КоментарЧи можна підготувати бізнес на випадок війни? Запитуємо в людей, які мають знати найкраще

Я не розумію, чому всі почали панікувати зараз. Охороною державного суверенітету та територіальної цілісності України займаються збройні сили України. Якщо ви не представник збройних сил і не перебуваєте в оперативному резерві першої черги, від вас вимагається тільки не панікувати.

Я не стратег і взагалі вважаю, що ніхто не може робити якісь заяви з цього приводу, окрім Міністерства оборони та Центру стратегічних досліджень. Розумію, що входжу в оперативний резерв, тому моє завдання – за командою бути готовим вирушити туди, куди мені скажуть. Це дуже сильно спрощує мені життя.

Та сама історія і з ветеранами, які в нас працюють. У Veterano Pizza на Софіївській у нас не так багато ветеранів, тому та кількість працівників, що залишиться, зможе продовжувати працювати автономно. Процеси вже налагоджені, я делегував частину обов’язків, тому люди зможуть за потреби працювати без мене. [...] Урешті-решт, головне – це здоров’я команди та людей, а бізнес за найгіршого сценарію – це вже другорядне.

На початку року я провів стратегічну сесію – спочатку у своїй голові, а тоді з операційною менеджеркою, керівницею з виробництва та командою. Проговорили глобальні контекстуальні запитання: навіщо ми взагалі існуємо та які гіпотетичні ризики на нас чекають цього року. Це і «червоні» зони карантину, і глобальне підвищення цін на продукти, й економічні та макроекономічні показники, і можливе загострення у війні. Переконаний, що саме глобальне планування та складання мап ризиків допомагає не впадати в паніку, а діяти в критичний момент.

Три сценарії можливого загострення війни

Нещодавно я проговорив команді, що ми будемо робити [у випадку нової хвилі російської агресії], відштовхуючись від аналітичної записки, яку підготувала Київська школа економіки. У ній передбачають найімовірніші дати атаки в другій половині лютого – березні та три можливі сценарії розвитку подій: обмежений конфлікт у межах Донецької та Луганської областей, розширений сценарій із Маріуполем, Харковом та Одесою й повномасштабна війна. За першого сценарію, умовної інтенсифікації бойових дій у наявних межах, у мене не 100% ймовірність мобілізації, тому бізнес продовжить працювати, як працює зараз.

За другого сценарію з розширенням зони бойових дій чи третього з повномасштабним вторгненням, я як військовозобов’язаний військовослужбовець оперативного резерву першої черги буду [повертатися в армію]. Я розумію, що в мене буде 24 години від оголошення повної мобілізації до прибуття у військову частину. Тому розписав буквально погодинно: що треба встигнути за цю добу, куди заїхати та що взяти по дорозі.

Команді я прописав, що за першого сценарію ми працюємо як зазвичай, а в другому сценарії керуватимемося в ухваленні рішень рекомендаціями уряду. Думаю, буде багато залежати від реакції населення, передусім у Києві. Співробітниками я сказав: «Це ваша особиста справа – залишатися в Києві за цього сценарію чи ні». Це справа кожного, у кожного своя відповідальність, свої родини. Якщо левова частка населення Києва залишається в місті та якщо команда вирішує залишитися – наприклад, якщо лінія зіткнення стабілізується на рівні Харківської, Одеської чи Херсонської областей – то операційно все зможе працювати.

Єдине, що напрям маркетингу, який я закриваю сам, поки не систематизований і не делегований. Але я вже буду думати, як організовувати маркетинг віддалено – десь із полів буду вести сторінку Veterano Brownie в Instagram. [сміється] Але ми прямо зараз шукаємо людину на SMM-напрям, тому гіпотетично це може бути закрито до моменту моєї мобілізації. У такому разі моя мобілізація взагалі ніяк не вплине на бізнес.

У третьому сценарії з повномасштабним вторгненням я думаю, що це будуть передусім не сухопутні наступальні дії, а хаотичні ракетні удари плюс робота авіації. Якщо не розглядати варіант з евакуацією, найскладніше буде пережити перші два тижні. На цей сценарій я проговорив з орендодавцем нашого приміщення й орендодавицею моєї квартири потребу законсервувати майно. У принципі, ця логіка дій повністю відповідає логіці під час першого локдауну: проговорили з партнерами умови заздалегідь і працюємо, поки можна працювати.

Що робити з інвестиціями

Окрім того, нещодавно ми домовилися про велику інвестицію [у Veterano Brownie]. На 2022 рік ми запланували зміну концепції, розширення виробництва й оновлення сайту для покращення онлайн-замовлень. Саме зараз чекаємо на надходження коштів: я вирішив, що ми можемо залучати кошти, поки маємо змогу ними розпоряджатися. Якщо ж починаються бойові дії, які не дають змоги працювати бізнесу, то ми обговорили, на яких умовах заморожуємо виплату та коли повертаємося до них.

Думаю, паніка навколо – це насамперед інструмент гібридної війни Росії. У комунікації з командою я намагаюся проговорювати якраз це. Мене запитують – думаючи, що я як колишній військовий володію інформацією – коли Росія нападе, у який саме день і що тоді робити. Постійно доводиться пояснювати, що Росія насправді напала ще у 2014 році, а повномасштабну війну може почати хоч сьогодні, хоч учора.

Водночас ми провели комунікацію з персоналом щодо того, як зібрати тривожну валізу, як можна швидко залишити зону бойових дій і як себе за таких обставин поводити. Адже, якщо, припустімо, у Маріуполі почнуться бойові дії чи місто захоплять, [працівникам бізнесів Veterano Group] буде максимально небезпечно залишатися тут. Тому ми проговорили низку дій: як можна буде залишити місто, як діяти у випадку, якщо вони захочуть тут залишитися і як можна приєднатися до армії тим, хто хоче захищати свою країну. Та не сказав би, що це повноцінна підготовка, зараз це більше розмови.

Ми постійно намагаємося делегувати обов’язки команді: у мене десять закладів у Маріуполі, тому без автоматизації та налагоджування [автономних] процесів через окремих менеджерів було б неможливо керувати бізнесом. Зрештою, закладам буде сенс продовжувати працювати лише в тому разі, якщо вони зможуть приносити користь: годувати солдатів, приміром. Власне, головні завдання [на найгірший сценарій]: як допомагати нашій армії і як у випадку втрати контролю над містом вивозити бізнес.

Чи продумували ми ці можливі сценарії заздалегідь? Ні, ми не думали про переїзд, але був пошук нових локацій і більш рентабельних місць. Припустімо, був варіант із відкриттям піцерії в Запоріжжі, ми знайшли вдалу локацію. Але якщо тоді сприймали його як варіант можливості, то тепер – як варіант евакуації. В ідеальному сценарії можна було б перевезти всю команду, зберігши їхні робочі місця.

Утім, не думаю, що Маріуполь зараз перебуває в більшій загрозі, ніж інші міста. Думаю, навпаки – Маріуполь зараз є одним із найбільш захищених міст України. Оскільки зона конфліктів фактично за 20 кілометрів від міста, у нас завжди велика кількість військових, багато підрозділів, силових структур і техніки. Як не дивно, але, думаю, Маріуполь буде більш захищений у випадку повномасштабної війни з боку Росії. До того ж, думаю, зараз ми значно краще готові до загрози, ніж у 2014 році. На відміну від того часу, зараз уже ніхто не буде стояти та чекати на диво, що скоро все закінчиться. Ми бачили ці жахіття війни на власні очі, тому добре все розуміємо.

Не дуже розумію, чому зараз починається паніка, бо війна в нас триває з 2014 року. «А що ж буде, якщо нападуть?» Напали ще у 2014 році, продовжують нападати весь час.

Я від початку будував бізнес із розумінням, що рано чи пізно повернуся в армію – хай це було б за рік, два чи десять. Росія нікуди не подінеться, вона завжди буде претендувати на нашу територію та загрожувати нам. Тому процеси вибудовував так, щоби все могло працювати без мене, щоб справи могла підхопити моя дружина. На першому етапі – підтримувати бізнес. А згодом і розвивати його.

Сценарій насправді один: якщо починається загострення, я повертаюся в армію, а бізнес працює без мене. Можливо, на перший час не буде розвитку, але підтримуватися все буде. Якщо ж починається повномасштабна війна, то не буде ніякого бізнесу. На цей варіант планувати щось неможливо. Якщо, не дай Боже, це почнеться – а я на 99% впевнений, що цього не буде – треба буде просто реагувати відповідно до розвитку подій.

Зараз ми готуємо відкриття Veterano Coffee у Вишневому, розвиваємо бізнес. Як можна планувати розширення бізнесу в таких умовах? Треба не боятися, а робити. Якщо ти боїшся, краще не починати бізнес. Якби я боявся, то просто би закрив бізнес і поїхав в якусь із країн, де на мене чекають. Але я вирішив залишитися тут, тому не буду на це зважати.