Про перекур в Криму.

Віталій Верещагін (Caparol Ukraine): «Руський воєнний корабль, іді нахуй!»

  Подія «Бізнес під час війни. Виклики, факапи, трансформації» відбудеться 20 серпня, з 10:00. Із міркувань безпеки місце зустрічі надішлють учасникам за два дні до івенту.

 Квитки можна придбати за посиланням. Вони є двох типів: «преміум» і «стандарт» (коштують 5100 та 2600 гривень відповідно). Також за посиланням можна залишити питання до спікерів заздалегідь і приєднатися до Telegram-ком’юніті підприємців.