БізнесЯк працює благодійний фонд і скільки заробляють його працівники
Горизонтальна структура в команді, відсутність робочих годин і фінансова винагорода благодійникам
З початком повномасштабної війни діяльність волонтерських організацій і благодійних фондів активізувалася. Згідно з дослідженням, у квітні 2022 року, як порівняти з квітнем 2021 року, зареєстрували в 12 разів більше благодійних фондів. Волонтери стали символізувати надійний тил захисників на передовій.
Ми поговорили з керівником одного з українських благодійних фондів, що розпочав свою діяльність під час повномасштабного вторгнення РФ, про те, як працюють фонди, які є нюанси в роботі, прогалини в законодавстві та чи потрібно платити зарплату благодійникам.
Цей матеріал підготували за підтримки наших читачів
Оберт фонду на місяць:
2–10 млн грн
Інституційні витрати:
20% від обігу
Скільки людей працюють:
27
Зарплата операційного директора та головних менеджерів:
25 000 грн
Зарплата членів команди:
20 000 грн
Як зареєструвати благодійний фонд?
Зареєструвати благодійний фонд узагалі не складно. На Міністерство юстиції пишеться лист-звернення, у якому описується мета, ціль, склад фонду, його назва та цілі. Також створюється протокол засідань – звучить складно, але з цим можуть допомогти юристи. Далі відкриваються офіційні рахунки. Тут важливо, що фонд має обов’язково оформити на роботу директора, бухгалтера, медика (за необхідності) й інших співробітників.
Бухгалтер і юрист у штаті – обов’язкові, і краще, щоб це були люди з гарним досвідом. Бо вся бухгалтерія є білою та має суворі вимоги до звітності: і з приводу грошових витрат, і з приводу гуманітарної допомоги, і транспортних засобів, і взагалі будь-яких матеріальних речей.
Тобто, наприклад, нам хочуть передати гуманітарну допомогу. Для цього ми пишемо лист-запит на організацію, на кордоні декларуємо вантаж, вантаж автоматично ставиться на баланс фонду. Далі під час передання гуманітарної допомоги ми документально це все фіксуємо актами прийняття-передання, підписаними і пропечатаними обома сторонами. І ми не можемо віддати гуманітарну допомогу просто так, комусь. Обов’язково має бути запит на те, що ми передаємо від тієї сторони, яка прийматиме.
Також до кожної витрати мають бути видаткові накладні, рахунки, акти прийняття-передання або акти виконаних робіт.
Тобто зареєструвати фонд легко, а от вести звітність – украй складно. В Україні дуже багато недопрацьованих законів. Тож розібратися самостійно майже нереально. Юрист і бухгалтер із досвідом у цьому дуже допоможуть. Головне – мати можливість офіційно їм заплатити зарплати, які разом із податками не перевищуватимуть 20% від загального обігу наданої допомоги.
Також важливо, що інституційні витрати (тобто витрати на зарплати, оренду офісу та складу) не можуть покриватися з коштів, які надходять від фізичних осіб (із донейтів). Це врегульовано законодавчо. На інституційні витрати можна брати тільки зі зборів, які не зроблені за цільовим призначенням. Якось так і живемо.
Робочий день благодійника, який він?
У нас є загальний доступ до системи Ajax, тож я знаю, що точно о восьмій-дев’ятій ранку вже хтось є в офісі. Зазвичай першими приходять люди, які заводять дітей у садки та школи. Вони починають працювати раніше за інших.
У нас дуже цікава організація роботи, тож у кожного благодійника свій типовий день. Ми маємо горизонтальну структуру, усередині якої є керівна команда, і реалізуємо проєкти, як зазвичай це роблять в агенціях.
Тобто ми маємо ідею, робимо дослідження на потребу/запити/контекст/актуальність цієї ідеї, далі визначаємо проджекта (зазвичай це той, хто є ініціатором), і далі створюється команда з трьох-чотирьох людей конкретно під цей проєкт. Інші відділи допомагають проєкту реалізуватися: фандрейзери шукають фінансування (за попереднім кошторисом, який рахує проджект), піар-відділ продумує комунікаційну стратегію, юрист перевіряє правове поле та ризики, дозволи й обмеження, які можуть бути. Операційний директор готує документальну частину.
Різні проєкти тривають різний час і мають різний кількісний склад команд. Наприклад, один із наших проєктів триває з жовтня до березня-квітня, у нього залучені так чи так майже всі працівники фонду. А от дитячий проєкт, який ми організовували на різдвяні свята, робили дев’ять людей.
Відповідно, ми працюємо на результат, а не погодинно. У кожного працівника є своя зона відповідальності та свої окреслені завдання від керівника того чи іншого департаменту. Хоча всі люблять бути в штабі, бо нам вдалося створити класну дружню атмосферу.
Скільки заробляє благодійник?
Те, що ми виплачуємо нашим колегам-благодійникам, ми не називаємо зарплатою, бо ці суми суттєво нижче ринкових. Це матеріальна допомога чи фінансова винагорода. Майже вся наша команда, включно з керівниками напрямів, отримує виплату в розмірі 20 000 гривень. Операційний директор і головні менеджери (це три людини) – 25 000 гривень.
Звісно, майже всі в команді мають комерційні проєкти, бо на зарплату у 20 000 гривень у Києві не винаймеш житло та не проживеш. Наші відеографи створили свій продакшн, який називається «Склад», і знімають ролики для українських брендів. Інші менеджери працюють або комунікаційниками, або керівниками в бізнесах. Хтось робить івенти, хтось курує роботу закладів.
Усі кошти з донейтів ідуть на пряму допомогу та ніколи не використовуються на операційні витрати. Щоб сформувати зарплатний фонд, у нас є компанії-партнери, які закривають інституційні витрати. Також у грантових проєктах закладено до 20% від загальної суми гранту на адміністративні витрати. Це завжди прописують в умовах.
На що ще витрачає гроші фонд?
Крім того, що в нас ніхто не працює безплатно, ми також витрачаємо гроші на оренду офісу, оренду складу, логістику. Якщо ми робимо івент, витрачаємо кошти на організацію, на промо, поліграфію, зйомки, оренду обладнання під зйомки тощо. Усе залежить від проєктів, а вони в нас дуже різні.
Які є способи доходу фонду?
Оскільки ми всі працюємо як проджект-менеджери, під кожен проєкт розробляємо окрему фандрейзингову кампанію та шукаємо способи залучення коштів. Є, наприклад, прямі донейти, але всередині країни вони дуже погано працюють. Добре працюють лише збори на військових – на авто, дрон чи тепловізор – коли знаєш конкретну людину і її запит. Тоді можна щось зібрати серед знайомих, друзів, нашої аудиторії. Але це зазвичай невеликі збори – 300 000–400 000 гривень на «банку».
Якщо ми говоримо про великі проєкти, під які ми генеруємо гроші, то там інші способи: тут і співпраця з бізнесами, наприклад, певна мережа АЗК віддає дві гривні з кожної чашки кави під наш проєкт. Або супермаркет може віддавати 100% прибутків із продажу конкретного товару для закриття проєкту. Ми так збирали 100 000 гривень на різдвяні подарунки дітям з інвалідністю. Також можна робити івенти: благодійні маркети, аукціони, офлайн-записи подкастів чи стендапу, кошти з квитків за які передаються на благодійність. Є також гранти – коли гроші мають цільове призначення. Ми торік одержали грант на медицину в розмірі мільйона гривень.
Інституційні (операційні) витрати: зарплати, оренду оплачують бізнеси. Ми звітуємо про це безпосередньо тим бізнесам, які ці кошти надають. У нас немає людей, які працюють безплатно, бо це регулярна та систематична діяльність. Є якісь проєкти, під які ми іноді можемо залучити волонтерів. Так ми збирали людей, які допомагали загорнути подарунки дітям у подарунковий папір. Це волонтерська допомога, вона є безоплатною.
Який обіг у фонду?
Ми – дуже молодий фонд і не маємо стільки досвіду, як інші великі фонди, на які рівняємося. Суми на місяць зараз можуть дуже сильно відрізнятися, залежно від проєктів, які ведуться паралельно. Наприклад, у грудні в нас був гарячий період, коли ми могли згенерувати на місяць 10 000 000 гривень від бізнесів, прямих донейтів, грантової підтримки. Але вже за місяць сума становила набагато менше – 2 000 000 гривень. Від донейтів нам заходить дуже мало грошей. Донейти ми збираємо тільки під точкові запити. Тоді ми робимо спільний пост із людиною, яка збирає, і підтримуємо її більше медійно, хоча можемо докинути й із власних коштів якісь суми.
Оскільки для нас донейти не працюють, ми більше орієнтуємося на комунікацію з грантодавцями. Це великі фонди-партнери, які допомагають нам реалізовувати проєкти або бізнеси. З грантами в нас вийшло лише щодо медицини, один раз ми здобули грант на освітній проєкт – ми організували пекарський майстер-клас для ВПО. Гранти – це гроші, виділені з цільовим призначенням. І складність у тому, що треба погоджувати з грантодавцем кожну витрачену гривню, а це буває непросто.
Ілюстрації: Граб Анастасія