В Україні серед власників бізнесу жінок — 28,3%, а серед топ-менеджерів –30,6%. До Міжнародного дня прав жінок The Village Україна спілкується з українськими підприємицями про мотивацію запустити власну справу, гендерні стереотипи та жіноче менторство.

Фото: Марго Дідіченко

 Підпишись на THE VILLAGE УКРАЇНА В TELEGRAM – усі головні тексти тут.

Ганна Луковкіна

засновниця «Всі. Свої»

Мені здається, що з жіночими якостями у бізнесі легше

Я з дитинства хотіла мати щось своє. Якщо грала в ігри – то лише в стратегії; у мене було бажання побудувати і розвивати щось своє. Тепер, оглядаючись назад, я розумію, що це були якісь підсвідомі кроки до того, щоб мати власну компанію.

До «Всі. Свої» я працювала в концертному бізнесі, але він не міг мені дати того, чого я прагнула. Це ризиковий бізнес, де багато факторів не залежать від тебе. А я звикла, що якщо щось у процесі йде не так – це моя провина, я її ні на кого не перекладаю. Мені хотілося брати повну відповідальність за рішення.

Для мене в житті важливі три складові: самостійність, незалежність і можливість робити те, що цікаво. Мені комфортно, коли я можу сама ухвалювати рішення. Звісно, в нас працює величезна команда, завдяки якій усе відбувається, але останнє слово за мною. Мені подобається те, що не потрібно захищати класну ідею перед усіма. Я завжди прагнула цього уникнути; не хотіла щось доводити і пояснювати. У мене гарно розвинута інтуїція, але інколи важко пояснити, чому так треба зробити, я відчуваю і все.

 Для мене в житті важливі три складові: самостійність, незалежність і можливість робити те, що цікаво.

У 2015 році я помітила, що немає платформи, де були б представлені всі українські виробники. Їх багато, вони круті, але розкидані по всіх усюдах. У покупців був запит на українські товари, але їх було важко знайти і ніхто не хотів витрачати на це свій час. Навіть я хотіла купувати, але для цього треба було їхати хтозна-куди. Це був незручний процес, і ми вирішили все налагодити і зібрати українські бренди в одному місці.

Почали з івенту – перший маркет «Всі. Свої» пройшов успішно, і я стала мислити більш стратегічно й розвивати цей напрямок. Та ми були обмежені площею і не могли прийняти всіх охочих виробників. Тому, коли з’явилася можливість, відкрили магазин. Це сталося досить неочікувано.

Я не задумувалася про те, як це буде важко або що в мене немає досвіду в ритейлі. Інакше ми нічого не відкрили б. Я часто ухвалюю рішення тут і зараз. Коли відкривала магазин, мене запитували, чи є у нас бізнес-план. У мене всі прорахунки були на рівні таблиці в Excel, але я знала, що це запрацює. Звісно, тепер у нас є фінансовий відділ, з яким ми все прораховуємо. Та однаково перший поштовх дає інтуїція та бажання.

Платформа «Всі. Свої» – об’єднання 2 000 виробників, серед яких багато жінок. Вони перетворилися на спільноту: діляться досвідом і вчаться одна в одної. Мені здається, що з жіночими якостями у бізнесі легше. Жінки – більш гнучкі, ми можемо підлаштуватися під певні обставини. Але в роботі я не ділю «чоловіки – жінки». Головне добре робити свою справу. Якщо ти багато працюєш, то не важливо, хто ти – чоловік чи жінка.

Знайома якось мені сказала в жарт: «З ким ти спиш, що в тебе два магазини на Хрещатику?». Мене це не ображає, я не обурююся. Можу хіба посміятися. Знаю, що деякі підрядники думають, що хтось за мною стоїть. Мозок людини шукає найпростіший шлях, аби пояснити якісь факти, будуючи це розуміння на власному досвіді. Але треба мислити ширше і не шукати легких шляхів. Я вважаю, що час усе розставить на свої місця. Нам пророкували закриття за місяць, але вже понад два роки ми успішно працюємо, ще й розширюємося.

Порада для жінок, які прагнуть запустити свій бізнес

Запускайте! Просто робіть, все обов’язково буде. Не буває такого, що людина багато працює і в неї нічого не виходить. Праця завжди винагороджується.

Любов Цибульська

засновниця кафе «Зигзаг»

На співбесіді чоловіки казали: «Я ніколи не працюватиму з жінкою-шефом»

Раніше я працювала журналісткою. Мене носило в різні жанри: телебачення, преса. Якось я збагнула, що не отримую задоволення і не хочу займатися цим усе життя. Друзі, з якими я спілкувалася, вже мали досвід у ресторанній сфері. Вони стали нашими партнерами і допомогли розібратися.

«Зигзаг» – перший самостійний бізнес. Раніше ресторанна справа здавалася мені недостатньо творчою. Тепер я знаю, що це одна з найбільш креативних сфер. Вона дає змогу самореалізуватися в творчому плані. А ще це постійне ухвалення рішень, діапазон цих рішень безкінечний. Кожен ресторан – витвір мистецтва.

Ми з чоловіком разом будуємо бізнес. У нас чітко розподілені обов’язки. Водночас ми занурюємося в частину роботи іншого. Наприклад, я – у фінанси, він – у кухню та бар.

 У нашому ресторані керівниця та шеф-кухарка – дівчата

У нашому ресторані керівниця та шеф-кухарка – дівчата. Раніше я стереотипно вважала, що працювати з чоловіками легше. Тепер переглянула це. Мені дуже комфортно працювати з дівчатами, адже вони відповідальніші.

Думаю, якщо треба буде обрати між хлопцем та дівчиною і в них будуть однакові професійні навички – я схилюсь до вибору дівчини. Можливо, це сексизм. Але я знаю, що дівчатам потрібен поштовх. Ми чомусь заздалегідь думаємо, що гірші, й уже почуваємося трошки винними. Я це знаю, відчувала колись в інших сферах. Досягаєш якогось рівня чи посади, і здається, що трохи на це не заслуговуєш. Тому я постійно кажу дівчатам на роботі: ви це заслужили, ви працювали, вам не просто пощастило.

Є такі люди, що тебе поглядом відсовують і шукають, хто ж тут головний. Були випадки, після яких я сумнівалася, чи взагалі хочу залишатися в цій сфері. На співбесіді чоловіки казали: «Я ніколи не працюватиму з жінкою-шефом». Були шеф-кухарі, які ображали жінок на кухні. Ми швидко на це відреагували, такі люди в нас не затримуються.

Я розумію: професіонали, які працювали в ресторанах, що відкривалися, скажімо, на початку 2000-х – вирощувалися у зовсім інший спосіб. Усі ці демократичні віяння прийшли не так давно. Тому інколи працівників треба було виховувати. Хоча думалося: «Я ж ніколи з ними не впораюся, не зміню їх». Проте схожих випадків стає все менше, ресторанна сфера дуже стрімко розвивається.

Порада для жінок, які прагнуть запустити свій бізнес

Не слухати нікого, а брати й запускати. Якби колись я знала всі ті труднощі, з якими доведеться зіткнутися, коли ми запускалися – чи запустилися б? Думаю, ні. Це як народжувати дитину. З одного боку, коли не знаєш, чого очікувати, тобі трохи легше. З іншого, тобі це під силу. Помилки неминучі, треба просто робити.

Софія Швець

співзасновниця стартапу Let’s Enhance

В ІТ жінок стає все більше, але десь
75% – досі чоловіки

Зі стартапами я працюю вже досить давно – 5 років. Мене завжди цікавила ця сфера. Спершу була робота в бізнес-інкубаторі – мій «войти в айти» шлях. До нас приїжджали ментори із Кремнієвої долини, надихали своїми історіями. Коли працюєш із підприємцями, у яких горять очі, то мимоволі теж запалюєшся.

Після того я працювала в кількох стартапах, зокрема в Ecoisme. Потім потрапила в Google – там в мене було багато роботи саме з власниками бізнесу. Допомагала проектам розвиватися, виходити на нові ринки, збільшувати продажі. А ще стала частиною програми Adopt a Startup, де взаємодіяла зі стартапами. Для мене це було захопливо. У якийсь із цих моментів я зрозуміла, що хочу спробувати створити щось своє.

Тоді я вже три роки працювала в Google. Це був переломний період, я думала, що робити далі. Вирішила обрати найризиковіший шлях: звільнилась і повернулась в Україну. Більшість знайомих, напевно, думали, що я збожеволіла. Але такий мій шлях пошуку себе. Безробітною я була всього три тижні. Мені написали знайомі, які розробили певну технологію, і попросили допомогти з бізнесом. Ми зідзвонилися о другій ночі. Наступного дня я долучилася до проекту і стала співвласницею бізнесу.

 Будь-яка менеджерська роль вимагає бути впевненим і наполегливим

Let’s Enhance – компанія, яка розробляє штучний інтелект. Займаємося дослідженнями способів обробки візуального контенту за допомогою штучного інтелекту, тому що він розвивається і ним можна автоматизувати різні процеси. Починали як продукт для всіх – B2C, тепер змінили напрямок і працюємо з різними бізнесами: від нерухомості до принтів і 3D. Ми пройшли в програму топового акселератора в Європі – Techstars, переїхали в Лондон на 5 місяців. У нас майже мільйон користувачів на платформі. Команда складається лише з восьми людей. Я одна з двох, хто займається бізнес-частиною – на мені все від продажу до інвесторів та фінансів.

Будь-яка менеджерська роль вимагає бути впевненим і наполегливим. Я знаю багато чоловіків і жінок з такими якостями. В ІТ жінок стає все більше, але десь 75% – досі чоловіки. Я турбуюся гендерними питаннями і хочу, щоб у нашій команді було більше дівчат. Так само, як хочу знайти жінку-інвестора. Це не буде вирішальним фактором при виборі, але все ж гендерне різноманіття допомагає бачити більш комплексну картину.

Жінки працюють через емпатію – це допомагає ширше мислити. Ми з бізнес-партнером по-різному мислимо, часто сперечаємося, і це добре. Він – логічний інтровертний програміст, який керує технологічним напрямком, а я – емоційно/емпатично займаюся продажами. Це нам на користь, бо ми доповнюємо одне одного. Я можу піти на вечірку і знайти там п’ять клієнтів. Але потім мені потрібна його допомога, щоб швидко розв’язати їхні проблеми.

У мене на різних етапах було кілька менторок, і вони відіграли велику роль. Це дуже допомогло прокачати себе. Мати когось як наставника – велике щастя. В Україні відчувається, що жінкам бракує впевненості. Є дослідження: жінки будуть казати «так, я зможу», лише коли вони впевнені в цьому на 70%, а чоловіки на 40%. Тому жінкам важливо підтримувати одна одну, повторювати «ти зможеш». Сильний приклад неабияк надихає. Я починала програму Women in Google і зараз теж допомагаю іншим жінкам, коли хтось до мене звертається.

На глобальному рівні гендерні стереотипи відчуваються менше. В Україні буває, що чоловіки не тиснуть мені руку. І дуже бентежаться. Так, «бентежаться» – саме те слово. Після повернення в Україну мені це впадало в очі та здавалося дивним. А тепер більше веселить.

Порада для жінок, які прагнуть запустити свій бізнес

Зробіть перший крок. Інколи щось не вдається – але це все одно класний досвід. Він тебе прокачує: з’являється розуміння себе, ринку, людської психології. Але багатьом не вистачає переходу від «хотіння» до хоча б якоїсь мікродії. Найскладніше почати. Менше сумнівайтеся. Дівчата часто фокусуються не на тому, як чогось досягнути, а чому це не вдасться. Це треба відловлювати в собі та викорінювати.