У мережі критикують новий підручник з історії України, призначений для 11 класів, зокрема про це написала історикиня Марія Воротило. 

Нові підручники одинадцятикласникам почали роздавати наприкінці березня 2025-го. Випускникам через два місяці складати НМТ [аналог ЗНО], а тут треба вчити нові теми, пояснює історикиня. Подивитися, що пропонують вчити старшокласникам, можна за посиланням.

Найбільше обурення у Воротило виклало те, що підручник з історії закінчується подіями 2024 року. «Насправді між істориками є своєрідна домовленість – ми не обговорюємо професійно події, яким менш як п'ять років. Бо минуло занадто мало часу, ми ще не є об’єктивними, не всі наслідки можуть бути очевидними. А якщо говорити про Україну, такі «молоді» події є ще й дуже тригерними», – пояснює Воротило.

У чому проблема вивчати сьогодення вже зараз?

За словами Воротило, дивно обговорювати з дітьми події, учасниками яких були самі діти. «Важко говорити про Ірпінь з дітьми, які тікали звідти у 2022-му й бачили підрив дамби. Важко говорити з харківськими школярами, особливо із Салтівки. Діти з півдня переважно мовчать і нічого не коментують». 

Учителька також додає, що немає сенсу обговорювати воєнні дії без карт. «Якщо ви вже кажете дітям про Гірське і Золоте біля Лисичанська, про Кремінну, Попасну і Рубіжне, про Гуляйполе і Батурин – покажіть, де це». 

А як тоді говорити про війну?

Якщо вже говорити про війну, то обговорювати її з точки зору людей, пропонує Воротило. За її словами, у підручниках не вистачає «хоча б однієї історії про убитих цивільних і митців в окупації». Так само можна поговорити про волонтерів, зокрема найвідоміших людей і фонди. 

Також у підручник можна було додати інформацію про нинішніх військових. «Наприклад, про Залужного. Чому єдина згадка про нього – це маленьке фото? Дмитро Марченко – врятував Миколаїв і він заслуговує більше, ніж одне речення. Або ж да Вінчі – він би був класним натхненням для підлітків». 

Що ще кажуть про підручник?

Нардепка від «Європейської Солідарності» Ірина Геращенко попросила «не фальсифікувати історію» та «не впарювати політику». За її словами, у книзі «ні слова про непідготовку до війни, Стамбульські домовленості, арешти бойових командирів, яйця по 17 гривень тощо». Підручники ж мають розповідати «про справжніх героїв, які врятували Київ, звільнили Херсон, пройшли пекло Бахмута й Авдіївки».

Генеральна директорка Музею Голодомору Леся Гасиджак водночас пише про компетентність та фах авторів підручників. «Я не розумію, як «український журналіст, сценарист, продюсер, пропагандист, автор документально-історичних проєктів може бути автором підручника з історії України?». 

Одним з авторів підручника є Акім Галімов, який народився в Приморському краї на сході Росії. У 1994-му сім’ї Галімова вдалося повернутися на півострів (дідусь Акіма був кримським татарином). Галімов Закінчив факультет журналістики севастопольської філії Московського держуніверситету імені Михайла Ломоносова. Раніше працював на українських телеканалах «Інтер», «Перший національний», тепер – на «1+1».

У МОН поки що не коментували ситуацію.

   

У вересні 2024-го видавництво «Літера ЛТД» надрукувало карту України без Криму в підручнику з української мови. Тоді команда пояснила, що ситуація сталась через технічну помилку дизайнера, й пообіцяли перевидати книжки за власний кошт. Натомість освітянам і школярам запропонували обговорити цю помилку й самостійно домалювати Крим у підручнику.

Фото: скриншоти Віледжа